Тамуз: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Sparrov (обговорення | внесок) м оформлення |
Sparrov (обговорення | внесок) м →Походження: вікіфікація |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
'''Думузі''' ({{lang-sux| }}буквально «істинний син») , '''Ду'узу''' ({{lang-akk| }}) , '''Таммуз''' ({{lang-he| }}, арів. , в {{lang-el| }} передачі — '''Даозос''', Даоннос), в [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро — аккадської міфології]] божество. Вперше ім'я з'являється у складі особистих імен періоду Фари ([[XXVI століття до н. е.|XXVI ст до н. е.]]) . У списку богів з Фари його ім'я зустрічається з епітетом (або другим ім'ям) '''Амаушумгаль''' [повна форма — '''Амаушумгальанна''', «мати (його) — дракон небес»], міфологічне значення якого невідомо. |
'''Думузі''' ({{lang-sux| }}буквально «істинний син») , '''Ду'узу''' ({{lang-akk| }}) , '''Таммуз''' ({{lang-he| }}, арів. , в {{lang-el| }} передачі — '''Даозос''', Даоннос), в [[Шумеро-аккадська міфологія|шумеро — аккадської міфології]] божество. Вперше ім'я з'являється у складі особистих імен періоду Фари ([[XXVI століття до н. е.|XXVI ст до н. е.]]) . У списку богів з Фари його ім'я зустрічається з епітетом (або другим ім'ям) '''Амаушумгаль''' [повна форма — '''Амаушумгальанна''', «мати (його) — дракон небес»], міфологічне значення якого невідомо. |
||
У царському списку [[Третя династія |
У царському списку [[Третя династія Уру|III династії]] [[Ур]] згадується два Думузи: Думуз з Бадтібіри як «''пастир часів до потопу''», і Думуз з [[Урук]]а, «рибалка, містом якого (спочатку) була Куара». Про два Думузи йдеться і в одному господарському тексті часів III династії Ура, проте літературні тексти їх не розрізняють. |
||
Міфи про Думуза виявляють тісний зв'язок з урукським міфоепічним циклом. Головні міфи — про кохання Думуза до богині [[Інанна|Інанне]], сватанні, шлюбі та передчасної смерті бога в підземному світі. Ці міфи бул пов'язані з ритуалом священного шлюбу, входили до [[Коронація|коронаційних]] обрядів [[Список царів Шумеру і Аккаду|царів Шумера і Аккада]] (III династії Ура і I династії [[Ісін]], [[XXI століття до н. е.|XXI]]—[[XIX століття до н. е.|XIX]] ст. до н.е.). |
Міфи про Думуза виявляють тісний зв'язок з урукським міфоепічним циклом. Головні міфи — про кохання Думуза до богині [[Інанна|Інанне]], сватанні, шлюбі та передчасної смерті бога в підземному світі. Ці міфи бул пов'язані з ритуалом священного шлюбу, входили до [[Коронація|коронаційних]] обрядів [[Список царів Шумеру і Аккаду|царів Шумера і Аккада]] (III династії Ура і I династії [[Ісін]], [[XXI століття до н. е.|XXI]]—[[XIX століття до н. е.|XIX]] ст. до н.е.). |
||
Версія за 12:22, 6 березня 2016
)Таму́з або Думузі — бог зерна у стародавньому Вавилоні, син богині Іштар (Аштар), матері Всесвіту. Наприкінці збирання врожаю стебла останніх снопів спліталися у солом'яні віяла чи клітки, де бог міг сховатись до нового сезону. Подібні зернові ідоли, чи «ляльки», були чи є поширеними у багатьох районах, де вирощують пшеницю, в Середньовічній Європі ляльки часто спліталися у вигляді янголів. [1]
Походження
Думузі (шум. буквально «істинний син») , Ду'узу (аккад. ) , Таммуз (івр. , арів. , в грец. передачі — Даозос, Даоннос), в шумеро — аккадської міфології божество. Вперше ім'я з'являється у складі особистих імен періоду Фари (XXVI ст до н. е.) . У списку богів з Фари його ім'я зустрічається з епітетом (або другим ім'ям) Амаушумгаль [повна форма — Амаушумгальанна, «мати (його) — дракон небес»], міфологічне значення якого невідомо.
У царському списку III династії Ур згадується два Думузи: Думуз з Бадтібіри як «пастир часів до потопу», і Думуз з Урука, «рибалка, містом якого (спочатку) була Куара». Про два Думузи йдеться і в одному господарському тексті часів III династії Ура, проте літературні тексти їх не розрізняють.
Міфи про Думуза виявляють тісний зв'язок з урукським міфоепічним циклом. Головні міфи — про кохання Думуза до богині Інанне, сватанні, шлюбі та передчасної смерті бога в підземному світі. Ці міфи бул пов'язані з ритуалом священного шлюбу, входили до коронаційних обрядів царів Шумера і Аккада (III династії Ура і I династії Ісін, XXI—XIX ст. до н.е.).
Аспекти божества
Ці міфи дозволяють виділити три головних аспекти цього божества: чоловік -коханий богині любові і родючості Інанна ; божество, віддане богинею в підземний світ як викуп за неї ; уособлення весняної родючості степу і надалі, мабуть, божество родючості в широкому сенсі слова . В одному з численних міфів -пісень про любов і сватанні Д. до Инанне (багато з них дійшли у фрагментах) дається генеалогія Д. : його мати — богиня Туртуро (Сіртур), сестра — Гештинанна, а батько, ймовірно, бог Енкі . Важливу роль у сватанні Д. до Інанни грає сонячний бог Уту, брат Инанни . У міфі про сватання Д. — пастуха і Енкімду — еемледельца до Инанне (що відноситься до досить поширеній в Дворіччя жанру діалогів — суперечок і являє собою спір про переваги землеробства і скотарства) Инанна, що віддає спочатку перевагу хліборобові, потім змінює за порадою Уту свій вибір.
У культових піснях циклу « Інанна — Д.» — у тексті про сходження Інанни в підземний світ і її пошуки викупу за себе і особливо в тексті про пророчий сні Д. він, передчуваючи свою загибель, за порадою своєї сестри Гештинанна намагається врятуватися від злісних демонів підземного царства (гала), біжить, за допомогою бога Уту тричі змінює свій вигляд, перетворюючись на газель (або в ящірку), але врешті-решт демони наздоганяють його і роздирають на частини. За вироком Инанни Д. повинен проводити в підземному світі півроку, а інші півроку там знаходитиметься за нього Гештинанна (міф, очевидно, пов'язаний з сезонністю сільськогосподарських робіт і з цілою низкою міфів про умираючих і богів) . Про зв'язок Д. з підземним світом говорить ряд текстів: плач про смерть Ур- Намму, текст про смерть Гільгамеша та ін (обидва померлих героя зустрічають Д. в підземному світі). У плачах про смерть Д. він виступає в першу чергу як божество квітучого степу (і одночасно як пастух з сопілкою), його загибель — зникнення зв'язується з літньою засухою в степу. У міфі про Адапе Д. згадується разом з богом Гішзідою (Нінгішзідою), про загибель якого, як і про Д. , нібито плаче Адапа, але при цьому обидва бога виявляються правоохоронцями небесних брам бога Ана (можливо, тут сталося пізніше переосмислення міфу: за первісного варіанта, Адапа міг потрапляти не на небо до Ану, а в підземний світ, і тоді зустріч з обома богами була б виправданою) . У аккадских варіантах міфу (текст про сходження Іштар у підземний світ і згадки про Д. і Іштар у VI таблиці епосу про Гільгамеша) взаємовідносини Д. і Іштар (Інанна) менш зрозумілі, ніж в шумерських джерелах, і зовсім не мотивовані. У гімні Инанне старовавилонского періоду Д. — Амаушумгальанна, тобто чоловік і коханий богині Інанна, носить риси героя — вождя, переможця ворожих країн .
Див. також
Література
- Moortgat A., Der Bilderzyklus des Tammuz, в сб.: Compte Rendu de la III ieme Rencontre Assiriologique Internationale à Leyden, Leyden, 1954; Falkenstein A., Tammuz. там же;
- Kramer S. N., The sac-red Marriage Rites, L., 1969;
- Jacobsen Th., Toward the Image of Tammuz and other essays on Mesopotamian history and culture, Cambr., 1970.
- Шумеро-аккадская мифология (В.К.Афанасьева).МИФЫ НАРОДОВ МИРА. Энциклопедия/ Гл. ред. С.А.Токарев. - М.: Советская энциклопедия, 1980
- ↑ Дейвіс, Норман (5 грудня 1996). Європа: Історія. Київ: Основи. с. 93. ISBN 978-966-500-338-0.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |