Мартін Купер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB
стильові правлення
Рядок 79: Рядок 79:


На розробку першої моделі стільникового телефону компанія Motorola затратила 15 років і 90 мільйонів доларів.
На розробку першої моделі стільникового телефону компанія Motorola затратила 15 років і 90 мільйонів доларів.
Мобільний телефон моделі «[[DynaTAC]]», важив 1,15 кг, був розмірами 22,5х12, 5х3, 75 см, у ньому було 2 тисячі деталей. Заряду [[акумулятор]]а вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон компанії Motorola з'явився на ринку тільки через 10 років — [[6 березня]] [[1983]], він важив менше прототипа (800 г) і продавався за $ 3500.
Мобільний телефон моделі «[[DynaTAC]]», важив 1,15 кг, був розмірами 22,5х12, 5х3, 75 см, у ньому було 2 тисячі деталей. Заряду [[акумулятор]]а вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон компанії Motorola з'явився на ринку тільки через 10 років — [[6 березня]] [[1983]], він важив менше прототипу (800 г) і продавався за $ 3500.


Сучасний стільниковий зв'язок грунтується на двох ключових факторах. По-перше, на повторному використанні (безліч базових станцій дозволяють задіяти одну і ту ж частоту в різних частинах міста, а значить, більш ефективно використовувати діапазон частот). Другий фактор — це хендовер, тобто передача сесії абонента від одної базової станції до іншої без переривання сигналу під час розмови. Обидві концепції були розроблені в Bell Laboratories.
Сучасний стільниковий зв'язок ґрунтується на двох ключових факторах. По-перше, на повторному використанні (безліч базових станцій дозволяють задіяти одну і ту ж частоту в різних частинах міста, а значить, більш ефективно використовувати діапазон частот). Другий фактор — це хендовер, тобто передача сесії абонента від одної базової станції до іншої без переривання сигналу під час розмови. Обидві концепції були розроблені в Bell Laboratories.


== Подальша кар'єра ==
== Подальша кар'єра ==

Версія за 19:55, 23 грудня 2015

Мартін Купер
Martin Cooper
Мартін Купер в 2007 році. В руках одна з перших моделей стільникового телефону.
Народився 26 грудня 1928(1928-12-26) (95 років)
Чикаго, США
Громадянство США
Місце проживання Дель-Мар
Діяльність винахідник, підприємець, інженер-електрик
Галузь електротехніка
Відомий завдяки винахідник
Alma mater Іллінойський технологічний інститут і Crane High Schoold
Заклад ArrayCommd
Учасник Корейська війна
Членство Національна інженерна академія США
Посада генеральний директор
У шлюбі з Arlene Harrisd
Нагороди
Сайт dynallc.com

Мартін Купер (англ. Martin Cooper, народився 26 грудня 1928, Чикаго, Іллінойс, США) — американський інженер і фізик, який здійснив перший дзвінок по мобільному телефону.

Біографія

Народився в 1928 році у Чикаго (США) в сім'ї емігрантів із України.

В 1950 році отримав диплом Іллінойського технологічного інституту, став інженером-електротехніком.

Служив в ВМС США офіцером на підводному човні на Гаваях. Після Корейської війни Мартін працював у «Western Electric» над створенням телетайпа. З 1954 року — в компанії «Motorola», водночас продовжуючи навчання. В Іллінойському технологічному інституті він отримав ступінь магістра з електротехніки .

Перші ідеї мобільного зв'язку

Motorola DynaTAC

Вперше ідея стільникового зв'язку виникла році в 1946-му чи 1947-му. Співробітник Bell Laboratories (на той час дослідницький підрозділ компаній AT&T і Western Electric) Рейд написав доповідну записку, де виклав можливі способи побудови стільникових мереж. Автором роботи і найвидатнішого патенту в області стільникового зв'язку став фахівець тієї ж компанії Амос Джоель (Amos Joel), тобто винахід стільникового зв'язку, сама концепція сот (базових станцій), належить Bell Labs.

Працюючи в компанії Motorola, Купер займався вдосконаленням автомобільної радіотелефонної мережі. На початку 1970-х Купер зайняв пост керівника відділу, відповідального за автомобільну телефонію. Саме тоді Купер висловив ідею, що розмір мобільного телефона потрібно зменшити до такого, щоб люди могли носити його з собою в руці. Проблему конфлікту близьких по частотах каналів, а також полегшення конструкції намагалися вирішити кілька фірм, але на початок 70-х років XX століття ніхто в цьому не досяг успіху.

Перший дзвінок зі стільникового телефона (3 квітня 1973)

Початок нової епохи в галузі телекомунікацій було покладено 3 квітня 1973 року в компанії Motorola, коли Мартін Купер (Martin Cooper) здійснив перший в історії дзвінок по стільниковому телефону. Стоячи навпроти готелю «Хілтон» на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив главі дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, що знаходився на прес-конференції в будівлі готелю. Цей телефонний дзвінок зробив революцію в сфері мобільних комунікацій, закріпивши за Купером звання батька мобільного телефону.

