Бартош Папроцький: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Pvladko (обговорення | внесок) оформлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Коротка біографія == |
== Коротка біографія == |
||
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково |
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських. |
||
За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше |
За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці |
||
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками |
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу. |
||
24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії. |
24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії. |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
== Сім'я == |
== Сім'я == |
||
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім |
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — [[дідич]]ка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.<ref>Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)''… S. 178</ref> |
||
== Твори == |
== Твори == |
||
Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї [[козаки|козаків]] [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]] на о. [[Томаківка (острів)|Томаківка]], непримиренність козаків до шляхти. |
Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї [[козаки|козаків]] [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]] на о. [[Томаківка (острів)|Томаківка]], непримиренність козаків до шляхти. |
||
Рядок 25: | Рядок 26: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. |
* Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. {{ref-pl}} |
||
{{ukr-bio-stub}} |
|||
{{Poland-bio-stub}} |
|||
{{DEFAULTSORT:Папроцький Бартош}} |
|||
[[Категорія:Польські історики]] |
[[Категорія:Польські історики]] |
Версія за 12:01, 7 лютого 2016
Папроцький Бартош гербу Ястржембєц/Яструбець (бл. 1543, Папроцька Воля, тепер Стара Воля — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.
Коротка біографія
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.
За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.
24 лютого 1598 року отримав чеське щляхетство. Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.
Помер, певне, у Львові, де був похований в крипті костелу Святого Хреста (францисканців) міста.
Сім'я
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.[1]
Твори
Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка, непримиренність козаків до шляхти.
- Bartosz Paprocki «Gniazdo cnoty». — Kraków, 1578
- Bartosz Paprocki «Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584», Biblioteka Polska, Kraków, 1858
Примітки
- ↑ Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)… S. 178
Джерела
- Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |