Кам'яниця Шольц-Вольфовичів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 19: Рядок 19:


== Історія ==
== Історія ==
Збудована у 70-х роках XVI ст. у стилі німецького [[Відродження]]. Шольц-Вольфовичі — одна з гілок могутнього клану Шольців, засновником якого був Вольф (Вольфганг). Родина [[Шольци|Шольців]] була дуже заможною і володіла ще кількома кам'яницями на Ринку. Походили із [[Сілезія|Сілезії]].
Збудована у 70-х роках XVI ст. у стилі [[Ренесанс]]. Шольц-Вольфовичі — одна з гілок могутнього клану Шольців, засновником якого був Вольф (Вольфганг). Родина [[Шольци|Шольців]] була дуже заможною і володіла ще кількома кам'яницями на Ринку. Походили із [[Сілезія|Сілезії]].


== Архітектура ==
== Архітектура ==

Версія за 12:05, 8 березня 2016

Кам'яниця Шольц-Вольфовичів
м. Львів, Площа Ринок, 23
Кам'яниця Шольц-Вольфовичів
Замовник сім'я Шольц-Вольфовичів

Збудовано 1570
Реконструйовано XVIII ст.

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі ренесанс

Кам'яниця Шольц-Вольфовичів — будинок № 23 площі Ринок у Львові.

Історія

Збудована у 70-х роках XVI ст. у стилі Ренесанс. Шольц-Вольфовичі — одна з гілок могутнього клану Шольців, засновником якого був Вольф (Вольфганг). Родина Шольців була дуже заможною і володіла ще кількома кам'яницями на Ринку. Походили із Сілезії.

Архітектура

Будинок триповерховий, видовжений у плані. Розташований на розі площі Ринок і Катедральної. Перший ярус фасадів вкритий діамантовим рустом, має великі вітринні вікна. З боку Катедральної підпертий контрфорсами. Площина другого і третього ярусів вертикально поділена пілястрами іонічного і коринфського ордера. Наріжна пілястра має удвічі більшу ширину. Тумби під пілястрами другого ярусу прикрашені скульптурними масками левів. Маски третього ярусу представляють людські обличчя, іноді шаржовані. Портретні маски зображують різні прошарки львівського суспільства. Надаючи усій композиції гротеску, цей ряд доповнюють образи блазня і чорта. Вікна обрамлені профільованою лиштвою, увінчані трикутними сандриками. На третьому ярусі трикутні сандрики чергуються із циркульними. На розі третього ярусу — скульптурна група «Хрещення Ісуса Христа». Усе скульптурне оздоблення ймовірно виконане львівським скульптором Яном Зарембою[1]. На площу Ринок виходять тільки три вікна, згідно із середньовічним львівським законом.

На будинку є кілька написів латинською мовою: «Ubi uber ibi tuber» (вщерть добра є — випирає), «Ubi charitas ibi Deus» (де милосердя, там Бог), «Ubi opes ibi amici» (де багатство, там і друзі), «turris fortissima nomen Domini. Prov 18» (Господнє ім'я несхитна вежа. Приповідки, 18.10). Перші три фрази також можна побачити і на фасаді будинку № 28.[2]

Примітки

  1. Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 57—60.
  2. Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту В. Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.

Джерела

  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. друге, зі змінами. — Львів : Світ, 2002. — С. 74. — ISBN 966-603-393-3..

Див. також