Кривче: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
це не сучасний герб |
ТЕС: уточнення джерела |
||
Рядок 87: | Рядок 87: | ||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
=== Народилися === |
|||
'''Народились:''' |
|||
* [[Ільницький Роман]] ( |
* [[Ільницький Роман]] (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в [[Українське державне правління|УДП]], голова Політради [[Організація українських націоналістів за кордоном|ОУНЗ]]. |
||
* релігійний і громадський діяч П. Криворучка |
* релігійний і громадський діяч П. Криворучка |
||
* громадсько-політичний діяч М. Мандзюк |
* громадсько-політичний діяч М. Мандзюк |
||
Рядок 95: | Рядок 95: | ||
{{reflist|1}} |
{{reflist|1}} |
||
== Джерела та література == |
|||
== Література == |
|||
* ''Б. Мельничук, Л. Навудило.'' Кривче // {{ТЕС|2|237—238}} |
|||
* Кривче / {{ТЕС2}} |
|||
* ''Шот Микола''. Село, де з'явилася Богородиця // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада; |
* ''Шот Микола''. Село, де з'явилася Богородиця // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада; |
||
* ''Галагодза Наталія'', [[Недря Тетяна Володимирівна|''Недря Тетяна'']]. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»). |
* ''Галагодза Наталія'', [[Недря Тетяна Володимирівна|''Недря Тетяна'']]. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»). |
||
* ''Шот Микола.'' На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. |
* ''Шот Микола.'' На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Рядок 107: | Рядок 106: | ||
{{wiktionary|Кривче}} |
{{wiktionary|Кривче}} |
||
* [http://starina.nextmail.ru/Skala-Pod.html Скала-Подольская -Кривче] |
* [http://starina.nextmail.ru/Skala-Pod.html Скала-Подольская -Кривче] |
||
* {{SgKP|IV|802|Krzywcze}} — S. |
* {{SgKP|IV|802|Krzywcze}} — S. 802. {{ref-pl}} |
||
* [http://yablog.org.ua/2008/07/24/kryvche/ Кривче — фото печери і замку] |
* [http://yablog.org.ua/2008/07/24/kryvche/ Кривче — фото печери і замку] |
||
* http://www.castles.com.ua/kr.html |
* http://www.castles.com.ua/kr.html |
Версія за 04:42, 7 червня 2016
село Кривче | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Борщівський |
Рада | Кривченська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA61060050120029316 |
Основні дані | |
Населення | 1917 осіб (2003) |
Територія | 7.183 км² |
Густота населення | 259.64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48741 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д.Координати: 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
225 м |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Гермаківка |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48741, с. Кривче |
Сільський голова | Базюк Володимир Степанович[1] |
Карта | |
Мапа | |
|
Кри́вче — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр сільради. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.
Історія
Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселеня трипільської культури етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні площадки і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки 1973 р. — у Київському державному університеті[2].
Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[3]
1639 року збудовано замок. Від 1650 року згадують як містечко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета IV. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.
До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,62 | |
російська | 0,38 |
Пам'ятки
Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), капличка (1991).
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасування панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кривченська травертинова скеля.
Печери
Є печери: Глинка-1 та Глинка-2, Кришталева, На Хомах, Печера Двох озер, Середня, Славка, Тимкова скала та інші, менші печери. Серед них - Замкова (35 м.), що знаходиться нижче руїн замку Контських.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгівельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- Ільницький Роман (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНЗ.
- релігійний і громадський діяч П. Криворучка
- громадсько-політичний діяч М. Мандзюк
Примітки
- ↑ Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
- ↑ Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233
- ↑ Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku.— Kraków, 2008.— S. 531. (пол.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
Джерела та література
- Б. Мельничук, Л. Навудило. Кривче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 237—238. — ISBN 966-528-199-2.
- Шот Микола. Село, де з'явилася Богородиця // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада;
- Галагодза Наталія, Недря Тетяна. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»).
- Шот Микола. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривче |
У Вікісловнику є сторінка Кривче. |
- Скала-Подольская -Кривче
- Krzywcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 802. (пол.) — S. 802. (пол.)
- Кривче — фото печери і замку
- http://www.castles.com.ua/kr.html
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/kryvche.php
- http://ua.vlasenko.net/kryvche/index.html
- Verkhneye Krivche, Ukraine (англ.)
- печера Замкова під руїнами замку в Кривче
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|