Сорокине: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Робот: заміна категорії Краснодон на Сорокине
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Краснодон (значення)}}
{{Місто України
{{Місто України
| назва = Сорокине
| назва = Сорокине
| прапор = Flag Krasnodon.PNG
| прапор = Flag Krasnodon.PNG
| опис прапора = Прапор Краснодона
| опис прапора = Прапор Сорокиного
| герб = COA_krasnodon.PNG
| герб = COA_krasnodon.PNG
| опис герба = Герб Краснодона
| опис герба = Герб Сорокиного
| зображення = Палац культури імені Молодої Гвардії.jpg
| зображення = Палац культури імені Молодої Гвардії.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Краснодонський палац культури імені [[Молода гвардія|Молодої гвардії]]
| зображення_підпис = Сорокинський палац культури імені [[Молода гвардія|Молодої гвардії]]
| розташування = Map of Ukraine simple blank.png
| розташування = Map of Ukraine simple blank.png
| опис розташування = Сорокине на мапі України
| опис розташування = Сорокине на мапі України
Рядок 49: Рядок 48:
| ремарки =
| ремарки =
}}
}}
'''Сорокине''' (у [[1938]] —[[2016]] роках&nbsp;— ''Краснодон'')&nbsp;— місто обласного значення в [[Луганська область|Луганській області]], адміністративний центр [[Краснодонський район|Краснодонського району]]. Розташоване в південно-східній частині області за 50&nbsp;км від [[Луганськ]]а на річці [[Велика Кам'янка (річка)|Велика Кам'янка]]. 12.05.2016 року ВРУ постановила повернути місту історичну назву Сорокине<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58193 Офіційний портал Верховної Ради України]</ref><ref>[http://www.unian.ua/politics/1342963-rada-pereymenuvala-naseleni-punkti-na-okupovanomu-donbasi-torez-na-chistyakove-krasnodon-na-sorokine.html UNIAN]</ref>. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.
'''Сорокине''' (у [[1938]] —[[2016]] роках&nbsp;— ''Краснодон'')&nbsp;— місто обласного значення в [[Луганська область|Луганській області]], адміністративний центр [[Сорокинський район|Сорокинського району]]. Розташоване в південно-східній частині області за 50&nbsp;км від [[Луганськ]]а на річці [[Велика Кам'янка (річка)|Велика Кам'янка]]. 12.05.2016 року ВРУ постановила повернути місту історичну назву Сорокине<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58193 Офіційний портал Верховної Ради України]</ref><ref>[http://www.unian.ua/politics/1342963-rada-pereymenuvala-naseleni-punkti-na-okupovanomu-donbasi-torez-na-chistyakove-krasnodon-na-sorokine.html UNIAN]</ref>. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.


[[Краснодонська міськрада|Краснодонській міській раді]] підпорядковані 2 міста районного значення [[Молодогвардійськ]] та [[Суходільськ]], 8 [[селище міського типу|селищ міського типу]] і 4 [[селище|селища]].
[[Краснодонська міськрада|Краснодонській міській раді]] підпорядковані 2 міста районного значення [[Молодогвардійськ]] та [[Суходільськ]], 8 [[селище міського типу|селищ міського типу]] і 4 [[селище|селища]].


== Географія ==
== Географія ==
[[Географічні координати]] Сорокиного: 48°17' пн.&nbsp;ш. 39°44' сх.&nbsp;д. [[Часовий пояс]]&nbsp;— [[UTC+2]]. Загальна площа Краснодона&nbsp;— 77,33 км². Довжина міста Краснодона з півночі на південь&nbsp;— 8&nbsp;км, зі сходу на захід&nbsp;— 7&nbsp;км.
[[Географічні координати]] Сорокиного: 48°17' пн.&nbsp;ш. 39°44' сх.&nbsp;д. [[Часовий пояс]]&nbsp;— [[UTC+2]]. Загальна площа Сорокиного&nbsp;— 77,33 км². Довжина міста Сорокине з півночі на південь&nbsp;— 8&nbsp;км, зі сходу на захід&nbsp;— 7&nbsp;км.


Місто розташоване в східній частині [[Донбас]]у, на кордоні з [[Росія|Російською Федерацією]]. Географічно належить до [[степ|степової зони]]. Через місто протікає річка [[Велика Кам'янка (річка)|Велика Кам'янка]].
Місто розташоване в східній частині [[Донбас]]у, на кордоні з [[Росія|Російською Федерацією]]. Географічно належить до [[степ|степової зони]]. Через місто протікає річка [[Велика Кам'янка (річка)|Велика Кам'янка]].


