Хлорид міді(II): відмінності між версіями

Хлорид міді(II)
Систематична назва	міді(II) хлорид
Інші назви	хлорна мідь
Ідентифікатори
Номер CAS	7447-39-4
PubChem	24014
Номер EINECS	231-210-2
DrugBank	09131
ChEBI	49553
RTECS	GL7000000
SMILES	Cl[Cu]Cl
InChI	InChI=1S/2ClH.Cu/h2*1H;/q;;+2/p-2
Номер Бельштейна	8128168
Номер Гмеліна	9300
Властивості
Молекулярна формула	CuCl2; CuCl2
Молярна маса	134,45 г/моль (безводний); 170,48 г/моль (дигідрат)
Зовнішній вигляд	жовто-коричневий порошок (безводний); зелено-сині кристали (дигідрат)
Густина	3,386 г/см³ (безводний); 2,51 г/см³ (дигідрат)
Тпл	498 °C (безводний); ~110 °C зневоднення (дигідрат)
Ткип	993 °C (безводний, із розкладанням)
Розчинність (вода)	70,6 г/100 мл (0 °C); 75,7 г/100 мл (25 °C); 107,9 г/100 мл (100 °C)
Небезпеки
Класифікація ЄС	Не описаний
NFPA 704	0 2 1
Температура спалаху	Не горить
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 08:12, 7 січня 2016

Хлори́д мі́ді(II) — неорганічна сполука складу CuCl₂. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні види перетворюється на зелено-сині кристали (утворення кристалогідрату CuCl₂·2H₂O), зворотній процес відбувається при температурі ~110 °C.

Фізичні властивості

В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (нерозчинений залишок стає забарвленим) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C (розчинність Na₂SO₄ (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl₂·2H₂O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.

Хімічні властивості

Розчин має окислювальні властивості:

CuCl₂ + Cu → 2CuCl

Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується зазвичай теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H₂O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl^- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl₂·2H₂O можна обмінною кристалізацією:

CuSO₄ + 2NaCl → CuCl₂ + Na₂SO₄

Примітки

↑ Никольский, 1966.

Джерела

Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1966. — Т. 1. — 1071 с. (рос.)
Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEНикольский1966-1] Никольский, 1966.

