Аль-Касім аль-Мамун: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Аль-Касім аль-Мамун | місце_проживання = | зображення...
 
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
| зображення =
| зображення =
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| ім'я_при_народженні = القاسم بن حمود
| дата_народження = невідомо
| дата_народження = {{ДН|||965}}
| місце_народження =
| місце_народження =
| дата_смерті = {{ДС|||1023}}
| дата_смерті = {{ДС|||1035}}
| місце_смерті =
| місце_смерті = Херес-де-ла-Фронтера
| причина_смерті =
| причина_смерті =
| громадянство =
| громадянство =
Рядок 17: Рядок 17:
| титул = халіф
| титул = халіф
| посада =
| посада =
| термін = 356—354 роки до н. е.
| термін = 1018—1021 та 1022—1023 роки
| попередник = [[Абдаррахман IV]]
| попередник = [[Абдаррахман IV]]
| наступник = [[Ях'я ібн Алі аль-Муталі]]
| наступник = [[Ях'я ібн Алі аль-Муталі]] (вперше)<br/>[[Абдаррахман V]] (вдруге)
| дружина =
| дружина =
| діти =
| діти = 2 сина
| рід = Хаммудіди
| рід = Хаммудіди
| родичі =
| родичі =
| батько = Хаммуд
| батько = Хаммуд ібн-Хаммуд
| матір =
| матір =
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 31: Рядок 31:
| герб =
| герб =
}}
}}
'''Аль-Касім аль-Мамун''' (*д/н&nbsp;—[[1023]])&nbsp;— 8-й [[халіф]] [[Кордовський халіфат|Кордови]] у 1018—1021 та 1023 роках.
'''Аль-Касім аль-Мамун''' (*[[965]]&nbsp;—[[1035]])&nbsp;— 8-й [[халіф]] [[Кордовський халіфат|Кордови]] у 1018—1021 та 1022—1023 роках.

== Життєпис ==
Походив з берберської династії Хаммудидів. Разом з братом [[Алі ібн Хаммуд ан-Насир]]ом брав участь у військових кампаніях набоці [[Сулайман ібн-аль-Хакам|Сулаймана]], що боровся за владу з халіфами Гішамом II і Мухаммедом II протягом 1009—1013 році. На дяку за звитягу ан-Насир отримав посаду валі (намісника) Сеути.

Незабаром скориставшись протистоянням між берберами, арабами і сакаліба, ан.-Насир захопив Танжер, який передав в управління аль-Касіму. У 1017 році разом з братом висадився на узбережжя Піренеїв. Звідси брав участь у поході на Кордову й повалення халіфа Сулаймана. Після оголошення ан-Насира у 1016 році халіфом, той призвачив аль-Касіма валі Севільї.

[[Файл:Califato de Córdoba-1000.png|міні|ліворуч|250пкс|халіфат за володарювання аль-Касіма]]У 1018 році після загибелі брата й встановлення влади халіфа Абдаррахмана IV, при підтримці берберських військ аль-Касім повстав та рушив на Кордову. Неподолік від столиці було завдано поразки війська халіфа. Після цього на бік аль-Касіма перейшла знать й війська. Завдяки цьому було захоплено Кордову. Незабаром загинув Абдаррахман IV, аль-Касіма оголошено новим халіфом. Після цього прийняв титул аль-Мамун.

Із самого початку намагався позбутися залежності від берберських військловикіВ, налагодити співпрацю з арабською знатю. Частково це здалося здійснити. Втім серед берберів почало ширитися невдаволення. Цим вирішив скористатися Ях'я, син Алі ібн Хаммуд ан-Насира, валі Сеути. Останній висадився у Малазі. Спроба халіфа аль-Касіма організувати відсич виявилася невдалою, оскільки військовики та знать виступили проти нього. В підсумку у 1021 році аль-касім аль-Мамун вимушен був зректися влади на користь небожа. Слідом за цим віддалився до Севільї.

Наприкінці 1022 року після повалення халіфа Ях'я ібн Алі аль-Муталі, бербери запроисли на трон аль-Мамуна. аль-Касім, намагаючись зберегти владу, став усіляко потурати берберам, що викликало невдаволення населення Кордови, що повстало через декілька місяців. Повсталих підтримали представники поваленої династії Омейядів.

Зрештою у 1023 році халіф разом з синами Мухаммедом і Хасаном намагався втекти до Севільї, але їх туди невпустили. Тоді аль-Касім втік до Хереса-де-ла-Фронтери, де потрапив у полон. Тут колишнього володаря тримали у в'язниці, поки у 1035 році не задушили.

== Джерела ==
* Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink Verlag, München 1995, ISBN 3-7705-3075-6
* André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)

[[Категорія:Халіфи Кордови]]
[[Категорія:Хаммудіди]]

Версія за 14:09, 11 червня 2016

Аль-Касім аль-Мамун
Ім'я при народженні القاسم بن حمود
Народився 965(0965)
Помер 1035
Херес-де-ла-Фронтера
Країна Аль-Андалус
Національність бербер
Діяльність аристократ
Титул халіф
Посада Халіф Кордовиd і Халіф Кордовиd
Термін 1018—1021 та 1022—1023 роки
Попередник Абдаррахман IV
Наступник Ях'я ібн Алі аль-Муталі (вперше)
Абдаррахман V (вдруге)
Конфесія іслам
Рід Хаммудіди
Батько Хаммуд ібн-Хаммуд
Брати, сестри Алі ібн Хаммуд ан-Насир
Діти 2 сина

Аль-Касім аль-Мамун (*965 —1035) — 8-й халіф Кордови у 1018—1021 та 1022—1023 роках.

Життєпис

Походив з берберської династії Хаммудидів. Разом з братом Алі ібн Хаммуд ан-Насиром брав участь у військових кампаніях набоці Сулаймана, що боровся за владу з халіфами Гішамом II і Мухаммедом II протягом 1009—1013 році. На дяку за звитягу ан-Насир отримав посаду валі (намісника) Сеути.

Незабаром скориставшись протистоянням між берберами, арабами і сакаліба, ан.-Насир захопив Танжер, який передав в управління аль-Касіму. У 1017 році разом з братом висадився на узбережжя Піренеїв. Звідси брав участь у поході на Кордову й повалення халіфа Сулаймана. Після оголошення ан-Насира у 1016 році халіфом, той призвачив аль-Касіма валі Севільї.

халіфат за володарювання аль-Касіма

У 1018 році після загибелі брата й встановлення влади халіфа Абдаррахмана IV, при підтримці берберських військ аль-Касім повстав та рушив на Кордову. Неподолік від столиці було завдано поразки війська халіфа. Після цього на бік аль-Касіма перейшла знать й війська. Завдяки цьому було захоплено Кордову. Незабаром загинув Абдаррахман IV, аль-Касіма оголошено новим халіфом. Після цього прийняв титул аль-Мамун.

Із самого початку намагався позбутися залежності від берберських військловикіВ, налагодити співпрацю з арабською знатю. Частково це здалося здійснити. Втім серед берберів почало ширитися невдаволення. Цим вирішив скористатися Ях'я, син Алі ібн Хаммуд ан-Насира, валі Сеути. Останній висадився у Малазі. Спроба халіфа аль-Касіма організувати відсич виявилася невдалою, оскільки військовики та знать виступили проти нього. В підсумку у 1021 році аль-касім аль-Мамун вимушен був зректися влади на користь небожа. Слідом за цим віддалився до Севільї.

Наприкінці 1022 року після повалення халіфа Ях'я ібн Алі аль-Муталі, бербери запроисли на трон аль-Мамуна. аль-Касім, намагаючись зберегти владу, став усіляко потурати берберам, що викликало невдаволення населення Кордови, що повстало через декілька місяців. Повсталих підтримали представники поваленої династії Омейядів.

Зрештою у 1023 році халіф разом з синами Мухаммедом і Хасаном намагався втекти до Севільї, але їх туди невпустили. Тоді аль-Касім втік до Хереса-де-ла-Фронтери, де потрапив у полон. Тут колишнього володаря тримали у в'язниці, поки у 1035 році не задушили.

Джерела

  • Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink Verlag, München 1995, ISBN 3-7705-3075-6
  • André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)