== Історія ==
== Історія ==
Промислова розробка поблизу хутора Сорокіна (нині м Краснодон) родовищ вугілля почалася в 1910 р Маючи на увазі Сорокинський, Ізварінській, Екатерінодонській, Урало-Кавказькій і інші довколишні рудники, Г. Чапанська відзначала, що «серед перших поселенців рудників були [[китайці]], [[перси]], [[корейці]], [[татари]]. Об'єднані бажанням добре заробити на знову відкритих шахтах, люди різних національностей зривалися з насиджених місць, приїжджали поодинці, а то і сім'ями, облаштовувалися. Прекрасно ладнали з місцевим населенням, основу якого сткладали козаки». Житель Краснодона К. Дахненко зазначав, що турки, татари, китайці в більшості працювали на найважчих роботах&nbsp;— на навантаженні вугілля вручну, який носили на ношах в залізничні вагони, були погоничами коней на «воротках» дрібних шахт, на різних роботах в шахтах-наклонках.
Промислова розробка поблизу хутора Сорокине родовищ вугілля почалася в 1910 р Маючи на увазі Сорокинський, Ізварінській, Екатерінодонській, Урало-Кавказькій і інші довколишні рудники, Г. Чапанська відзначала, що «серед перших поселенців рудників були [[китайці]], [[перси]], [[корейці]], [[татари]]. Об'єднані бажанням добре заробити на знову відкритих шахтах, люди різних національностей зривалися з насиджених місць, приїжджали поодинці, а то і сім'ями, облаштовувалися. Прекрасно ладнали з місцевим населенням, основу якого сткладали козаки». Житель Краснодона К. Дахненко зазначав, що турки, татари, китайці в більшості працювали на найважчих роботах&nbsp;— на навантаженні вугілля вручну, який носили на ношах в залізничні вагони, були погоничами коней на «воротках» дрібних шахт, на різних роботах в шахтах-наклонках.


Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта №&nbsp;1) на руднику Сорокіного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, пізніше називалося «Шанхай». Воно складалося з бараків і землянок робітників. "У районі шахти №&nbsp;3,&nbsp;— згадував А. Струєв,&nbsp;— землянки називалися турецькими&nbsp;— там жили вантажники, а в той час вантажниками були тільки турки і перси, а на старому Шанхаї, пізніше&nbsp;— у 1919 році, землянки стали називатися китайськими, там жили китайці, яких пригнали на рудники козачі влади, як робочу [[силу]]<ref>Карпенко Николай Михайлович&nbsp;— Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921) [2007, PDF, RUS]</ref>
Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта №&nbsp;1) на руднику Сорокіного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, пізніше називалося «Шанхай». Воно складалося з бараків і землянок робітників. "У районі шахти №&nbsp;3,&nbsp;— згадував А. Струєв,&nbsp;— землянки називалися турецькими&nbsp;— там жили вантажники, а в той час вантажниками були тільки турки і перси, а на старому Шанхаї, пізніше&nbsp;— у 1919 році, землянки стали називатися китайськими, там жили китайці, яких пригнали на рудники козачі влади, як робочу [[силу]]<ref>Карпенко Николай Михайлович&nbsp;— Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921) [2007, PDF, RUS]</ref>


Краснодон було засновано у [[1914|1914 році]] як рудник Сорокине.<ref>http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20</ref> У [[1916|1916 році]] на руднику налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживало 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти&nbsp;— одна вертикальна і три похилі. У [[1917|1917 році]] в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.
Сорокине було засновано у [[1914|1914 році]] як рудник Сорокине.<ref>http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20</ref> У [[1916|1916 році]] на руднику налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживало 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти&nbsp;— одна вертикальна і три похилі. У [[1917|1917 році]] в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.


Після закінчення [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] зруйновані шахти були відновлені і модернізовані, почалося будівництво нових. До [[1935|1935 року]] трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, напередодні війни їх було вже понад 40.
Після закінчення [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] зруйновані шахти були відновлені і модернізовані, почалося будівництво нових. До [[1935|1935 року]] трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, напередодні війни їх було вже понад 40.
Рядок 77: Рядок 76:


В 10-х числах січня 2015 року поблизу Краснодона підрозділи «[[ЛНР]]» та російський [[спецназ]] провели операцію з «демілітаризації» бандформування «Одеса»&nbsp;— керівництво «батальйону» раніше категорично відкинуло вимогу підкорятися єдиному командуванню російсько-терористичних військ. При обеззброєні бойовиків «Одеси» використовувалася бронетехніка та снайперські групи<ref>[http://espreso.tv/news/2015/01/13/tymchuk_pidtverdyv__scho_rosiyskyy_specnaz_likviduvav_terorystychnyy_batalyon_quotodesaquot_v_krasnodoni Тимчук підтвердив, що російський спецназ ліквідував терористичний батальйон «Одеса» в Краснодоні]</ref>.
В 10-х числах січня 2015 року поблизу Краснодона підрозділи «[[ЛНР]]» та російський [[спецназ]] провели операцію з «демілітаризації» бандформування «Одеса»&nbsp;— керівництво «батальйону» раніше категорично відкинуло вимогу підкорятися єдиному командуванню російсько-терористичних військ. При обеззброєні бойовиків «Одеси» використовувалася бронетехніка та снайперські групи<ref>[http://espreso.tv/news/2015/01/13/tymchuk_pidtverdyv__scho_rosiyskyy_specnaz_likviduvav_terorystychnyy_batalyon_quotodesaquot_v_krasnodoni Тимчук підтвердив, що російський спецназ ліквідував терористичний батальйон «Одеса» в Краснодоні]</ref>.

