Реабілітація

Реабілітація (походить від лат. rehabilitatio) — поновлення втраченого доброго імені, відновлення репутації. Поновлення прав, відміна необґрунтованого звинувачення невинної особи або групи осіб з-за «відсутності складу злочину». Комплекс медичних, педагогічних, професійних і юридичних заходів спрямованих на відновлення здоров'я та працездатності з обмеженими фізичними й психічними можливостями внаслідок перенесених травм та захворювань. Реабілітація відрізняється від амністії, помилування повним відновленням прав та репутації з огляду невірного звинувачення.

Термін "реабілітація" має широке змістове розуміння і вживається у всіх сферах діяльності людини- політичній, юридичній, роумовій, спортивній, та інші.

У медицині вона визначається як процес відновлення здоров' я і працездатності хворих та інвалідів.

Реабілітації підлягають хворі із травмами і деформаціями опорно- рухового апарату, серцево- судинними, неврологічними і психічними захворюваннями, ті особи які потребують поступової адаптації до фізичних і психічних навантажень професійного і побутового характеру, праці з меншим обсягом навантаження чи перекваліфікації, розвитку навичок самообслуговування, вироблення постійної компенсації при не зворотніх змінах.

Комплекс рефбілітаційних заходів, починають проводити з першого дня перебування хворого у лікарні. Їх проводять за індивідуальною програмою протягом лікування у стаціонарі і продовжують після виписки у реабілітаційному центрі, спеціалізованому санаторії або поліклініці.

Докладніше:

• Медична реабілітація
• Політична реабілітація
• Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР
• Психологічна реабілітація
• Соціальна реабілітація
• Фізична реабілітація
• Правова реабілітація