Барвінський Олександр Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
| національність =[[українець]]
| національність =[[українець]]
| виборчий_округ =
| виборчий_округ =
| дружина =
| дружина =
| чоловік =
| чоловік =
| професія =
| професія =
| релігія =
| релігія =
| партія =
| партія =
| посада = [[Файл:ZUNR coa.svg|25пкс]] [[міністр]] освіти й віровизнання [[ЗУНР]].
| посада = [[Файл:ZUNR coa.svg|25пкс]] [[міністр]] освіти й віровизнання [[ЗУНР]].
| посада2 =
| посада2 =
| початок_терміну2 =
| початок_терміну2 =
| кінець_терміну2=
| кінець_терміну2=
| попередник2 =
| попередник2 =
| наступник2 =
| наступник2 =
| президент2=
| президент2=
| герб=
| герб=
| нагороди = {{Кавалер 3 класу ордену Залізної Корони (Австрія)}}
| нагороди = {{Кавалер 3 класу ордену Залізної Корони (Австрія)}}
}}
}}
'''Барвінський Олександр Григорович''' (гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І.&nbsp;Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів. 2009.]</ref>, [[6 червня]] [[1847]], с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український громадсько-політичний діяч Галичини, [[історик]], [[педагог]].
'''Барвінський Олександр Григорович''' (гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І.&nbsp;Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів, 2009.]</ref>, [[6 червня]] [[1847]], с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]], [[Королівство Галичини та Володимирії]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український громадсько-політичний діяч Галичини, [[історик]], [[педагог]].


У [[1891]]–[[1907]]&nbsp;роках&nbsp;— посол до австрійського парламенту ([[Райхсрат]]у). Заснував [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-суспільну партію]]. У [[1918]] році був [[Державний секретаріат ЗУНР|державним секретарем]] освіти й віровизнання в першому [[Державний секретаріат ЗУНР|Державному секретаріаті (уряді)]] [[ЗУНР]]. Син [[Барвінський Григорій Григорович|Григорія Барвінського]], брат [[Барвінський Володимир Григорович|Воло­димира]], [[Барвінський Іван Григорович|Івана]], [[Барвінський Іполит Григорович|Іполита]] й [[Барвінський Осип Григорович|Осипа]], чо­ловік [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенії]], батько [[Барвінський Богдан Олександрович|Богдана]], [[Барвінський Василь Олександрович|Василя]] та [[Барвінський Олександр Олександрович|Олександра Барвінських]], [[Бачинська Ольга Олександрівна|Ольги Бачинської]].
У [[1891]]–[[1907]]&nbsp;роках&nbsp;— посол до австрійського парламенту ([[Райхсрат]]у). Заснував [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-суспільну партію]]. У [[1918]] році був [[Державний секретаріат ЗУНР|державним секретарем]] освіти й віровизнання в першому [[Державний секретаріат ЗУНР|Державному секретаріаті (уряді)]] [[ЗУНР]]. Син [[Барвінський Григорій Григорович|Григорія Барвінського]], брат [[Барвінський Володимир Григорович|Воло­димира]], [[Барвінський Іван Григорович|Івана]], [[Барвінський Іполит Григорович|Іполита]] й [[Барвінський Осип Григорович|Осипа]], чо­ловік [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенії]], батько [[Барвінський Богдан Олександрович|Богдана]], [[Барвінський Василь Олександрович|Василя]] та [[Барвінський Олександр Олександрович|Олександра Барвінських]], [[Бачинська Ольга Олександрівна|Ольги Бачинської]].
Рядок 41: Рядок 41:
== Життєпис ==
== Життєпис ==


Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] на [[Тернопільщина|Тернопільщині]] у родині [[священик]]а [[УГКЦ]]. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів. 2009.]</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій Григорович, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.
Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] на [[Тернопільщина|Тернопільщині]] у родині [[священик]]а [[УГКЦ]]. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>[http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд. : Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр.&nbsp;— Львів, 2009.]</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій Григорович, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.


У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Тернопільська гімназія|Тернопільській гімназії]]. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, вивчав [[історія|історію]] і [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок Громади, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Тарас Шевченко|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">[[Шендеровський Василь Андрійович|Василь Шендеровський]]. [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— Київ: «Простір», 2006.</ref>).
У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Тернопільська класична гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з німецькою мовою навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, вивчав [[історія|історію]] і [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок Громади, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Тарас Шевченко|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">[[Шендеровський Василь Андрійович|Василь Шендеровський]]. [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— К. : Простір, 2006.</ref>).


З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережани|Бережан]], [[Тернопіль|Тернополя]], з [[1888]] року&nbsp;— [[професор]] державної учительської семінарії у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 117</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).
З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережани|Бережан]], [[Тернопіль|Тернополя]], з [[1888]] року&nbsp;— [[професор]] державної учительської семінарії у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 117.</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).


Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897&nbsp;роках&nbsp;— очолював товариство.
Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897&nbsp;роках&nbsp;— очолював товариство.
Рядок 54: Рядок 54:
* 6-го скликання: обраний від округу [[Броди]] (IV курія, входив до «Руського клубу», обраний після смерті попередника&nbsp;— москвофіла о. [[Сірко Іван (парох)|Івана Сірка]])
* 6-го скликання: обраний від округу [[Броди]] (IV курія, входив до «Руського клубу», обраний після смерті попередника&nbsp;— москвофіла о. [[Сірко Іван (парох)|Івана Сірка]])
* 7-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Клубу руських послів соймових», обраний заступником голови «Клубу руських послів соймових»
* 7-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Клубу руських послів соймових», обраний заступником голови «Клубу руських послів соймових»
* 8-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Руського соймового клубу». Склав мандат 29 жовтня 1903 року; на перевиборах без підтримки крайової адміністрації, УНДП (на цьому наполіг родич&nbsp;— Евген Олесницький<ref name="Ч8">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 118</ref>) програв вибори кандидату-москвофілу о. [[Еффинович Теодозій|Еффиновичу Теодозію]] (здобув 43 голоси із 208).<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 111—118</ref>
* 8-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Руського соймового клубу». Склав мандат 29 жовтня 1903 року; на перевиборах без підтримки крайової адміністрації, УНДП (на цьому наполіг родич&nbsp;— Евген Олесницький<ref name="Ч8">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 118.</ref>) програв вибори кандидату-москвофілу о. [[Еффинович Теодозій|Еффиновичу Теодозію]] (здобув 43 голоси із 208).<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 111—118.</ref>


В [[1894]] році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]].
В [[1894]] році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]].
Рядок 60: Рядок 60:
У [[1896]] році виступив засновником [[Католицький Руський Народний Союз|Католицького Руського Народного Союзу]], який в 1911 році перетворився на [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-Суспільну Партію]].
У [[1896]] році виступив засновником [[Католицький Руський Народний Союз|Католицького Руського Народного Союзу]], який в 1911 році перетворився на [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-Суспільну Партію]].


1906 року став урядовим радником, у 1910 році&nbsp;— радником двору.<ref name="Ч8">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 118</ref>
1906 року став урядовим радником, у 1910 році&nbsp;— радником двору.<ref name="Ч8"/>


В [[1918]]–[[1919]] роках&nbsp;— делегат [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|Української Національної Ради]] [[ЗУНР]], очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді [[Левицький Кость|Костя Левицького]] (з [[9 листопада]] [[1918]] до [[4 січня]] [[1919]] року). Після [[окупація|окупації]] польськими військами [[Галичина|Галичини]] відійшов від політичної діяльності. Помер [[25 грудня]] [[1926]] року у Львові.
В [[1918]]–[[1919]] роках&nbsp;— делегат [[Склад Української Національної Ради ЗУНР|Української Національної Ради]] [[ЗУНР]], очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді [[Левицький Кость|Костя Левицького]] (з [[9 листопада]] [[1918]] до [[4 січня]] [[1919]] року). Після [[окупація|окупації]] польськими військами [[Галичина|Галичини]] відійшов від політичної діяльності. Помер [[25 грудня]] [[1926]] року у Львові.
Рядок 84: Рядок 84:
* Коротка історія українського народу.&nbsp;— 1926, перевид. в Тернополі 1991;
* Коротка історія українського народу.&nbsp;— 1926, перевид. в Тернополі 1991;
* Спомини з мого життя. Ч. 1-2.&nbsp;— 1912, 1913 (всі&nbsp;— Л.).
* Спомини з мого життя. Ч. 1-2.&nbsp;— 1912, 1913 (всі&nbsp;— Л.).
* [http://www.ex.ua/view/10639916 Спомини з мого життя / Упор. А. Шацька, О. Федорук ред. Л. Винар, І. Гирич&nbsp;— К.: Смолоскип, 2004]
* [http://www.ex.ua/view/10639916 Спомини з мого життя / Упор. А. Шацька, О. Федорук ред. Л. Винар, І. Гирич&nbsp;— К. : Смолоскип, 2004]