В 2016 році в рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] місту було повернено історичну назву Сорокине.


== Cимволіка ==
== Cимволіка ==
{{main|Герб Краснодона|Прапор Краснодона}}
{{main|Герб Сорокиного|Прапор Сорокиного}}


Міська символіка Краснодона затверджена [[16 лютого]] [[1999]] року рішенням №&nbsp;14/242 [[Краснодонська міськрада|Краснодонської міської ради]]. У рішенні затверджувались [[герб Краснодона]] та [[прапор Краснодона]]. Автор прапора і герба міста Краснодона&nbsp;— художник Шпирко Ю.&nbsp;П.
Міська символіка Сорокиного затверджена [[16 лютого]] [[1999]] року рішенням №&nbsp;14/242 [[Краснодонська міськрада|Краснодонської міської ради]]. У рішенні затверджувались [[герб Сорокиного]] та [[прапор Сорокиного]]. Автор прапора і герба міста Сорокиного&nbsp;— художник Шпирко Ю.&nbsp;П.


== Населення ==
== Населення ==
Рядок 107: Рядок 108:


=== Освіта ===
=== Освіта ===
У місті діють 24 [[Середня загальноосвітня школа|середніх]] (школи), 6 позашкільних і 18 дошкільних навчальних закладів,<ref>[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/education/uchobr/ Список установ освіти]</ref> а також 3 вищі навчальні заклади III—IV рівня акредитації (Краснодонський факультет інженерії та менеджменту [[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля]], Краснодонська філія [[Міжрегіональна академія управління персоналом|МАУП]] м. Києва, Краснодонський навчально-консультативний центр [[Донбаський державний технічний університет|Донбаського гірничо-металургійного інституту]]);
У місті діють 24 [[Середня загальноосвітня школа|середніх]] (школи), 6 позашкільних і 18 дошкільних навчальних закладів,<ref>[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/education/uchobr/ Список установ освіти]</ref> а також 3 вищі навчальні заклади III—IV рівня акредитації (Сорокинський факультет інженерії та менеджменту [[Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля|Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля]], Сорокинська філія [[Міжрегіональна академія управління персоналом|МАУП]] м. Києва, Сорокинський навчально-консультативний центр [[Донбаський державний технічний університет|Донбаського гірничо-металургійного інституту]]);


5 навчальних закладів I—II рівня акредитації:
5 навчальних закладів I—II рівня акредитації:
* Краснодонський гірничий технікум;
* Сорокинський гірничий технікум;
* Краснодонський професійний торгово-кулінарний ліцей;
* Сорокинський професійний торгово-кулінарний ліцей;
* Краснодонський професійно гірничий ліцей;
* Сорокинський професійно гірничий ліцей;
* Молодогвардійський професійно будівельний ліцей;
* Молодогвардійський професійно будівельний ліцей;
* Суходільській гірничий професійний ліцей.
* Суходільській гірничий професійний ліцей.


=== Охорона здоров'я ===
=== Охорона здоров'я ===
У [[2009|2009 році]], за підсумками рейтингової оцінки стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення охорони здоров'я, Краснодон зайняв дев'яте місце серед міст [[Луганська область|Луганської області]], а забезпеченість стаціонарними ліжками становила 64,63 на 10 тис. нас. або 690 ліжок.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона">[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/health/ Охорона здоров'я Краснодона]</ref>
У [[2009|2009 році]], за підсумками рейтингової оцінки стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення охорони здоров'я, Сорокинський зайняв дев'яте місце серед міст [[Луганська область|Луганської області]], а забезпеченість стаціонарними ліжками становила 64,63 на 10 тис. нас. або 690 ліжок.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона">[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/health/ Охорона здоров'я Краснодона]</ref>


Амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню здійснюють 14 амбулаторно-поліклінічних установ. У 6-ти амбулаторно-поліклінічних установах функціонують 12 денних стаціонарів.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона"/>
Амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню здійснюють 14 амбулаторно-поліклінічних установ. У 6-ти амбулаторно-поліклінічних установах функціонують 12 денних стаціонарів.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона"/>
Рядок 126: Рядок 127:
* 1 станція швидкої медичної допомоги
* 1 станція швидкої медичної допомоги
* 1 центр здоров'я
* 1 центр здоров'я
* 4 заклади обласного підпорядкування: Краснодонський обласний шкірно-венерологічний диспансер, Краснодонська обласна станція переливання крові, Краснодонський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій, Краснодонська обласна психіатрична лікарня;
* 4 заклади обласного підпорядкування: Сорокинський обласний шкірно-венерологічний диспансер, Сорокинська обласна станція переливання крові, Краснодонський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій, Краснодонська обласна психіатрична лікарня;
* 4 фельдшерсько-акушерських пунктів.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона"/>
* 4 фельдшерсько-акушерських пунктів.<ref name="Охорона здоров'я Краснодона"/>


