Куценко Яків Григорович

Куценко Яків Григорович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР
Народження	22 листопада 1915(1915-11-22) Київ
Смерть	13 серпня 1988(1988-08-13) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Спорт
Країна	Російська імперія →  УРСР
Вид спорту	важка атлетика
Дисципліна	штанга
Спортивне звання	заслужений майстер спорту
Тренери	Посунько Данило Герасимович
Завершення виступів	Київ
Участь і здобутки
Нагороди Заслужений майстер спорту СРСР Заслужений тренер СРСР Заслужений тренер України

Куценко Яків Григорович (* 1915, Київ — † 1988) — український спортсмен та тренер. Заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, заслужений тренер УРСР, суддя міжнародної категорії.

Життєпис

Ріс в київському районі Звіринець. В часі київських виступів Івана Піддубного Яків залюбився в його майстерність; супроводжував від готелю до цирку та назад, спостерігав за тренуваннями. По цьому починає займатися партерною акробатикою; працював слюсарем-монтажником. Штангою його зацікавив чемпіон УРСР Донськой Олександр Ілліч — в спортклубі «Харчовик» 1934 року. Тренувався в Київському товаристві «Локомотив». По закінченні ФЗО поїхав на Урал будувати Кізеловську ГЕС. 1936 року на чемпіонаті УРСР в Ірміно здобув першу перемогу у вазі 82,5 -340 кг(100+105+135). Потім переходить у важку категорію. У березні 1937 року на чемпіонаті України в Києві показує в сумі 363 кг (106+111+146). За місяць чудово дебютує на чемпіонаті СРСР у Тбілісі, здобувши першу золоту медаль — 380 кг (112,5+117,5+150). Одинадцятиразовий чемпіон УРСР — в 1936—1938, 1940—1941, 1944—1945, 1947—1949 та 1955 роках. Чотирнадцятиразовий чемпіон СРСР — в 1937—1940 та 1943—1952 роках. Першим на чемпіонаті СРСР у Києві подолав 400-кілограмовий рубіж у триборстві — 410 кг (122,5+125+162,5). За кілька місяців поліпшує свою суму на 2,5 кг. Відомий вірменський важковаговик Серго Амбарцумян, уникаючи очних поєдинків, показує в Москві 413,5 кг, однак Куценко в Ташкенті набирає 420 кг! Останнє слово цього, 1938, року лишається за Серго: маючи відмінні умови і персонального тренера Я. Ю. Спарре (рішення Й. Сталіна) 30 грудня досягає суми в 433,5 кг (136+130+167,5). Кращий результат цього року був лише у олімпійського чемпіона 1936 року Йозефа Мангера — 435 кг. До спорту Куценко повертається 1943 року, мусив починати все спочатку — в триборстві подолав лише 360 кг. Радянська збірна 1946 року в Парижі дебютує на чемпіонаті світі. Я.Куценко здобуває срібну медаль у важкій вазі.

Черговий рекорд.

1947 року в Гельсінкі стає Чемпіоном Європи — першим серед українських важкоатлетів, сума в триборстві 432,5 кг. 1950 року знову стає чемпіоном Європи — сума 422,5 кг. На його рахунку 29 рекордів УРСР, 53 рекорди СРСР, 3 світових рекорди. Був прапороносцем збірної СРСР на церемонії відкриття Олімпіади 1952 року на стадіоні «Олімпійський» у Гельсінкі. На протязі 1954—1963 років — головний тренер збірної СРСР з важкої атлетики. Тренував Цезаря Весловуцького. Написав книги про важку атлетику:

• 1968 — «Золоті кілограми»,
• 1975 — «У житті та спорті»,
• «У великому триборстві»,
• «Сила, здоров'я, краса».

1987 року відбувся турнір з важкої атлетики, переможці отримали призи Якова Куценка. Після смерті Якова Куценка турнір було названо на його честь. Похований на Байковому кладовищі.

Джерела

• Турнір ім. Куценка-2013
• Як Яків Куценко став чемпіоном (рос.)
• Про Куценка та Амбарцумовича (рос.)
• [http://liftup.chidlovski.net/liftup/l_athleteResult.asp?a_id=463

В.Драга, П.Кравцов. Тяжелоатлеты Украины. К., 1984 (рос.)