== Вшанування ==
== Вшанування ==
Рядок 99: Рядок 99:


== Література ==
== Література ==
⚫
{{rodovid|666105}}
⚫
* {{МСІУ}};
* ''[[Аркуша Олена Георгіївна|Аркуша О]].'' Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження).&nbsp;— Львів, 1997.
* ''[[Аркуша Олена Георгіївна|Аркуша О]].'' Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження).&nbsp;— Львів, 1997.
* ''Качкан В.'' Українське народознавство в іменах.&nbsp;— Ч.2.&nbsp;— К., 1997.&nbsp;— С. 45-54.
* ''Качкан В.'' Українське народознавство в іменах.&nbsp;— Ч.2.&nbsp;— К., 1997.&nbsp;— С. 45—54.
* ''Ліберний О.'' Олександр з сузір'я Барвінських… // Свобода.&nbsp;— 1997.&nbsp;— 24 черв.
* ''Ліберний О.'' Олександр з сузір'я Барвінських… // Свобода.&nbsp;— 1997.&nbsp;— 24 черв.
* ''Меленчук О.'' Тарас Шевченко в мемуарній та публіцистичній спадщині О. Барвінського // Науковий вісник Ужгородського університету&nbsp;: збірник наукових праць&nbsp;/ [відп. за вип. Барчан В.&nbsp;В.].&nbsp;— Ужгород, 2014.&nbsp;— Серія&nbsp;: Філологія. Соціальні комунікації.&nbsp;— Вип. 1&nbsp;(31).&nbsp;— С.&nbsp;152—157.
* ''Меленчук О.'' Тарас Шевченко в мемуарній та публіцистичній спадщині О. Барвінського // Науковий вісник Ужгородського університету&nbsp;: збірник наукових праць&nbsp;/ [відп. за вип. Барчан В.&nbsp;В.].&nbsp;— Ужгород, 2014.&nbsp;— Серія&nbsp;: Філологія. Соціальні комунікації.&nbsp;— Вип. 1&nbsp;(31).&nbsp;— С.&nbsp;152—157.
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович // {{ТЕС|1|83-84}}
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович // {{ТЕС|1|83-84}}
⚫
* {{МСІУ}}.
⚫
* [http://sd.net.ua/2009/07/06/stornki_stor_oleksandr_barvnskijj.html Олександр Барвінський&nbsp;— український політик та громадський діяч // Агентство Стратегічних Досліджень];
* Олександр Барвінський: матеріали конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997&nbsp;р.&nbsp;/ ред. кол. М.&nbsp;Гнатюк … [та ін.]&nbsp;; Наукове товариство ім. Шевченка, Історично-філософська секція.&nbsp;— Львів: [б.в.], 2001.&nbsp;— 205&nbsp;с., іл.
* Олександр Барвінський: матеріали конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997&nbsp;р.&nbsp;/ ред. кол. М.&nbsp;Гнатюк … [та ін.]&nbsp;; Наукове товариство ім. Шевченка, Історично-філософська секція.&nbsp;— Львів: [б.в.], 2001.&nbsp;— 205&nbsp;с., іл.
* ''Павлишин С.'' Олександр Барвінський.&nbsp;— Львів: Академічний Експрес, 1997.&nbsp;— 151 с., іл.
* ''Павлишин С.'' Олександр Барвінський.&nbsp;— Львів&nbsp;: Академічний Експрес, 1997.&nbsp;— 151 с., іл.
* ''Середяк А.'' // Нариси історії «Просвіти».&nbsp;— Львів, 1993.&nbsp;— С.&nbsp;120–121.
* ''Середяк А.'' // Нариси історії «Просвіти».&nbsp;— Львів, 1993.&nbsp;— С.&nbsp;120–121.
* ''Чорновол І.'' Політичний реалізм О. Барвінського // Сучасність.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 99-105.
* ''Чорновол І.'' Політичний реалізм О. Барвінського // Сучасність.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 99-105.
* ''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».&nbsp;— Львів&nbsp;: «Тріада плюс», 2010.&nbsp;— 228 с., іл.&nbsp;— С. 117—119.
* ''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».&nbsp;— Львів&nbsp;: «Тріада плюс», 2010.&nbsp;— 228 с., іл.&nbsp;— С. 117—119.

