Дисперсія світла: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Оптичні явища з допомогою HotCat
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м зображенння File:Prism rainbow schema.png замінене на більш якісне File:Prism-rainbow.svg
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Prism rainbow schema.png|thumb|Завдяки дисперсії біле світло можна розкласти в спектр за допомогою призми]]
[[Файл:Prism-rainbow.svg|thumb|Завдяки дисперсії біле світло можна розкласти в спектр за допомогою призми]]


'''Дисперсія світла''' — залежність [[показник заломлення|показника заломлення]] (або [[діелектрична проникність|діелектричної проникності]]) середовища від [[частота|частоти]] світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також [[довжина хвилі]].
'''Дисперсія світла''' — залежність [[показник заломлення|показника заломлення]] (або [[діелектрична проникність|діелектричної проникності]]) середовища від [[частота|частоти]] світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також [[довжина хвилі]].

Версія за 22:29, 6 січня 2016

Завдяки дисперсії біле світло можна розкласти в спектр за допомогою призми

Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі.

,

де - хвильове число, - довжина хвилі, - показник заломлення, - циклічна частота, c - швидкість світла.

Відношення

називають фазовою швидкістю.

Нормальна та аномальна дисперсії

Здебільшого показник заломлення зростає при збільшенні частоти. Це зростання називають нормальною дисперсією. Аномальна дисперсія — зменшення показника заломлення при збільшенні частоти — виникає в спектральних областях, близьких до частот інтенсивного поглинання.

При нормальній дисперсії червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне.

Фізична природа явища

Середовище реагує на зміну зовнішнього електричного поля зміною наведеної в ньому поляризації. Поляризація виникає завдяки зміщенню зв'язаних зарядів, наприклад, зміщенню електронів відносно ядер атомів. Процеси зміщення не відбуваються миттєво, а вимагають певного часу. Крім того, зміщення можуть бути різними за величиною, й ставати особливо значними тоді, коли частота зміни зовнішнього поля потрапляє в резонанс із коливаннями, характерними для системи.

Коли електричне поле світлової хвилі, яка розповсюджується в середовищі, змінюється повільно, середовище встигає повністю відреагувати на зміну поля. Якщо ж електричне поле змінюється дуже швидко, електрони не встигають відслідковувати його зміни. Цим пояснюються різні значення показника заломлення при різних частотах електромагнітних хвиль.

Див. також

Література

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.