Рядок 143: Рядок 144:


== Транспорт ==
== Транспорт ==
{{main|Краснодонський тролейбус}}
{{main|Сорокинський тролейбус}}


Одну з основних ролей у розвитку міста відіграє транспортна інфраструктура. Транспортне обслуговування по Краснодонському регіону забезпечується електричним і автомобільним транспортом. Містом проходить автошлях {{Автошлях E|40}}{{Автошлях М|04}}.
Одну з основних ролей у розвитку міста відіграє транспортна інфраструктура. Транспортне обслуговування по Сорокинському регіону забезпечується електричним і автомобільним транспортом. Містом проходить автошлях {{Автошлях E|40}}{{Автошлях М|04}}.


З [[1987|1987 року]] перевезення пасажирів електротранспортом у місті здійснює КП [[Краснодонський тролейбус|«Краснодонське тролейбусне управління»]], яке обслуговує 3 міських маршрути, протяжністю контактної мережі 36&nbsp;км. Рухомий склад становить 15 одиниць пасажирських тролейбусів. Щоденний випуск машин становить 10-11 одиниць.<ref name="Транспорт Краснодона">[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/transport/ Транспорт Краснодона]</ref>
З [[1987|1987 року]] перевезення пасажирів електротранспортом у місті здійснює КП [[Сорокинський тролейбус|«Сорокинське тролейбусне управління»]], яке обслуговує 3 міських маршрути, протяжністю контактної мережі 36&nbsp;км. Рухомий склад становить 15 одиниць пасажирських тролейбусів. Щоденний випуск машин становить 10-11 одиниць.<ref name="Транспорт Краснодона">[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/transport/ Транспорт Краснодона]</ref>


У [[2009|2009 році]] загальна кількість перевезення пасажирів склала 10 142,5 тис. осіб в тому числі платних&nbsp;— 2 057,3 тис. осіб, безкоштовних 8 085,2 тис. осіб, а доходи від перевезення пасажирів склали 1 645,7 тис. грн.<ref name="Транспорт Краснодона"/>
У [[2009|2009 році]] загальна кількість перевезення пасажирів склала 10 142,5 тис. осіб в тому числі платних&nbsp;— 2 057,3 тис. осіб, безкоштовних 8 085,2 тис. осіб, а доходи від перевезення пасажирів склали 1 645,7 тис. грн.<ref name="Транспорт Краснодона"/>


Зростанням темпів пасажирських перевезень забезпечили автобусному транспорту провідне місце у перевезенні населення в місті. Протяжність міської маршрутної мережі становить 626,1&nbsp;км. До складу маршрутної мережі входять 36 маршрутів. Пасажироперевезення автобусним транспортом по Краснодонського регіону виконують ВАТ «Краснодонське АТП-10914», ТОВ «Луганськінтерресурс» і приватні перевізники.<ref name="Транспорт Краснодона"/>
Зростанням темпів пасажирських перевезень забезпечили автобусному транспорту провідне місце у перевезенні населення в місті. Протяжність міської маршрутної мережі становить 626,1&nbsp;км. До складу маршрутної мережі входять 36 маршрутів. Пасажироперевезення автобусним транспортом по Сорокинському регіону виконують ВАТ «Краснодонське АТП-10914», ТОВ «Луганськінтерресурс» і приватні перевізники.<ref name="Транспорт Краснодона"/>


== Культура ==
== Культура ==


=== Заклади культури ===
=== Заклади культури ===
[[Файл:Краснодон.jpg|thumb|праворуч|200пкс|Пам'ятний знак ліквідаторам наслідків [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]] в Краснодоні]]
[[Файл:Краснодон.jpg|thumb|праворуч|200пкс|Пам'ятний знак ліквідаторам наслідків [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]] в Сорокиному]]


* [[Музей «Молодої гвардії»|Музей «Молода гвардія»]] (вул. Комсомольська, 6)&nbsp;— міський музей заснований [[13 листопада]] [[1943|1943 року]] згідно з постановою бюро Ворошиловградського обкому [[Компартія України|Компартії України]]. Експозиція музею складається з 12 залів де розташовані матеріали, які розповідають про виникнення та розвиток міста Краснодон, шкільні роки та захоплення молодогвардійців, початок [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] та створення [[Молода гвардія|«Молодої гвардії»]].
* [[Музей «Молодої гвардії»|Музей «Молода гвардія»]] (вул. Комсомольська, 6)&nbsp;— міський музей заснований [[13 листопада]] [[1943|1943 року]] згідно з постановою бюро Ворошиловградського обкому [[Компартія України|Компартії України]]. Експозиція музею складається з 12 залів де розташовані матеріали, які розповідають про виникнення та розвиток міста Сорокине, шкільні роки та захоплення молодогвардійців, початок [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] та створення [[Молода гвардія|«Молодої гвардії»]].
* Палац культури імені Молодої гвардії (пл. Леніна, 5)&nbsp;— міський палац культури побудований у [[1958|1958 році]] з ініціативи активістів міської комсомольської організації.
* Палац культури імені Молодої гвардії (пл. Леніна, 5)&nbsp;— міський палац культури побудований у [[1958|1958 році]] з ініціативи активістів міської комсомольської організації.
* Краснодонська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17)&nbsp;— головна міська бібліотека відкрита в [[1936|1936 році]]. Інформаційний і культурний центр міста.
* Сорокинська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17)&nbsp;— головна міська бібліотека відкрита в [[1936|1936 році]]. Інформаційний і культурний центр міста.


=== Релігія ===
=== Релігія ===
Офіційно у місті Краснодон зареєстровано 33 релігійні організації, з яких дванадцять православних організацій, шістнадцять протестантських, одна [[іудаїзм|іудейська]], три релігійні організації [[Свідки Єгови|свідків Єгови]].
Офіційно у місті Сорокине зареєстровано 33 релігійні організації, з яких дванадцять православних організацій, шістнадцять протестантських, одна [[іудаїзм|іудейська]], три релігійні організації [[Свідки Єгови|свідків Єгови]].


Загальна кількість культових споруд&nbsp;— 32 (церкви та молитовні будинки). З них 14 є культовими, а 18 орендованими приміщеннями.<ref>[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/religion/ Релігійні організації Краснодона]</ref> Культовими будівлями забезпечені православні церкви, громади євангельських християн-баптистів і частково&nbsp;— християн віри євангельської.
Загальна кількість культових споруд&nbsp;— 32 (церкви та молитовні будинки). З них 14 є культовими, а 18 орендованими приміщеннями.<ref>[http://krasnodon-rada.gov.ua/krasnodon/religion/ Релігійні організації Краснодона]</ref> Культовими будівлями забезпечені православні церкви, громади євангельських християн-баптистів і частково&nbsp;— християн віри євангельської.
Рядок 171: Рядок 172:


=== Бібліотеки ===
=== Бібліотеки ===
У межах Краснодона та [[Краснодонська міськрада|Краснодонської міськради]] нараховується шість дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування жителів міста здійснюють:
У межах Сорокиного та [[Краснодонська міськрада|Краснодонської міськради]] нараховується шість дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування жителів міста здійснюють:


* Краснодонська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17);
* Сорокинська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17);
* Бібліотека&nbsp;— філія №&nbsp;1 (Шахтар, 11);
* Бібліотека&nbsp;— філія №&nbsp;1 (Шахтар, 11);
* Бібліотека&nbsp;— філія №&nbsp;2 (БК «Молодої гвардії»);
* Бібліотека&nbsp;— філія №&nbsp;2 (БК «Молодої гвардії»);
Рядок 188: Рядок 189:
== Персоналії ==
== Персоналії ==


=== Уродженці Краснодона ===
=== Уродженці Сорокиного ===
* [[Букаєв Валерій Олександрович]]&nbsp;— депутат ВР України, член фракції [[Партія регіонів|Партії регіонів]].
* [[Букаєв Валерій Олександрович]]&nbsp;— депутат ВР України, член фракції [[Партія регіонів|Партії регіонів]].
* [[Дорошко Михайло Костянтинович]]&nbsp;— лауреат звання [[Герой України|«Герой України»]].
* [[Дорошко Михайло Костянтинович]]&nbsp;— лауреат звання [[Герой України|«Герой України»]].
Рядок 195: Рядок 196:
* [[Шукшунов Валентин Юхимович]]&nbsp;— український та російський вчений, професор, конструктор, політичний діяч, заслужений діяч науки і техніки РСФСР, нагороджений орденами «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора, орденом РФ «Знак Пошани», орденом РФ «За заслуги перед Вітчизною».
* [[Шукшунов Валентин Юхимович]]&nbsp;— український та російський вчений, професор, конструктор, політичний діяч, заслужений діяч науки і техніки РСФСР, нагороджений орденами «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора, орденом РФ «Знак Пошани», орденом РФ «За заслуги перед Вітчизною».


=== Пов'язані з Краснодоном ===
=== Пов'язані з Сорокиним ===
* [[Антонів Василь Федорович]]&nbsp;— український і російський вчений-оториноларинголог, громадський діяч.
* [[Антонів Василь Федорович]]&nbsp;— український і російський вчений-оториноларинголог, громадський діяч.
* [[Брюховецький Іван Якович]]&nbsp;— механізатор, [[Герой Соціалістичної Праці]].
* [[Брюховецький Іван Якович]]&nbsp;— механізатор, [[Герой Соціалістичної Праці]].
Рядок 213: Рядок 214:
* [http://krasnodon.net Краснодон. Інформаційний сайт міста]
* [http://krasnodon.net Краснодон. Інформаційний сайт міста]


{{Сорокине}}
{{Краснодон}}
{{Краснодонський район|nocat=1}}
{{Сорокинський район|nocat=1}}
{{Історичні місця Луганської області}}
{{Історичні місця Луганської області}}
{{Луганська область}}
{{Луганська область}}

Версія за 23:19, 6 червня 2016

Сорокине
Герб Сорокиного Прапор Сорокиного
Сорокинський палац культури імені Молодої гвардії
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сорокинський район
Код КОАТУУ: 4411400000
Засноване 1914 р. як рудник Сорокине
Статус міста з 1938 року
Населення 44840 (01.01.2011)[1]
Площа 77,33 км²
Густота населення 580 осіб/км²
Поштові індекси 94401-94408
Телефонний код +380-6435
Координати 48°17′57″ пн. ш. 39°44′59″ сх. д. / 48.29917° пн. ш. 39.74972° сх. д. / 48.29917; 39.74972Координати: 48°17′57″ пн. ш. 39°44′59″ сх. д. / 48.29917° пн. ш. 39.74972° сх. д. / 48.29917; 39.74972
Висота над рівнем моря 171 м
Водойма р. Велика Кам'янка
Відстань
Найближча залізнична станція Краснодон
До станції 7 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 65 км
 - автошляхами 48 км
До Києва
 - автошляхами 852 км
Міська влада
Рада Краснодонська міська рада
Адреса 94407, Луганська обл., м. Сорокине, пл. Леніна, 8
Міський голова Баклагов Юрій Борисович

Сорокине у Вікісховищі

Карта
Сорокине. Карта розташування: Україна
Сорокине
Сорокине
Сорокине. Карта розташування: Луганська область
Сорокине
Сорокине
Мапа

Сорокине19382016 роках — Краснодон) — місто обласного значення в Луганській області, адміністративний центр Сорокинського району. Розташоване в південно-східній частині області за 50 км від Луганська на річці Велика Кам'янка. 12.05.2016 року ВРУ постановила повернути місту історичну назву Сорокине[2][3]. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.

Краснодонській міській раді підпорядковані 2 міста районного значення Молодогвардійськ та Суходільськ, 8 селищ міського типу і 4 селища.

Географія

Географічні координати Сорокиного: 48°17' пн. ш. 39°44' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа Сорокиного — 77,33 км². Довжина міста Сорокине з півночі на південь — 8 км, зі сходу на захід — 7 км.

Місто розташоване в східній частині Донбасу, на кордоні з Російською Федерацією. Географічно належить до степової зони. Через місто протікає річка Велика Кам'янка.

Історія

Промислова розробка поблизу хутора Сорокине родовищ вугілля почалася в 1910 р Маючи на увазі Сорокинський, Ізварінській, Екатерінодонській, Урало-Кавказькій і інші довколишні рудники, Г. Чапанська відзначала, що «серед перших поселенців рудників були китайці, перси, корейці, татари. Об'єднані бажанням добре заробити на знову відкритих шахтах, люди різних національностей зривалися з насиджених місць, приїжджали поодинці, а то і сім'ями, облаштовувалися. Прекрасно ладнали з місцевим населенням, основу якого сткладали козаки». Житель Краснодона К. Дахненко зазначав, що турки, татари, китайці в більшості працювали на найважчих роботах — на навантаженні вугілля вручну, який носили на ношах в залізничні вагони, були погоничами коней на «воротках» дрібних шахт, на різних роботах в шахтах-наклонках.

Як згадував голова Сталінського (Донецького) облвиконкому А. Струєв, перша шахта (далі шахта № 1) на руднику Сорокіного була закладена в районі Провал-балки. Селище, побудоване на його місці, пізніше називалося «Шанхай». Воно складалося з бараків і землянок робітників. "У районі шахти № 3, — згадував А. Струєв, — землянки називалися турецькими — там жили вантажники, а в той час вантажниками були тільки турки і перси, а на старому Шанхаї, пізніше — у 1919 році, землянки стали називатися китайськими, там жили китайці, яких пригнали на рудники козачі влади, як робочу силу[4]

Сорокине було засновано у 1914 році як рудник Сорокине.[5] У 1916 році на руднику налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживало 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти — одна вертикальна і три похилі. У 1917 році в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.

Після закінчення громадянської війни зруйновані шахти були відновлені і модернізовані, почалося будівництво нових. До 1935 року трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, напередодні війни їх було вже понад 40.

Указом Президії Верховної Ради України від 28 жовтня 1938 року селище Сорокине було зараховане до категорії міст і перейменоване в Краснодон. До цього часу в ньому проживало 22 220 осіб. Навколо міста виникло декілька селищ міського типу: Краснодон, Первомайка, Ізварине, Урало-Кавказ та інші.

З 1930 року виходить районна газета «Ударник», згодом перейменована спочатку в «Соціалістичну Батьківщину», а потім у «Славу Краснодона».

У період німецької окупації у місті діяла підпільна молодіжна організація «Молода гвардія». Молодогвардійці проводили анти-німецьку пропаганду, поширювали анти-німецькі листівки, улаштували пожежу на біржі праці, під час якої було знищено списки людей, яких мали відправити до Німеччини на примусові роботи, проводили диверсії. Після звільнення міста за ініціативою краснодонців були зібрані кошти на танкову колону «Молода гвардія» та авіаескадрилью «Герої Краснодона». Фактично народ обклали додатковим «добровільним» податком. У роки Німецько-радянської війни за героїзм і мужність понад 6 тисяч краснодонців були нагороджені орденами і медалями та 18 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Війна на сході України

24 серпня 2014 року після бомбардування Краснодонського ремонтно-механічного заводу терористи зазнали значних втрат.

В 10-х числах січня 2015 року поблизу Краснодона підрозділи «ЛНР» та російський спецназ провели операцію з «демілітаризації» бандформування «Одеса» — керівництво «батальйону» раніше категорично відкинуло вимогу підкорятися єдиному командуванню російсько-терористичних військ. При обеззброєні бойовиків «Одеси» використовувалася бронетехніка та снайперські групи[6].

В 2016 році в рамках декомунізації місту було повернено історичну назву Сорокине.

Cимволіка

Міська символіка Сорокиного затверджена 16 лютого 1999 року рішенням № 14/242 Краснодонської міської ради. У рішенні затверджувались герб Сорокиного та прапор Сорокиного. Автор прапора і герба міста Сорокиного — художник Шпирко Ю. П.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1979 47 868
1989 52 885 +10.5%
2001 50 560 −4.4%
2005 48 026 −5.0%
2006 47 237 −1.6%
2007 46 625 −1.3%
2008 46 065 −1.2%
2009 45 532 −1.2%
2010 45 127 −0.9%

Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений наступним чином:

За даними перепису 2001 року 8,46 % населення міста зазначили рідною мову українську, 90,75 % — російську, а 0,79 % — іншу[9].

Соціальна сфера

Освіта

У місті діють 24 середніх (школи), 6 позашкільних і 18 дошкільних навчальних закладів,[10] а також 3 вищі навчальні заклади III—IV рівня акредитації (Сорокинський факультет інженерії та менеджменту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Сорокинська філія МАУП м. Києва, Сорокинський навчально-консультативний центр Донбаського гірничо-металургійного інституту);

5 навчальних закладів I—II рівня акредитації:

  • Сорокинський гірничий технікум;
  • Сорокинський професійний торгово-кулінарний ліцей;
  • Сорокинський професійно гірничий ліцей;
  • Молодогвардійський професійно будівельний ліцей;
  • Суходільській гірничий професійний ліцей.

Охорона здоров'я

У 2009 році, за підсумками рейтингової оцінки стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення охорони здоров'я, Сорокинський зайняв дев'яте місце серед міст Луганської області, а забезпеченість стаціонарними ліжками становила 64,63 на 10 тис. нас. або 690 ліжок.[11]

Амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню здійснюють 14 амбулаторно-поліклінічних установ. У 6-ти амбулаторно-поліклінічних установах функціонують 12 денних стаціонарів.[11]

Система охорони здоров'я міста представлена мережею лікувально-профілактичних установ, серед яких:

  • 5 лікарень;
  • 9 амбулаторно-поліклінічних установ;
  • 1 станція швидкої медичної допомоги
  • 1 центр здоров'я
  • 4 заклади обласного підпорядкування: Сорокинський обласний шкірно-венерологічний диспансер, Сорокинська обласна станція переливання крові, Краснодонський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій, Краснодонська обласна психіатрична лікарня;
  • 4 фельдшерсько-акушерських пунктів.[11]

Засоби масової інформації

Засоби масової інформації в регіоні представляє міська газета «Слава Краснодона» (засновниками якої є міська рада та трудовий колектив редакції) орган профспілок працівників вугільної промисловості газета «Шахтарський вісник», міський інформаційно-рекламний щотижневик «Краснодонские вести».

Роботу міськвиконкому, підприємств та організацій міста висвітлює по провідному радіо місцева телерадіокомпанія. Передачі проводяться два рази на тиждень загальним обсягом 40 хвилин. В газетах і по радіо дається інформація з питань економічного, промислового, культурного розвитку міста.

Політика

В місті зареєстровано 50 міських організацій політичних партій та 60 громадських об'єднань. Реально діючими є СДПУ(о), Партія Регіонів, Партія промисловців та підприємців України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Народно-демократична партія.

Економіка

ВАТ «Краснодонвугілля»

Основні галузі промисловості міста: вугільна, машинобудівна, харчова, будівельна, поліграфічна. Вугільна промисловість становить 74 % всього обсягу. Підприємства машинобудування: закрите акціонерне товариство «Автоагрегат», що спеціалізується на випуску агрегатів до автомобілів ЗАЗ, АЗЛК, МАЗ, УРАЛ, і повному зборі автомобілів УАЗ. Завод «Юність», що виробляє мікрореле. Промислові підприємства: ВАТ «Краснодонвугілля», «ТОВ Інтерпрокат», ЗАТ Краснодонський м'ясокомбінат, «ТОВ Д&М Швейна Фабрика» та ін.

Транспорт

Одну з основних ролей у розвитку міста відіграє транспортна інфраструктура. Транспортне обслуговування по Сорокинському регіону забезпечується електричним і автомобільним транспортом. Містом проходить автошлях E40М04.

З 1987 року перевезення пасажирів електротранспортом у місті здійснює КП «Сорокинське тролейбусне управління», яке обслуговує 3 міських маршрути, протяжністю контактної мережі 36 км. Рухомий склад становить 15 одиниць пасажирських тролейбусів. Щоденний випуск машин становить 10-11 одиниць.[12]

У 2009 році загальна кількість перевезення пасажирів склала 10 142,5 тис. осіб в тому числі платних — 2 057,3 тис. осіб, безкоштовних 8 085,2 тис. осіб, а доходи від перевезення пасажирів склали 1 645,7 тис. грн.[12]

Зростанням темпів пасажирських перевезень забезпечили автобусному транспорту провідне місце у перевезенні населення в місті. Протяжність міської маршрутної мережі становить 626,1 км. До складу маршрутної мережі входять 36 маршрутів. Пасажироперевезення автобусним транспортом по Сорокинському регіону виконують ВАТ «Краснодонське АТП-10914», ТОВ «Луганськінтерресурс» і приватні перевізники.[12]

Культура

Заклади культури

Пам'ятний знак ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи в Сорокиному
  • Музей «Молода гвардія» (вул. Комсомольська, 6) — міський музей заснований 13 листопада 1943 року згідно з постановою бюро Ворошиловградського обкому Компартії України. Експозиція музею складається з 12 залів де розташовані матеріали, які розповідають про виникнення та розвиток міста Сорокине, шкільні роки та захоплення молодогвардійців, початок німецько-радянської війни та створення «Молодої гвардії».
  • Палац культури імені Молодої гвардії (пл. Леніна, 5) — міський палац культури побудований у 1958 році з ініціативи активістів міської комсомольської організації.
  • Сорокинська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17) — головна міська бібліотека відкрита в 1936 році. Інформаційний і культурний центр міста.

Релігія

Офіційно у місті Сорокине зареєстровано 33 релігійні організації, з яких дванадцять православних організацій, шістнадцять протестантських, одна іудейська, три релігійні організації свідків Єгови.

Загальна кількість культових споруд — 32 (церкви та молитовні будинки). З них 14 є культовими, а 18 орендованими приміщеннями.[13] Культовими будівлями забезпечені православні церкви, громади євангельських християн-баптистів і частково — християн віри євангельської.

Пам'ятки

  • Меморіал на могилі молодогвардійців, скульптор А. Ф. Самусь.

Бібліотеки

У межах Сорокиного та Краснодонської міськради нараховується шість дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування жителів міста здійснюють:

  • Сорокинська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17);
  • Бібліотека — філія № 1 (Шахтар, 11);
  • Бібліотека — філія № 2 (БК «Молодої гвардії»);
  • Бібліотека — філія № 3 (вул. Коцюбинського, 13);
  • Бібліотека — філія № 4 (м. Суходільськ вул. Леніна, 17).

Фізична культура і спорт

Центром фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи міста є спорткомплекс комунальної установи «Краснодонська Дитячо-юнацька спортивна школа». Також у місті діють спортивні відділення з боксу, греко-римської боротьби, художньої гімнастики та ін.

У ФОУ «Палац спорту» працює плавальний басейн, в якому займаються вихованці відділення плавання Дитячо-юнацької спортивної школи № 2, студентська молодь, фізкультурники трудових колективів, вихованці пришкільних таборів, діти та молодь, які стоять на профілактичному обліку. Працюють 2 спеціалізовані зали, де встановлені силові тренажери.

Щорічно у місті проводяться турніри пам'яті героїв «Молодої гвардії».

Персоналії

Уродженці Сорокиного

Пов'язані з Сорокиним

Примітки

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Офіційний портал Верховної Ради України
  3. UNIAN
  4. Карпенко Николай Михайлович — Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921) [2007, PDF, RUS]
  5. http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20
  6. Тимчук підтвердив, що російський спецназ ліквідував терористичний батальйон «Одеса» в Краснодоні
  7. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  8. City Population [1] — Comité d'État de statistiques d'Ukraine: Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2008 року» [Manuel statistique " Nombre d'habitants de l'Ukraine au 1 janvier 2008 "]. [2] ; "Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 року» [Manuel statistique " Nombre d'habitants de l'Ukraine au 1 janvier 2010 "]. [3]
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  10. Список установ освіти
  11. а б в Охорона здоров'я Краснодона
  12. а б в Транспорт Краснодона
  13. Релігійні організації Краснодона

Джерела та посилання

Шаблон:Сорокине Шаблон:Сорокинський район