Лептон

Лепто́н (грец. λεπτός — легкий) — елементарна частинка, ферміон, що не бере участі в сильній взаємодії. Назва «лептон» була запропонована Леоном Розенфельдом у 1948 році і відображала той факт, що всі відомі у той час лептони були значно легшими за важкі частинки, що входять у клас баріонів (грец. βαρύς — важкий). Зараз етимологія терміну вже не цілком узгоджується з дійсним положенням справ, оскільки відкритий в 1977 тау-лептон приблизно удвічі важчий за найлегші баріони (протон і нейтрон).

Існує три покоління лептонів:

• перше покоління: електрон, електронне нейтрино
• друге покоління: мюон, мюонне нейтрино
• третє покоління: тау-лептон, тау-нейтрино (плюс відповідні античастинки)

Кількість можливих поколінь «класичних лептонів» встановлена з експериментів з вимірювання ширини розпаду Z⁰-бозона — вона дорівнює трьом. Строго кажучи, це не виключає можливості існування «стерильних (таких, що не беруть участі у слабкій взаємодії) або дуже важких (масою понад кілька десятків ГеВ, всупереч назві) поколінь» лептонів.

Лептони разом із кварками (які беруть участь у всіх чотирьох взаємодіях, включаючи сильну) складають клас фундаментальних ферміонів — частинок, з яких складається речовина.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
• Лептоны и кварки // Л.Б.Окунь, — Москва: «Наука», Главная редакция физико-математической литературы, 1990. — 346 с.

Див. також

• Лептонний заряд