⚫
* ''О.&nbsp;Г.&nbsp;Аркуша''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Barvinskyj_O_H Барвінський Олександр Григорович] // {{ЕІУ|1|189}}
== Посилання ==
⚫
{{rodovid|666105}}
⚫
* ''Аркуша О''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Barvinskyj_O_H Барвінський Олександр Григорович] // {{ЕІУ|1|189}}
⚫
* [http://sd.net.ua/2009/07/06/stornki_stor_oleksandr_barvnskijj.html Олександр Барвінський&nbsp;— український політик та громадський діяч // Агентство Стратегічних Досліджень]


{{PD-письменник}}
{{PD-письменник}}
Рядок 130: Рядок 132:
[[Категорія:Посли Галицького сейму 7-го скликання]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 7-го скликання]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 8-го скликання]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 8-го скликання]]
[[Категорія:Випускники Тернопільської класичної гімназії]]
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]]
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]]
[[Категорія:Уродженці Шляхтинців]]
[[Категорія:Уродженці Шляхтинців]]

Версія за 10:52, 10 травня 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барвінський.
Олександр Григорович Барвінський
Олександр Григорович Барвінський
Олександр Григорович Барвінський
міністр освіти й віровизнання ЗУНР.
9 листопада 1918 — 4 січня 1919
Попередник посада запроваджена
Народився 6 червня 1847(1847-06-06)
Шляхтинці, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія Австрійська імперія
Помер 25 грудня 1926(1926-12-25) (79 років)
Львів, Польща Польська республіка
Похований Личаківський цвинтар[1]
Відомий як педагог, політик, журналіст, історик
Країна Австро-Угорщина, ЗУНР і УНР
Національність українець
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Політична партія Християнсько-суспільний рух
Батько Барвінський Григорій Григорович
У шлюбі з Барвінська Євгенія Максимівна
Діти Барвінський Богдан Олександрович, Барвінський Василь Олександрович, Бачинська Ольга Олександрівна і Барвінський Олександр Олександрович
Нагороди
Було запропоновано приєднати статтю Шаблон:Орден Залізної Корони 3 ступеня (Австрія) до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2019.
Кавалер 3 класу ордена Залізної Корони
Кавалер 3 класу ордена Залізної Корони
 Роботи у Вікіджерелах
 Медіафайли у Вікісховищі

Барвінський Олександр Григорович (гербу Ястшембець[2], 6 червня 1847, с. Шляхтинці, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії — 25 грудня 1926, Львів) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.

У 1891–1907 роках — посол до австрійського парламенту (Райхсрату). Заснував Християнсько-суспільну партію. У 1918 році був державним секретарем освіти й віровизнання в першому Державному секретаріаті (уряді) ЗУНР. Син Григорія Барвінського, брат Воло­димира, Івана, Іполита й Осипа, чо­ловік Євгенії, батько Богдана, Василя та Олександра Барвінських, Ольги Бачинської.

Життєпис

Олександр Барвінський народився в селі Шляхтинцях на Тернопільщині у родині священика УГКЦ. Шляхетський рід Барвінських гербу Ястшембець[3]), до якого належав батько Олександра  Григорій Григорович, згадується на Червоній Русі з початку XVI ст.

У 1857–1865 роках навчався у Першій Тернопільській класичній гімназії з німецькою мовою навчання. У 1865 році вступив до Львівського університету на філософський факультет, вивчав історію і українську мову та літературу. Добре знав німецьку та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок Громади, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з Миколою Лисенком (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «шевченкіани»[4]).

З 1868 року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях Бережан, Тернополя, з 1888 року — професор державної учительської семінарії у Львові (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.[5] В 1889—1918 роках — член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови товариства «Просвіта» (1889—1895).

Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису[4], у 1886 році розпочав видавати «Руську історичну бібліотеку» (вийшло 24 томи). Поряд з Олександром Кониським і Володимиром Антоновичем став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, в 1892—1897 роках — очолював товариство.

