Хлорид міді(II): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| температура_плавлення = 498 °C (безводний)<br/> ~110 °C зневоднення (дигідрат) |
| температура_плавлення = 498 °C (безводний)<br/> ~110 °C зневоднення (дигідрат) |
||
| температура_кипіння = 993 °C (безводний, із розкладанням) |
| температура_кипіння = 993 °C (безводний, із розкладанням) |
||
| розчинність = |
| розчинність = 69,2 г/100 мл (0 °C)<br/>76,4 г/100 мл (25 °C)<br/>110,5 г/100 мл (100 °C){{sfn|Никольский|1965|p=}}<br/>( в перерахунку на безводний ) |
||
| розчинність1 = |
| розчинність1 = |
||
| розчинник1 = |
| розчинник1 = |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
}} |
}} |
||
}} |
}} |
||
'''Хлори́д мі́ді(II)''' — [[неорганічна сполука]] складу CuCl<sub>2</sub>. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні |
'''Хлори́д мі́ді(II)''' — [[неорганічна сполука]] складу CuCl<sub>2</sub>. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні води перетворюється на зелено-сині кристали (утворення [[кристалогідрат]]у CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O), зворотній процес відбувається при температурі ~110 °C. |
||
== Фізичні властивості == |
== Фізичні властивості == |
||
Рядок 65: | Рядок 65: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік= |
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1965 |том=3 |сторінки= |сторінок= |isbn= |ref=Никольский}} {{ref-ru}} |
||
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1971 |том=2 |сторінки= |сторінок=1168 |isbn= }} {{ref-ru}} |
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1971 |том=2 |сторінки= |сторінок=1168 |isbn= }} {{ref-ru}} |
||
Версія за 12:42, 19 січня 2016
Хлорид міді(II) | |
---|---|
Систематична назва | міді(II) хлорид |
Інші назви | хлорна мідь |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7447-39-4 |
PubChem | 24014 |
Номер EINECS | 231-210-2 |
DrugBank | 09131 |
ChEBI | 49553 |
RTECS | GL7000000 |
SMILES | Cl[Cu]Cl |
InChI | InChI=1S/2ClH.Cu/h2*1H;/q;;+2/p-2 |
Номер Бельштейна | 8128168 |
Номер Гмеліна | 9300 |
Властивості | |
Молекулярна формула | CuCl2 CuCl2•2H2O |
Молярна маса | 134,45 г/моль (безводний) 170,48 г/моль (дигідрат) |
Зовнішній вигляд | жовто-коричневий порошок (безводний) зелено-сині кристали (дигідрат) |
Густина | 3,386 г/см³ (безводний) 2,51 г/см³ (дигідрат) |
Тпл | 498 °C (безводний) ~110 °C зневоднення (дигідрат) |
Ткип | 993 °C (безводний, із розкладанням) |
Розчинність (вода) | 69,2 г/100 мл (0 °C) 76,4 г/100 мл (25 °C) 110,5 г/100 мл (100 °C)[1] ( в перерахунку на безводний ) |
Небезпеки | |
Класифікація ЄС | Не описаний |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | Не горить |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хлори́д мі́ді(II) — неорганічна сполука складу CuCl2. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні води перетворюється на зелено-сині кристали (утворення кристалогідрату CuCl2·2H2O), зворотній процес відбувається при температурі ~110 °C.
Фізичні властивості
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (нерозчинений залишок стає забарвленим) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C (розчинність Na2SO4 (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Хімічні властивості
Розчин має окислювальні властивості:
- CuCl2 + Cu → 2CuCl
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується зазвичай теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
- CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
Примітки
Джерела
- Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1965. — Т. 3. (рос.)
- Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с. (рос.)
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |