Гвельфи і гібеліни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Ґібеліни''' ({{lang-it|ghibellini}}, {{lang-de|Ghibellinen / Waiblinger}}) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини [[XIII століття]] ґібеліни боролися з гвельфами. |
'''Ґібеліни''' ({{lang-it|ghibellini}}, {{lang-de|Ghibellinen / Waiblinger}}) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини [[XIII століття]] ґібеліни боролися з гвельфами. |
||
== В архітектурі == |
|||
Боротьба ґвелфів та ґібелінів описана [[Данте]] в [[Божественна комедія|Божественній комедії]]. |
|||
Належність аристократичної родини до партії ґвельфів або ґібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі [[Мерлон|мерлонів]] - зубців (виступів), які завершували ці споруди. [[Мерлон]]и на будівлях ґібелінів мали форму ''ластівчиного хвоста'' (з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як ґвельфи надавали їм прямокутної форми. |
|||
<gallery> |
|||
Згодом гібелінами почали називати прямокутні зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць, які завершували оборонні башти і стіни в [[Італія|Італії]], а пізніше зведені італійськими зодчими кремлівські споруди [[Московія|Московії]]. |
|||
Файл:Castello di St.Pierre.jpg|<center>[[Мерлон]]и ґібелінів в формі ''ластівчиного хвоста''. [[Замок Сен-П'єр]], [[Вале д'Аоста]]</center> |
|||
Файл:Genova-Castello Mackenzie-DSCF8928.JPG|<center>[[Мерлон]]и ґведбфів прямокутної форми. [[Замок Макензі]], [[Генуя]]</center> |
|||
</gallery> |
|||
Згодом в [[Італія|Італії]] ґібелінами почали називати й самі [[мерлон]]и. Саме таку форму мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди [[Московія|Московії]]. |
|||
<gallery> |
|||
Файл:Merlons and Crenels, Moscow Kremlin.JPG|<center>[[Мерлон]]и [[Московський кремль|Московського кремля]], [[Москва]]</center> |
|||
</gallery> |
|||
== В літературі == |
|||
Про боротьбу ґвелфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори: |
|||
*[[Данте]], [[Божественна комедія]]. |
|||
*[[Мері Шеллі]], ''[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]'' ({{lang-it|Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca}}), 1823. В історичному романі [[Мері Шеллі]] "[[Вальперга (роман)|Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки]]" основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна [[Каструччіо Кастракані]] на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів. |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*[http://slovopedia.org.ua/29/53904/8911.html Ґвельфи і ґібеліни на сайті slovopedia.org.ua] |
*[http://slovopedia.org.ua/29/53904/8911.html Ґвельфи і ґібеліни на сайті slovopedia.org.ua] |
||
*[http://hohlopedia.org.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/gibeliny_ta_gvelfy.6073/ Ґібеліни і ґвельфи на сайті hohlopedia.org.ua] |
|||
{{середньовіччя-доробити}} |
{{середньовіччя-доробити}} |
||
[[Категорія:Історія Італії]] |
[[Категорія:Історія Італії]] |
||
[[Категорія:Ґвельфи проти ґібелінів]] |
|||
Версія за 01:40, 8 березня 2016
Ґвельфи (італ. guelfi, нім. Guelfen / Welfen) — політичне угруповання в Італії 12 — 15 столітті, яке боролося проти намагань імператорів «Священної Римської Імперії» утвердитися на Апеннінському півострові. Підтримували Папу римського і прагнули республіканського ладу. Ворогували з ґібелінами.
Ґібеліни (італ. ghibellini, нім. Ghibellinen / Waiblinger) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини XIII століття ґібеліни боролися з гвельфами.
В архітектурі
Належність аристократичної родини до партії ґвельфів або ґібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі мерлонів - зубців (виступів), які завершували ці споруди. Мерлони на будівлях ґібелінів мали форму ластівчиного хвоста (з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як ґвельфи надавали їм прямокутної форми.
-
Мерлони ґібелінів в формі ластівчиного хвоста. Замок Сен-П'єр, Вале д'Аоста -
Мерлони ґведбфів прямокутної форми. Замок Макензі, Генуя
Згодом в Італії ґібелінами почали називати й самі мерлони. Саме таку форму мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.
В літературі
Про боротьбу ґвелфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:
- Данте, Божественна комедія.
- Мері Шеллі, Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки (італ. Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca), 1823. В історичному романі Мері Шеллі "Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки" основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна Каструччіо Кастракані на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.
Посилання
|
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |