Жежерін Борис Петрович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
NickK (обговорення | внесок) м вікіфікація |
ВП:Стиль#Оформлення років життя осіб |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
}} |
}} |
||
'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ( |
'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ({{ДН|27|7|1912|14}}, [[Київ]] — {{ДС|1|3|2006}}, [[Київ]]) — український радянський архітектор, лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії УРСР по архітектурі]] (1990)<ref>{{МУ-92|С=244}}</ref><ref>[http://who-is-who.ua/main/page/bild2008/173/341 Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 р. по 2007 р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву]</ref>, [[заслужений архітектор України]] (1975), почесний член [[Академія архітектури України|Академії архітектури України]] (1994). |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
Версія за 08:55, 30 березня 2016
Жежерін Борис Петрович | |
---|---|
Народження | 14 (27) липня 1912 |
Смерть | 1 березня 2006 (93 роки) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Навчання | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Діяльність | реставратор, архітектор |
Праця в містах | Київ |
Найважливіші споруди | Головний павільйон ВДНГ УРСР, Дніпропетровський театр опери та балету, станція київського метрополітену «Золоті ворота» |
Реставрація пам'яток | реконструкція Національного академічного театру опери та балету у Києві |
Нагороди | |
Діти | ·Жежерін Вадим Борисович |
Автограф | |
Жежерін Борис Петрович у Вікісховищі |
Жеже́рін Бори́с Петро́вич (14 (27) липня 1912, Київ — 1 березня 2006, Київ) — український радянський архітектор, лауреат Державної премії УРСР по архітектурі (1990)[1][2], заслужений архітектор України (1975), почесний член Академії архітектури України (1994).
Біографія
Борис Жежерін народився у Києві у сім'ї вчителів. Його дід з боку матері, Володимир Сонін, був автором розписів Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври та Георгіївської церкви у Києві (зруйнована).
У 1937 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (керівник — В. Г. Заболотний). У 1936–1937 роках під керівництвом архітектора Сергія Григор'єва брав участь у спорудженні будівлі штабу Київського особливого війського округу по вулиці Орджонікідзе, 11 (ніні — будівля Адміністрації Президента України, вул. Банкова, 11). У 1937 році був заарештований та засуджений на 5 років ув'язнення за антирадянську агітацію та пропаганду, звільнений 1942 року. Реабілітований у середині 1950-х років.
У 1943 році добровольцем пішов на фронт, брав участь у боях Великої Вітчизняної війни на Курській дузі та у визволенні України. Отримав важке поранення, внаслідок чого був демобілізований, 1944 року повернувся до Києва. Інвалід II групи.
У 1944–1986 роках працював у інституті «Діпромісто» архітектором-автором, головним архітектором проекту, керівником архітектурно-планувальної майстерні № 4. Є автором проектів відбудови Житомира, Коростеня, шахтних міст Донбасу, типових проектів житлових та громадських будинків (1944–1946). Автор проекту середньої школи № 48 по вулиці Свердлова (1951), по Головного павільйону ВДНГ УРСР (1951–1957), павільйонів «Будівництво» (1957–1958), «Товари народного споживання» (1970–1971), готелю «Золотий колос» по проспекту 40-річчя Жовтня, 95 у Києві.
У 1956–1987 роках очолював проектування театральних споруд на Україні. Автор будівель театру опери та балету у Дніпропетровську, музично-драматичних театрів у Житомирі, Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську, Полтаві, Рівному, Луцьку, Херсоні, Маріуполі, Хмельницькому та ін.
Є автором-керівником проекту реконструкції будівлі Київського академічного театру опери і балету. Під час реконструкції була здійснена перебудова внутрішньої структури театру, надбудова поверху та сценічної коробки, створенний підземний поверх, проведена переобладнання та реставрація театральних приміщень, побудований новий корпус театру по вулиці Лисенка, реконструйовано Театральну площу (1985–1987). Цю роботу у 1990 році було відзначено Державною премією УРСР по архітектурі.
Разом з сином архітектором Вадимом Жежеріним є автором проекту станції «Золоті ворота» Київського метрополітену (1989), проект у 1991 році був відзначений Державною премією УРСР.
Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Сім'я
- Дружина — Лідія Олександрівна Гусєва (нар. 1918) — архітектор, керівник архітектурно-планувальної майстерні № 2 інституту «Діпромісто» (1944–1979), керівник проектів будівництва міста Кузнецовська, мікрорайону «Український» у зруйнованому землетрусом Ташкенті, житлових будинків № 24, 24-а по вулиці Січневого повстання (нинішня адреса — Лаврська вулиця, 4, 4-а), № 129-131 по Червоноармійській вулиці (нині — Велика Васильківська), № 34-а по вулиці Кірова (нині — Михайла Грушевського) у Києві та ін.
- Син — Вадим Борисович Жежерін, двічі лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991, 1998), народний архітектор України (2004).
Участь у конкурсах
- Конкурс на відбудову Хрещатика (разом з архітекторами А. В. Добровольським, Й. Ю. Каракісом, Я. А. Штейнбергом, 1946 рік)
Проекти
- Адміністрація Президента України на Банковій вулиці (як помічник архітектора Сергія Григор'єва) (1930-ті).
- Школа № 48 (на вул. Прорізній) у Києві (1951).
- Реконструкція Оперного театру та Театральної площі у Києві (1980-ті)[3].
- Головний павільйон ВДНГ (Національного експоцентру Україна) у Києві[4].
- Станція метро «Золоті ворота» в Києві (1991).
- Оперний театр в Дніпропетровську (1974).
- Музично-драматичний театр у Житомирі (1966)[5].
- Будівлі театрів в Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську та ін.
- Санаторій «Конча-Заспа» (Київ).
Зображення
-
Будівля Адміністрації Президента України в Києві
-
Головний павільйон Національного експоцентру України
-
Оперний театр в Дніпропетровську
-
Станція метро «Золоті ворота»
Примітки
- ↑ Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 244. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- ↑ Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 р. по 2007 р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву
- ↑ Національний Академічний театр опери та балету Україна
- ↑ Культурно-освітні установи Києва
- ↑ Театри Житомира та Житомирські філармонії
Джерела
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 239–240. — ISBN 5-88500-071-9.
- Київський літопис XXI століття: Визначні імена та підприємства України / АПН України, АМН України; Редкол.: А. К. Шидловський та ін. — 3-тє вид. — К.: Видав. центр «МЕТР», 2003. — С. 289–290. — ISBN 966-96308-1-9.
- Жежерін Борис Петрович : особова справа чл. НСА України (1946 — 1 березня 2006) // Національна спілка архітекторів України.
- Кальницкий М. Б. Жежерины. Семейный портрет на фоне архитектуры // Сайт «Интересный Киев»
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Реставратори
- Народились 27 липня
- Народились 1912
- Померли 1 березня
- Померли 2006
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Лауреати Державної премії України в галузі архітектури
- Заслужені архітектори України
- Учасники Другої світової війни
- Архітектори Києва
- Репресовані
- Уродженці Києва
- Автори проектів станцій Київського метрополітену
- Уродженці Київської губернії