Барвінський брав активну участь у громадсько-політичному житті Галичини. Намагався досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами, впроваджуючи в життя політику так званої «нової ери», яка, однак, зазнала невдачі (див. також Народовці). Зокрема, 24 листопада 1890 р. разом з Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, Костянтином Телішевським, Корнилом Мандичевським, митрополитом Сильвестром Сембратовичем брав участь у прес-конференції Казімєжа Бадені, на якій було підведено підсумки попередніх переговорів.[6]

Депутат і маршалок Тернопільської повітової ради (1885-88 роки). У 1891—1907 роках входив до складу австрійського парламенту (з 1917 року — довічний член Ради Панів), в 1894−1904 роках — посол Галицького сейму:

  • 6-го скликання: обраний від округу Броди (IV курія, входив до «Руського клубу», обраний після смерті попередника — москвофіла о. Івана Сірка)
  • 7-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Клубу руських послів соймових», обраний заступником голови «Клубу руських послів соймових»
  • 8-го скликання: обраний від округу Броди, IV курія, входив до «Руського соймового клубу». Склав мандат 29 жовтня 1903 року; на перевиборах без підтримки крайової адміністрації, УНДП (на цьому наполіг родич — Евген Олесницький[7]) програв вибори кандидату-москвофілу о. Еффиновичу Теодозію (здобув 43 голоси із 208).[8]

В 1894 році створив у Львівському університеті кафедру української історії та запросив викладачем Михайла Грушевського.

У 1896 році виступив засновником Католицького Руського Народного Союзу, який в 1911 році перетворився на Християнсько-Суспільну Партію.

1906 року став урядовим радником, у 1910 році — радником двору.[7]

В 1918–1919 роках — делегат Української Національної Ради ЗУНР, очолював Державний Секретаріат освіти і віросповідань Західно-Української Народної Республіки в уряді Костя Левицького (з 9 листопада 1918 до 4 січня 1919 року). Після окупації польськими військами Галичини відійшов від політичної діяльності. Помер 25 грудня 1926 року у Львові.

Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, на полі № 3[9].

У Барвінського в Тернополі й Шляхтинцях гостював письменик Пантелеймон Куліш (1869, 1872, 1879).

Праці

О. Барвінський — автор і упорядник хрестоматій (читанок) з української літератури для гімназій та вчительських семінарій:

  • «Виїмки з українсько-руської літератури»,
  • «Вибір з української літератури»,
  • «Історія української літератури» (1920), та інші.

Запровадив фонетичний правопис і термін «українсько-руський» у шкільних підручниках та пресі. Написав низку статей з проблем шкільної освіти, української історії, мовознавства, політичного життя.

Основні праці:

Вшанування

Іменем Олександра Барвінського названо:

Файл:O Barvinskyj.jpg
Пам'ятник О. Барвінському в Шляхтинцях

1997 в селі Шляхтинці на будинку школи встановлено пам'ятну таб­лицю на честь Барвінського, у приміщенні школи відкрито кімнату-музей сім'ї Барвінських.

Примітки

  1. ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 139. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. ↑ Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. — Львів, 2009.
  3. ↑ Західно-українська народна республіка. 1918—1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд. : Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. — Львів, 2009.
  4. ↑ а б Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша / Під ред. Емми Бабчук. — К. : Простір, 2006.
  5. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 117.
  6. ↑ «Нова ера». Галичина, 1890 р.
  7. ↑ а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 118.
  8. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 111—118.
  9. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 141. — ISBN 966-8955-00-5.

Література

  • Аркуша О. Олександр Барвінський (до 150-річчя від дня народження). — Львів, 1997.
  • Качкан В. Українське народознавство в іменах. — Ч.2. — К., 1997. — С. 45—54.
  • Ліберний О. Олександр з сузір'я Барвінських… // Свобода. — 1997. — 24 черв.
  • Меленчук О. Тарас Шевченко в мемуарній та публіцистичній спадщині О. Барвінського // Науковий вісник Ужгородського університету : збірник наукових праць / [відп. за вип. Барчан В. В.]. — Ужгород, 2014. — Серія : Філологія. Соціальні комунікації. — Вип. 1 (31). — С. 152—157.
  • Мельничук Б., Ханас В. Барвінський Олександр Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 83-84. — ISBN 966-528-197-6.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5..
  • Олександр Барвінський: матеріали конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Олександра Барвінського, Львів, 14 травня 1997 р. / ред. кол. М. Гнатюк … [та ін.] ; Наукове товариство ім. Шевченка, Історично-філософська секція. — Львів: [б.в.], 2001. — 205 с., іл.
  • Павлишин С. Олександр Барвінський. — Львів : Академічний Експрес, 1997. — 151 с., іл.
  • Середяк А. // Нариси історії «Просвіти». — Львів, 1993. — С. 120–121.
  • Чорновол І. Політичний реалізм О. Барвінського // Сучасність. — 1998. — № 1. — С. 99-105.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 117—119.

Посилання

Rodovid.org
link=[1]
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барвінський_Олександр_Григорович&oldid=18061762