Збіжність (вимірювання): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Одержані в одних і тих же умовах результати можуть відрізнятися через дію випадкових ефектів, іншими словами, спостережувана мінливість результатів за умов збіжності обумовлена [[Випадкова похибка|випадковою похибкою]] вимірювання. |
Одержані в одних і тих же умовах результати можуть відрізнятися через дію випадкових ефектів, іншими словами, спостережувана мінливість результатів за умов збіжності обумовлена [[Випадкова похибка|випадковою похибкою]] вимірювання. |
||
Кількісною характеристикою збіжності виступає [[стандартне відхилення]] збіжності – стандартне відхилення результатів вимірювань, одержаних в умовах збіжності. |
Кількісною характеристикою збіжності виступає [[стандартне відхилення]] збіжності <math>S_r</math> – стандартне відхилення результатів вимірювань, одержаних в умовах збіжності. |
||
В практиці вимірювань широко використовується границя збіжності – значення, яке з ймовірністю 0,95 не перевищує абсолютної різниці між крайніми результатами (найбільшим та найменшим), одержаними в умовах збіжності. Границя збіжності виступає критерієм для виявлення [[Промах|промахів]] – якщо різниця між крайніми результатами перевищує границю збіжності, то найімовірніше один із результатів (або і обидва) є промахами. |
В практиці вимірювань широко використовується границя збіжності <math>r</math>– значення, яке з ймовірністю 0,95 не перевищує абсолютної різниці між крайніми результатами (найбільшим та найменшим), одержаними в умовах збіжності. Границя збіжності виступає критерієм для виявлення [[Промах|промахів]] – якщо різниця між крайніми результатами перевищує границю збіжності, то найімовірніше один із результатів (або і обидва) є промахами. |
||
Значення <math>r</math> можна знайти через стандартне відхилення збіжності за формулою: <math>r=Q_n\cdot S_r</math>. Тут <math>Q_n</math> - коефіцієнт, значення якого залежить від числа результатів вимірювань <math>n</math>. Для <math>n</math>=2 <math>Q_2</math>=2,77 за умови, що результати [[Закон розподілу|розподілені]] за [[Нормальний розподіл|нормальним законом]]. |
|||
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність». |
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність». |
Версія за 21:23, 12 березня 2016
Збіжність (англ. repeatability) – прецизійність в умовах збіжності.
Умови збіжності – умови, за яких незалежні результати вимірювань однієї і тієї ж величини одержують за однією і тією ж методикою, в одній і тій же лабораторії, одним і тим же оператором, з використанням одного і того ж обладнання, в межах короткого проміжку часу за одних і тих же значень впливних величин.
Одержані в одних і тих же умовах результати можуть відрізнятися через дію випадкових ефектів, іншими словами, спостережувана мінливість результатів за умов збіжності обумовлена випадковою похибкою вимірювання.
Кількісною характеристикою збіжності виступає стандартне відхилення збіжності – стандартне відхилення результатів вимірювань, одержаних в умовах збіжності.
В практиці вимірювань широко використовується границя збіжності – значення, яке з ймовірністю 0,95 не перевищує абсолютної різниці між крайніми результатами (найбільшим та найменшим), одержаними в умовах збіжності. Границя збіжності виступає критерієм для виявлення промахів – якщо різниця між крайніми результатами перевищує границю збіжності, то найімовірніше один із результатів (або і обидва) є промахами.
Значення можна знайти через стандартне відхилення збіжності за формулою: . Тут - коефіцієнт, значення якого залежить від числа результатів вимірювань . Для =2 =2,77 за умови, що результати розподілені за нормальним законом.
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність».
Джерела
1. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-1:2005 Точність (правильність і прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 1.Основні положення та визначення.