Panzerbüchse 39

Panzerbüchse 39
Читається як "панцербюксе". На фото з двома коробами для патронів з обох боків ствольної коробки
Тип	протитанкова рушниця
Походження	Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні	1938-1942
Оператори	Третій Рейх
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Розроблено	друга половина 1930-х років
Виробник	Gustloff werke
Виготовлена кількість	~2 000 (PzB-38) ~10 000 (PzB-39)
Характеристики
Вага	кг: 16,2 (PzB-38) 12,1 (PzB-39)
Довжина	мм: 1615 (PzB-38) 1600/1255 (PzB-39 з розкладеним/складеним прикладом)
Набій	7,92×94 мм (Patrone 318)
Калібр	мм: 7,92
Дія	вертикально-ковзний клиновий затвор (PzB-38)
Дульна швидкість	м/с: 1210
Дальність вогню
Ефективна	м: 400 (PzB-39)
Система живлення	по одному патрону
Приціл	відкритий (PzВ-39)
Panzerbüchse 39 у Вікісховищі

PzВ-38 (нім. Panzerbüchse Modell 1938) — німецька протитанкова рушниця часів Другої світової війни.

Історія виробництва

PzВ-38 було прийнято на озброєння в 1938 році. Через рік їй на зміну прийшла спрощена полегшена рушниця PzВ-39, що випускалися до 1942 року. Виробництво було зупинено з-за низької ефективності PzВ-39 проти радянських танків Т-34, КВ-1, ІС-1, ІС-2, а деяка частина рушниць була надалі перероблена в гранатомети GrB-39.

Опис улаштування

• PzB-38 мала, незважаючи на однозарядність, досить складну конструкцію: вертикально ковзний клиновий затвор і своєрідне лафетне компонування, при якій ствол, ствольна коробка і затворна група після пострілу відкочувалися назад, відкриваючи затвор і викидаючи гільзу.
• Рукоятка ручного відкриття затвора знаходилася праворуч.
• На обидва боки ствольної коробки могли кріпитися короби з 10 запасними патронами в кожному.
• Приклад і двонога сошка — складні.

На відміну від PzB-38 в PzB-39 відкриття затвора і екстракція гільзи здійснювалися тільки вручну, так як ствол був нерухомий. Для відкриття затвора використовувалася рухома пістолетна рукоятка.

• Зброя мала дулове гальмо, фіксовані прицільні пристосування, пристріляні на 400 м, і складну рукоятку для перенесення.

Використовувалися патрони

• SmK — патрон з бронебійної кулею (масою 14,3 гр) з твердосплавним серцевиною;
• SmK-L. Spur — патрон з бронебійно-трасуючою кулею;
• патрон з бронебійно-хімічної кулею, в хвостовій частині якої знаходився невеликий заряд отруйної речовини, що підсилював враження при заброньовій дії.

Бронепробивність становить

• на дальності до 100 м під кутом 90° — до 30 мм;
• на дальності 300 м під кутом 90° — до 20 мм .

Варіанти

Файл:Panzerbüchse 39 Перезарядка.png

малюнок з фото Panzerbüchse_39 із відкритою для перезаряджання пістолетною рукояткою

Файл:Panzerbüchse 39 Гранатомет.png

Гранатомет GrB-39, що випускався шляхом переробки протитанкової рушниці PzВ-39

• PzВ-38 — вихідний варіант, що випускався з 1938 до 1939 року.

*PzВ-39 — спрощений і полегшений варіант, що випускався з 1939 до 1942 року.

• GrB-39 — гранатомет, отриманий шляхом переробки PzВ-39. Принцип дії аналогічний гвинтівковому гранатомету (метання холостим патроном надкаліберних боєприпасів з наствольної мортирки).

Радянська копія

Радянська копія - оскільки в перші місяці Великої Вітчизняної війни РККА не вистачало протитанкових засобів, 8 липня 1941 р. Й. В. Сталіним було ініційовано створення дешевих протитанкових рушниць. На час їх розробки було вирішено в найкоротші терміни скопіювати німецькі 7,92-мм рушниці PzB.39 і патрон до них. Незважаючи на низьку живучість одержаних рушниць, 10 серпня 1941 р. вони були запущені у виробництво, за серпень-вересень було виготовлено 144 шт.

Посилання

• www.achtungpanzer.com/german-anti-tank-rifles-panzerbuchse.htm
• world.guns.ru/atr/de/pzb3-pzb39-r.html — Противотанковое ружье Panzerbüchse PzB-38 (Pz.B.38) и PzB-39 (Pz.B.39) (Германия)