Атмосферні опади

Атмосфе́рні о́пади — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Конвективні опади

Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті укрупнення частинок вже існуючих хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, при яких вони здобувають помітну швидкість падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, зіштовхуються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами вище 0 °C, тверді частки тануть, утворюючи краплі дощу. При низьких температурах повітря (близько 0 °C і нижче) тверді частки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа й ін.). У теплу пору року можливе випадіння граду. У краплинно-рідких хмарах при позитивних або негативних, але близьких до 0 °C температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції хмарних елементів. В результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка.

Орографічні опади

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, розрізняють обложні атмосферні опади — помірної інтенсивності, але тривалі, із шарувато-дощових хмар, зливові — з купчасто-дощових хмар і мрячні — із шаруватих хмар.

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт та ін.; особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюються атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражається в мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.

Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства. Все більшого значення набуває штучне викликання атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах прискорене їхнє укрупнення.

Розподіл опадів по планеті

Розподіляються опади по поверхні Землі нерівномірно. З аналізу карт ізогієт (ліній рівних сум опадів) можна побачити, що на розміщення атмосферних опадів впливає два головних фактори:

• Напрямок руху повітря. Більше всього опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше — при спадних. Екваторіальна зона низького тиску (2000-3000 мм/рік і більше). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік) знаходиться на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м у Індії.
• За інших рівних умов кількість опадів зменшується від низьких широт до високих.

Річну суму опадів необхідно розглядати у її співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є коефіцієнт зволоження, визначений В. В. Докучаєвим, доопрацьований Г. Н. Висоцьким та Н. Н. Івановим: k = r/E, де k — коефіцієнт зволоження, r — сума опадів за визначений проміжок часу (рік, сезон, місяць), E — випаровуваність (максимально можливий випар при даних температурних умовах, не обмежений запасами вологи, звичайно з поверхні водойм). Там, де коефіцієнт зволоження більше одиниці (опади переважають над випаровуваністю), при достатній кількості тепла зростають ліси; де він менше одиниці (випаровуваність перевищує суму опадів) — панують лісостеп, степ і пустелі.

Опади в Україні

Для України характерно від 270–310 мм опадів в районі Сивашу до 1500–1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів для Карпатських гір. У Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів (для України) зменшується у напрямку з Північного Заходу на Південний Схід.

Див. також

• Тверді опади

Джерела

• Атмосферні опади у Великій радянській енциклопедії (рос.)