[1]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Речовина
-| назва = Хлорид міді(II)
+| назва =
+| назва_IUPAC = купрум(II) хлорид
-| інші_назви = Хлорна мідь
+| інші_назви = хлорна мідь
 | зображення = Tolbachite-3D-balls.png
 | зображення2 = Copper(II) chloride.jpg
-| систематична_назва = Міді(II) хлорид
+| систематична_назва = міді(II) хлорид
 | поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
 | абревіатури =
-| номер_CAS = 7447-39-4<br/>10125-13-0
+| номер_CAS = 7447-39-4
 | PubChem = 24014
 | назва_MeSH =
@@ Рядок 13: / Рядок 14: @@
   }}
 | поле2 = {{Речовина Властивості
-|   формула    = CuCl<sub>2</sub><br/>CuCl<sub>2</sub>•2H<sub>2</sub>O (дигідрат)
+|   формула    = CuCl<sub>2</sub><br/>CuCl<sub>2</sub>
 |   молярна_маса    = 134,45 г/моль (безводний)<br/> 170,48 г/моль (дигідрат)
-|   зовнішній_вигляд = жоито-коричневий твердий (безводний)<br/>зелено-синій твердий (дигідрат)
+|   зовнішній_вигляд = жовто-коричневий порошок (безводний)<br/>зелено-сині кристали (дигідрат)
-|   густина = 3,386 г/см³(безводний)<br/>2,51 г/см³ (дигідрат)
+|   густина = 3,386 г/см³ (безводний)<br/>2,51 г/см³ (дигідрат)
-|   температура_плавлення = 498 °C (безводний)<br/> ~110°C зневоднення (дигідрат)
+|   температура_плавлення = 498&nbsp;°C (безводний)<br/> ~110&nbsp;°C зневоднення (дигідрат)
-|   температура_кипіння = 993°C (безводний , з розкладом)
+|   температура_кипіння = 993&nbsp;°C (безводний, із розкладанням)
-|   розчинність =  70,6 г/100 мл (0°C)<br/>75,7 г/100 мл (25°C)<br/>107,9 г/100 мл (100°C)
+|   розчинність =  70,6 г/100 мл (0&nbsp;°C)<br/>75,7 г/100 мл (25&nbsp;°C)<br/>107,9 г/100 мл (100&nbsp;°C){{sfn|Никольский|1966|p=}}
 |   розчинність1 =
 |   розчинник1 =
@@ Рядок 49: / Рядок 50: @@
   }}
 }}
+'''Хлори́д мі́ді(II)'''&nbsp;— [[неорганічна сполука]] складу CuCl<sub>2</sub>. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні види перетворюється на зелено-сині кристали (утворення [[кристалогідрат]]у CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O), зворотній процес відбувається при температурі ~110&nbsp;°C.
-'''Хлорид міді(II)''' - зелено-сині кристали ( кристалогідрат ) , добре розчинні в воді . При температурі ~110°C втрачає кристалізаційну воду перетворюючись на жовто коричневий порошок . Розчин має окислювальрі властивості :
-: CuCl<sub>2</sub>+Cu→2CuCl
+== Фізичні властивості ==
-Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат , при цьому використовується за-звичай теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом ( [[Купрум сульфат|купрум сульфатом]] ) . Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl<sup>-</sup> іонів ( розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий ) тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl , який у вологому вигляді на повітрі швидко забарлюється продуктами окислення в зелений крлір . Виділити із суміші кухонної солі з мідрим купоросом CuCl<sub>2</sub>•2H<sub>2</sub>O можна обмінною кристалізацією :
+В невеликій кількості води при 100&nbsp;°C розчиняється до насичення по міді (нерозчинений залишок стає забарвленим) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30&nbsp;°C (розчинність Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
-: CuSO<sub>4</sub>+2NaCl→CuCl<sub>2</sub>+Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>
-В невеликій кількості води при 100°C розчиняється до насичення по міді ( нерозчинений залишок стає забарвленим ) стехіометрична суміш солей , розчин зливають і охолоджують приблизно до 30°C ( розчинність Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> ( безводного в цьму температурному діапазоні ) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає ) при цьому викристалізується частина CuCl<sub>2</sub>•2H<sub>2</sub>O , відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші .
+== Хімічні властивості ==
+Розчин має окислювальні властивості:
+: CuCl<sub>2</sub> + Cu → 2CuCl
+Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується зазвичай теплий розчин суміші [[кухонна сіль|кухонної солі]] з [[мідний купорос|мідним купоросом]] CuSO4·5H<sub>2</sub>O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl<sup>-</sup> іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O можна обмінною кристалізацією:
+: CuSO<sub>4</sub> + 2NaCl → CuCl<sub>2</sub> + Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>
+== Примітки ==
+{{reflist}}
 == Джерела ==
+* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1966 |том=1 |сторінки= |сторінок=1071 |isbn= |ref=Никольский}} {{ref-ru}}
-# Справочник химика 1 том М.Л.,"Химия" ( залежність розчинності від температури ).
+* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1971 |том=2 |сторінки= |сторінок=1168 |isbn= }} {{ref-ru}}
-# Справочник химика 2 том М.Л. "Химия"( основні характеристики індивідуальних хімічних речовин ( рік видання в даному випадку не важливий)).
+{{inorganic-compound-stub}}
+[[Категорія:Сполуки міді]]
+[[Категорія:Хлориди|М]]

Хлорид міді(II): відмінності між версіями

Версія за 08:12, 7 січня 2016

Зміст

Фізичні властивості

Хімічні властивості

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Хлорид міді(II): відмінності між версіями

Версія за 08:12, 7 січня 2016

Фізичні властивості

Хімічні властивості

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук