Праслов'яни: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
'''Праслов'я́ни''' — окрема гілка [[Індоєвропейці|індоєвропейської]] спільноти народів у II тис. до н. е. й відносить до них [[Плем'я|племена]] [[Тщинецька культура|тшинецько]]-[[Комарівська культура|комарівської]] [[Археологічна культура|культури]] (XV–XI ст. до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної [[Польща|Польщі]], [[Прикарпаття]], [[Придністров'я]], Південної [[Білорусь|Білорусі]] та Північної [[Україна|України]]. Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та звичаях. Люди сіяли [[Пшениця|пшеницю]] принаймні двох сортів, [[ячмінь]] та інші культури. Існував [[землеробський культ]]. Важливу роль продовжувало відігравати [[тваринництво]], насамперед розведення рогатої худоби, [[Кінь свійський|коней]] і [[Свиня свійська|свиней]]. Водночас [[Тщинецька культура|тшинецько]]-[[Комарівська культура|комарівські]] [[Плем'я|племена]] відрізнялись від своїх ближніх і дальніх сусідів.
'''Праслов'я́ни''' — окрема гілка [[Індоєвропейці|індоєвропейської]] спільноти народів у II тис. до н. е. й відносить до них [[Плем'я|племена]] [[Тщинецька культура|тшинецько]]-[[Комарівська культура|комарівської]] [[Археологічна культура|культури]] (XV—XI ст. до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної [[Польща|Польщі]], [[Прикарпаття]], [[Придністров'я]], Південної [[Білорусь|Білорусі]] та Північної [[Україна|України]]. Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та звичаях. Люди сіяли [[Пшениця|пшеницю]] принаймні двох сортів, [[ячмінь]] та інші культури. Існував [[землеробський культ]]. Важливу роль продовжувало відігравати [[тваринництво]], насамперед розведення рогатої худоби, [[Кінь свійський|коней]] і [[Свиня свійська|свиней]]. Водночас [[Тщинецька культура|тшинецько]]-[[Комарівська культура|комарівські]] [[Плем'я|племена]] відрізнялись від своїх ближніх і дальніх сусідів.

Зародження [[Праслов'яни|праслов'янських]] спільностей відбулося в II тисячолітті до н.&nbsp;е. на території [[Центральна Європа|Центральної Європи]] і лісостепової зони [[Східна Європа|Східної Європи]])<ref name="ЕІУ"/>.

Процеси [[етногенез]]у ''праслов'ян'' відбувалися в 2 тисячолітті до н.&nbsp;е. на території [[Центральна Європа|Центральної Європи]] і лісостепової зони [[Східна Європа|Східної Європи]]. Окремі праслов'янські племінні групи цього періоду можуть бути співвіднесені з [[Тшинецька культура|тшинецько]]-комарівською культурно-історичною спільністю, що територіально була локалізована в межиріччі [[Одра|Одри]] та [[Дніпро|Дніпра]]<ref name="ЕІУ">[[Енциклопедія історії України]].&nbsp;— {{К.}} : [[Наукова думка]], 2005.&nbsp;— Т.3 (Е-Й).</ref>.

У 1 тисячолітті до н.&nbsp;е. диференційовані групи праслов'ян можуть бути співвіднесені з пам'ятками [[Лужицька культура|лужицької культури]] та поморсько-підкльошової культури в Центральній та прилеглих до неї районах Східної Європи та [[землероб]]ськими культурами [[лісостеп]]ової частини [[Україна|України]]&nbsp;— [[Білогрудівська культура|білогрудівською культурою]] та [[Чорноліська культура|чорноліською культурою]]<ref name="ЕІУ"/>.


{{Ethno-stub}}
{{Ethno-stub}}
Рядок 18: Рядок 24:


