Костюм-крило: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 25: Рядок 25:
== Виноски ==
== Виноски ==
{{примітки}}
{{примітки}}

== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=10byeZV5jcc What Is Your Greatest Fear? - Wingsuit Proximity - Dying to Live 3 (Yuna and Adventure Club)] Відео польоту у костюмі-крилі // youtube


{{sport-stub}}
{{sport-stub}}

Версія за 20:33, 6 січня 2016

Костюм-крило (англ. Wingsuit) — це комбінезон-крило, що збільшує площу поверхні одягненого в нього людського тіла. Це дає людині можливість летіти над землею після стрибка з високої скали або літака. Для приземлення використовується парашут.

Конструкція

Сучасний костюм-крило має три двошарові крила. Кожне крило має всередині елементи поперечного силового набору. Крила надуваються зустрічним потоком повітря через повітрозабірники і при польоті вперед створюють підйомну силу. Крім того, тиск повітря всередині робить крила жорсткими, без чого їх було б важко втримати руками.

Політ

Політ людини у костюмі-крилі складний і вимагає від спортсмена фізичної підготовки та відповідних навичок. Щоб почати літати у ньому потрібно мати хоча б 200 стрибків з парашутом за останні 18 місяців[1]. Під час польоту людина у костюмі-крилі рухається головою вперед і вниз. За 1 метр польоту вниз деякі спортсмени пролітають до 3-х — 4-х метрів вперед. Швидкість польоту може досягати 200 км/год. Для приземлення використовується парашут. Останнім часом популярними стали польоти на віддалі декількох метрів від схилів гір. Політ відбувається майже в напрямку траверсу гори, що дозволяє парашутисту оминати перешкоди і вчасно відкрити парашут для приземлення на безпечній висоті.

Історія

Перший парашутний стрибок з літака відбувся у 1912 році (через 9 років після першого польоту братів Райт). В той час парашутисти не могли контролювати напрямок падіння (техніка в скайдайвінгу відома як трекінг). В 1930-х роках парашутисти випробовували різні типи крил (дерев'яні, полотняні і навіть металеві конструкції). Недосконалі, незграбні крила призводили до того що парашутист не міг відкрити парашут, що часто закінчувалось трагічно. 72 із 75 експерементаторів загинули під час випробовувань своїх конструкцій між 1930 та 1961. Через це Американська Асоціація Парашутного Спорту заборонила використання крил у скайдайвінгу. У 1980-х німець Крістоф Арнс удосконалив цю технологію обладнавши костюм перетинчастими поверхнями. Вони зменшували швидкість падіння та стабілізували політ. Зважаючи на це заборона на крила буда знята в 1987 році. В середині 1990-х француз Патрік де Гайардон розвинув цю ідею далі, причепивши крила під кожною рукою та між ногами. Його костюм є основою для сучасних костюмів-крил, перші з яких з'явилися в 1998. Людське бажання літати в небі наче птах не зникне ніколи, тому кількість костюмів-крил з кожним роком збільшується.[2]

Рекорди

  • 23 травня 2006 двоє австралійців Глен Сінглмен та Хізер Свен стрибнули з висоти 6640 метрів з піку Меру (Індія) встановивши світовий рекорд стрибків з землі. [3]
  • 28 травня 2011 японець Шін Іто встановив світовий рекорд швидкості у костюмі-крилі — 363 км/год. [4]
  • 20 та 21 травня 2012 колумбійський скайдайвер Джонатан Флорез встановив відразу 4 світових рекорди: найдовша відстань (по горизонталі) подолана у костюмі-крилі (26257 м), найбільша абсолютна відстань (28196 м), найдовший час польоту (9 хв 6 с) та найвища висота польоту (11358 м). [5]

Ресурси Інтернету

Виноски

Посилання