Мартін Купер згодом згадував: «Не пам'ятаю, що він тоді відповів, але, знаєте, мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби».

Пізніше Річард Френкель (Richard Frenkiel), глава відділу системних розробок Bell Laboratories, сказав про Dyna-Tac.

«Це був справжній тріумф. На той момент ми використовували в машинах 14-кілограмові телефони. Їх здатність вмістити все необхідне в 1 кг була великим проривом».

На розробку першої моделі стільникового телефону компанія Motorola затратила 15 років і 90 мільйонів доларів. Мобільний телефон моделі «DynaTAC», важив 1,15 кг, був розмірами 22,5х12, 5х3, 75 см, у ньому було 2 тисячі деталей. Заряду акумулятора вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон компанії Motorola з'явився на ринку тільки через 10 років — 6 березня 1983, він важив менше прототипу (800 г) і продавався за $ 3500.

Сучасний стільниковий зв'язок ґрунтується на двох ключових факторах. По-перше, на повторному використанні (безліч базових станцій дозволяють задіяти одну і ту ж частоту в різних частинах міста, а значить, більш ефективно використовувати діапазон частот). Другий фактор — це хендовер, тобто передача сесії абонента від одної базової станції до іншої без переривання сигналу під час розмови. Обидві концепції були розроблені в Bell Laboratories.

Подальша кар'єра

За свою довгу кар'єру в компанії Motorola Купер встиг попрацювати над кількома новаторськими проектами, включаючи перші переносні кишенькові рації для поліцейських і пейджингові мережі. Але головним його досягненням залишається телефонна трубка DynaTAC вагою 1 кг, що вважається попередницею всіх сучасних iPhone і Android.

Після відходу з Motorola Мартін заснував свою телефонну компанію і незабаром став багатою людиною, а в 1986 разом з партнерами продав компанію за $ 23 000 000, але він і досі пов'язаний зі сферою бездротового зв'язку і входить до Ради з технічних питань Федерального агентства США з комунікацій.

В одному зі своїх інтерв'ю Купер коротко відмітив досягнення мобільного зв'язку за 40 років і зробив спробу спрогнозувати його майбутнє:

Протягом останніх 40 років ми кожні 2,5 роки подвоювали продуктивність мережі, тобто здатність передавати інформацію через певні діапазони радіочастот. Протягом останніх ста років, з тих пір, як Марконі вперше здійснив трансатлантичну бездротову передачу даних, пропускна здатність мережі, тобто кількість біт, переданих через обмежену частину діапазону, подвоювалася кожні 2,5 роки. Виходить, що продуктивність мережі виросла приблизно в 10 трильйонів разів.

Те ж саме буде відбуватися в майбутньому. За допомогою бездротового зв'язку та інших технологій ми докорінно змінимо систему охорони здоров'я, причому ключовим каталізатором перетворень стане саме бездротовий зв'язок. Ми зробимо переворот у системі освіти... Так чи інакше, саме за допомогою подібних пристроїв люди будуть отримувати освіту в майбутньому. Вони навчатимуться у дорозі, а школу стануть відвідувати лише для того, щоб переймати у викладачів досвід навчання і застосування тих самих пристроїв. Все це зробить людей розумнішими і освіченішими. Крім того, ми докорінно змінимо саму концепцію торгівлі. Візьмемо, наприклад, кредитні картки - навіщо вам кілька кредитних карт, якщо можна розплачуватися за допомогою стільникового телефону?

Складіть все це разом і додайте інструменти для спільної роботи. Зараз ми з вами просто граємо в іграшки - Twitter, LinkedIn, всі ці соціальні мережі. Як тільки вони стануть основою нашого життя, ми докорінно змінимо і значно покращимо практично все, що робимо. Врешті-решт ми вирішимо проблему бідності в усьому світі. Перерозподіл багатств не допоможе: воно зробить нас ще біднішими. Завдяки ж сучасними технологіями для спільної роботи наша діяльність стане більш ефективною, а в основі спільної роботи лежить, як відомо, бездротовий зв'язок.

Коли ми все це задіємо, у нас з'явиться шанс повністю викорінити бідність на нашій планеті. Це займе багато часу, і сам я до цього не доживу. Але важливо зрозуміти суть проблеми, і тоді рано чи пізно це станеться - якщо, звичайно, ми не знищимо себе раніше

[1]

Нагороди

  • Премія Принца Астурійського (2009)
  • Рівно через 40 років після події, що ознаменував початок ери портативних мобільних комунікацій, Мартін Купер (Martin Cooper) удостоївся Премії імені винахідника радіозв'язку та нобелівського лауреата Гульєльмо Марконі (Guglielmo Marconi) (2013).

Нагорода, яку Купер отримає восени 2013 на урочистій церемонії в Болоньї (Італія), присуджується організованим в 1974 р. Товариством Марконі щорічно одному або кільком ученим та інженерам, які зробили значний внесок у прогрес комунікаційної та інформаційної технологій.

Примітки

Посилання