Земплін (комітат): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Siverec (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 194: | Рядок 194: | ||
[[Категорія:Історичні області Угорщини]] |
[[Категорія:Історичні області Угорщини]] |
||
[[Категорія:Історія Угорщини]] |
[[Категорія:Історія Угорщини]] |
||
[[Категорія:Пряшівщина]] |
|||
Версія за 18:47, 3 березня 2016
| Земплін | ||
|
| ||
| Герб комітату Земплін | ||
|
| ||
| Заснований (12 ст.) | ||
| Скасований (1920 рік): | ||
| Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей, (hu:Sátoraljaújhely). | ||
| Населення (1910): 343194 | ||
| Площа (1910): 6282 км² | ||
| Сьогоднішня приналежність: | ||
Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum,укр. Земплін ) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.
Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехо-Словаччини (тепер Словаччина — див. Земплін).
Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської області України.
Географія
Площа комітату становила 6269 км² (1910).
Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.
Гірський масив Земплінске Врхи.
Центр
Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.
Повіти
| Повіти (járás) | |
|---|---|
| Повіт | Повітовий центр |
| Бодроґкєз | Кіраліхелмец |
| Гелзец | Гелзец |
| Гомонна | Гомонна |
| Мезёлаборц | Мезьолаборц |
| Надьміхай | Надьміхай |
| Шарошпатак | Шарошпатак |
| Шаторальяуйхей | Шаторальяуйхей |
| Серенч | Серенч |
| Зінна | Зінна |
| Зтропко | Зтропко |
| Токай | Токай |
| Варанно | Варанно |
| Вільне місто (rendezett tanácsú város) | |
| Шаторальяуйхей | |
Населення
Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення - близько 100 тисяч осіб[1].
| Чисельність українців по роках | |
|---|---|
| Рік | Відсоток |
| 1720 | 56,1 % |
| 1782 | 41,8 % |
| 1795 | 42,7 % |
| 1810 | 41,8 % |
| 1820-ті | 42,7 % |
| 1840-ві | 36,0 % |
| 1857 | 29,4 % |
| 1900 | 10,6 % |
| 1910 | 11,4 % |
У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше - 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.[4]
Це було слідством мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців.
Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись- 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.[5] Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.
В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша(горишня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітата за 1900, русинів було 34,831 (10,6%), а в 1910 — 39,033 (11,4%). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русини-українці) було, відповідно, 101,053 (30,8%) та 103118 (30,0%). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією - словакизацією й особливо мадяризацією. Дещо зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.
За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).
1900
Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот [6]:
- Угорці: 174,107 (53,1%)
- Словаки: 106,114 (32,4%)
- Русини: 34,831 (10,6%)
- Німці: 8,072 (2,5%)
- Румуни: 144 (0,0%)
- Хорвати: 44 (0,0%)
- Серби: 1 (0,0%)
- Інші або невідомо: 4680 (1,4%)
За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад [7]:
- Католики: 123,967 (37,8%)
- Греко-католики: 101,053 (30,8%)
- Кальвіністи: 64,457 (19,7%)
- Євреї: 31,533 (9,6%)
- Лютерани: 6,807 (2,1%)
- Православні: 127 (0,0%)
- Унітарії: 20 (0,0%)
- Інші або невідомо: 29 (0,0%)
1910
Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот [8]:
- Угорці: 193,794 (56,5%)
- Словаки: 92,943 (27,1%)
- Русини: 39,033 (11,4%)
- Німці: 9,749 (2,8%)
- Румуни: 209 (0,0%)
- Хорвати: 49 (0,0%)
- Серби: 7 (0,0%)
- Інші або невідомо: 7410 (2,2%)
За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад [9]:
- Католики: 132,395 (38,6%)
- Греко-католики: 103,118 (30,0%)
- Кальвіністи: 67,557 (19,7%)
- Євреї: 33,041 (9,6%)
- Лютерани: 6,822 (2,0%)
- Православні: 189 (0,1%)
- Унітарії: 30 (0,0%)
- Інші або невідомо: 42 (0,0%)
Примітки
- ↑ Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с.
- ↑ Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
- ↑ http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
- ↑ Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
- ↑ Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с.
- ↑ Сайт бібліотеки університету міста Печ
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
- ↑ Сайт бібліотеки університету міста Печ
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Земплін (комітат) |
| |||||||||||||||
.svg){kind=small}
