Бартош Папроцький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:


== Коротка біографія ==
== Коротка біографія ==
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково - дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько - Анджей, коморник земський добжиньський, мати - його дружина Ельжбета з Єжевських.
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.


За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше - пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці
За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці


Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками - Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.


24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.
24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.
Рядок 14: Рядок 14:


== Сім'я ==
== Сім'я ==
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім - Жицького. Дружина - [[дідич]]ка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.<ref>Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543–1614)''… S. 178</ref>
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім&nbsp;— Жицького. Дружина&nbsp;— [[дідич]]ка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.<ref>Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)''… S. 178</ref>

== Твори ==
== Твори ==
Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї [[козаки|козаків]] [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]] на о. [[Томаківка (острів)|Томаківка]], непримиренність козаків до шляхти.
Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї [[козаки|козаків]] [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]] на о. [[Томаківка (острів)|Томаківка]], непримиренність козаків до шляхти.
Рядок 25: Рядок 26:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543–1614)'' / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980.— t. XXV/1, zeszyt 104.— S. 177-180. {{ref-pl}}
* Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980.&nbsp;— t. XXV/1, zeszyt 104.&nbsp;— S. 177—180. {{ref-pl}}

{{ukr-bio-stub}}
{{Poland-bio-stub}}
{{DEFAULTSORT:Папроцький Бартош}}


[[Категорія:Польські історики]]
[[Категорія:Польські історики]]

Версія за 12:01, 7 лютого 2016

Папроцький Бартош гербу Ястржембєц/Яструбець (бл. 1543(1543), Папроцька Воля, тепер Стара Воля — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.

Коротка біографія

Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.

За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці

Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.

24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.

Помер, певне, у Львові, де був похований в крипті костелу Святого Хреста (францисканців) міста.

Сім'я

Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.[1]


Твори

Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка, непримиренність козаків до шляхти.

Примітки

  1. Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)… S. 178

Джерела

  • Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)