{{Div col end}}
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* {{ЕІУ/3}}
* [http://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/text1.phtml Іордан, «Про походження та діяння гетів»] {{ref-ru}}
* [http://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/text1.phtml Іордан, «Про походження та діяння гетів»] {{ref-ru}}
* [http://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/primtext2.phtml Коментарі до книги «Про походження й діяння гетів» Іордана] : докладно розглядаються уявлення візантійців VI століття про венедів, антів і склавинів. {{ref-ru}}
* [http://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/primtext2.phtml Коментарі до книги «Про походження й діяння гетів» Іордана]: докладно розглядаються уявлення візантійців VI століття про венедів, антів і склавинів. {{ref-ru}}
* [http://www.inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1021:-1994-i-ivi-&catid=29:2010-03-24-13-39-59&Itemid=62 «Свод древнейших письменных известий о славянах», г. Москва, 1994 г. Том I: (I—VI вв.).] {{ref-ru}}
* [http://www.inslav.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1021:-1994-i-ivi-&catid=29:2010-03-24-13-39-59&Itemid=62 «Свод древнейших письменных известий о славянах», г. Москва, 1994 г. Том I: (I—VI&nbsp;вв.).] {{ref-ru}}
* {{cite web |url=http://bibliofond.ru/view.aspx?id=448747 |title=Праслов'яни і слов'яни та походження України}} {{ref-uk}}
* {{cite web |url=http://bibliofond.ru/view.aspx?id=448747 |title=Праслов'яни і слов'яни та походження України}} {{ref-uk}}
* [http://slavya.ru/trad/history/genezis/sed.htm Этногенез ранних славян] : статья [[Седов Валентин Васильович|Седова В. В.]], академика, заведующего отделом Института археологии РАН. [[Вісник Російської академії наук|Вестник РАН]], том 73, № 7, с. 594—605 (2003 г.) {{ref-ru}}
* [http://slavya.ru/trad/history/genezis/sed.htm Этногенез ранних славян]: статья [[Седов Валентин Васильович|Седова В. В.]], академика, заведующего отделом Института археологии РАН. [[Вісник Російської академії наук|Вестник РАН]], том 73, №&nbsp;7, с. 594—605 (2003 г.) {{ref-ru}}
* [[Вернадський Георгій Володимирович|Вернадский Г. В.]] [http://www.kulichki.com/~gumilev/VGV/vgv1.htm «Древняя Русь», г. Тверь—Москва, 1996 г.] {{ref-ru}}
* [[Вернадський Георгій Володимирович|Вернадский Г. В.]] [http://www.kulichki.com/~gumilev/VGV/vgv1.htm «Древняя Русь», г. Тверь—Москва, 1996 г.] {{ref-ru}}
* [http://www.inslav.ru/images/stories/pdf/1996_Ocherki_istorii_kul'tury_slav'an.pdf «Очерки истории культуры славян», г. Москва: Индрик, 1996 г.] {{ref-ru}}
* [http://www.inslav.ru/images/stories/pdf/1996_Ocherki_istorii_kul'tury_slav'an.pdf «Очерки истории культуры славян», г. Москва: Индрик, 1996 г.] {{ref-ru}}
* [[Пігулевська Ніна Вікторівна|Пигулевская Н.]] [http://old-rus.narod.ru/articles/art_49.htm «Византия и славяне» (Лекция, прочитанная 23 декабря 1944 г. в г. Казани в Государственном университете им. В. И. Ульянова-Ленина)] {{ref-ru}}
* [[Пігулевська Ніна Вікторівна|Пигулевская Н.]] [http://old-rus.narod.ru/articles/art_49.htm «Византия и славяне» (Лекция, прочитанная 23 декабря 1944 г. в г. Казани в Государственном университете им. В.&nbsp;И.&nbsp;Ульянова-Ленина)] {{ref-ru}}

== Посилання ==
* ''Баран В. Д.'', [http://history.org.ua/?termin=Etnogenez_ukr_narodu Етногенез українського народу], сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»

{{refend}}


{{Слов'янські культури залізної доби}}
{{Слов'янські культури залізної доби}}

Версія за 19:54, 4 березня 2016

Праслов'я́ни — окрема гілка індоєвропейської спільноти народів у II тис. до н. е. й відносить до них племена тшинецько-комарівської культури (XV—XI ст. до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної Польщі, Прикарпаття, Придністров'я, Південної Білорусі та Північної України. Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та звичаях. Люди сіяли пшеницю принаймні двох сортів, ячмінь та інші культури. Існував землеробський культ. Важливу роль продовжувало відігравати тваринництво, насамперед розведення рогатої худоби, коней і свиней. Водночас тшинецько-комарівські племена відрізнялись від своїх ближніх і дальніх сусідів.

Зародження праслов'янських спільностей відбулося в II тисячолітті до н. е. на території Центральної Європи і лісостепової зони Східної Європи)[1].

Процеси етногенезу праслов'ян відбувалися в 2 тисячолітті до н. е. на території Центральної Європи і лісостепової зони Східної Європи. Окремі праслов'янські племінні групи цього періоду можуть бути співвіднесені з тшинецько-комарівською культурно-історичною спільністю, що територіально була локалізована в межиріччі Одри та Дніпра[1].

У 1 тисячолітті до н. е. диференційовані групи праслов'ян можуть бути співвіднесені з пам'ятками лужицької культури та поморсько-підкльошової культури в Центральній та прилеглих до неї районах Східної Європи та землеробськими культурами лісостепової частини України — білогрудівською культурою та чорноліською культурою[1].


Див. також

Примітки

Джерела

Посилання