Герострат: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Skobel (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Герострат''' ({{lang-el|Ηρόστρατος}}) — мешканець [[Ефес]]а, що спалив [[храм Артеміди]] у своєму рідному місті [[21 червня]] [[356 до н. е.|356 року до н. е.]] для того, щоб, як він зізнався під час [[катування]], його ім'я пам'ятали нащадки.
'''Герострат''' ({{lang-el|Ηρόστρατος}}) — мешканець [[Ефес]]а, що спалив [[храм Артеміди]] у своєму рідному місті [[21 червня]] [[356 до н. е.|356 року до н. е.]] для того, щоб, як він зізнався під час [[катування]], його ім'я пам'ятали нащадки.


[[File:Miniaturk 009.jpg|thumb|300px|Сучасна модель [[храм Артеміди|храму Артеміди]].]]
[[Файл:Miniaturk 009.jpg|thumb|300px|Сучасна модель [[храм Артеміди|храму Артеміди]].]]


Аби відвадити інших від пошуків такої слави і покарати злочинця, ефеська влада не лише [[страта|стратила]] Геростата, а й заборонила згадувати його ім'я під страхом смертної кари. Однак Герострат досяг своєї мети: згадки про нього з'явилися у працях грецького історика IV ст. до н. е. [[Феопомп]]а, звідки вчинок палія потрапив до робіт інших грецьких та римських істориків.
Аби відвадити інших від пошуків такої слави і покарати злочинця, ефеська влада не лише [[страта|стратила]] Геростата, а й заборонила згадувати його ім'я під страхом смертної кари. Однак Герострат досяг своєї мети: згадки про нього з'явилися у працях грецького історика IV ст. до н. е. [[Феопомп]]а, звідки вчинок палія потрапив до робіт інших грецьких та римських істориків.
Рядок 22: Рядок 22:
[[Категорія:Вандали]]
[[Категорія:Вандали]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 356 до н. е.]]

Версія за 07:42, 12 червня 2016

Герострат (грец. Ηρόστρατος) — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 червня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім'я пам'ятали нащадки.

Сучасна модель храму Артеміди.

Аби відвадити інших від пошуків такої слави і покарати злочинця, ефеська влада не лише стратила Геростата, а й заборонила згадувати його ім'я під страхом смертної кари. Однак Герострат досяг своєї мети: згадки про нього з'явилися у працях грецького історика IV ст. до н. е. Феопомпа, звідки вчинок палія потрапив до робіт інших грецьких та римських істориків.

За легендою, у ніч спалення храму Артеміди народився полководець Александр Македонський. Римський історик Плутарх писав, що «богиня була дуже зайнята турботою про народження Александра, щоб врятувати храм». Через 25 років Александр наказав відбудувати храм. До переліку семи чудес світу увійшла саме нова будівля.

Крилатий вислів

Існує крилатий вислів «Геростратова слава», під яким мається на увазі слава, рівнозначна вічній ганьбі; так характеризують людей, які прославилися тільки деструктивними та руйнівними діями. Вираз часто використовується у публіцистиці[1][2].

Учинок Герострата широко відображений в мистецтві, зокрема в літературі, живописі та кінематографі.

Примітки

Посилання