Кіо Еміль Теодорович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення, уточнення |
оформлення |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в [[німці|німецько]]-[[єврей]]ській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916 р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. [[Кулдіга|Голдінгена]] [[Курляндська губернія|Курляндської губернії]] Російської імперії. |
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в [[німці|німецько]]-[[єврей]]ській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916 р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. [[Кулдіга|Голдінгена]] [[Курляндська губернія|Курляндської губернії]] Російської імперії. |
||
Навчався в комерційному училищі. З 1917 р. — актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. [[Варшава|Варшаві]]. З 1921 р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді — в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928 р. гастролював містами країни, потім — в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку. Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922 р., Еміль Кіо вибрав [[іврит|давньоєврейське]] слово {{lang-he|תְּקִיעָה}} ([[Шофар|ткіо]]), що було знайоме йому з молитов варшавської [[синагога|синагоги]]<ref>Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» ({{lang-ru|Игорь Кио. Последние 24 часа}}) {{ref-ru}}</ref><ref name="bulvar" |
Навчався в комерційному училищі. З 1917 р. — актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. [[Варшава|Варшаві]]. З 1921 р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді — в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928 р. гастролював містами країни, потім — в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку. Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922 р., Еміль Кіо вибрав [[іврит|давньоєврейське]] слово {{lang-he|תְּקִיעָה}} ([[Шофар|ткіо]]), що було знайоме йому з молитов варшавської [[синагога|синагоги]]<ref>Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» ({{lang-ru|Игорь Кио. Последние 24 часа}}) {{ref-ru}}</ref><ref name="bulvar">{{cite web |url=http://www.bulvar.com.ua/arch/2004/456-29/417cdde5d0855/ |title=Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио) |author=Георгиева Лилия, |date=20 июля 2004, 25 октября 2004 |website=«Бульвар» Гордона |at=№29 (456) 2004, июль |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613083242/http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s456-29_930/333.html |archivedate=13.06.2016 }} {{ref-ru}}</ref>. За іншою версією (яку його син [[Ігор Кіо|Ігор]] вважав несправжньою<ref name="bulvar"/>), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове [[прізвисько]]». |
||
З 1932 р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку [[Данкман Олександр Морісович|Данкмана О. М.]], почав виступати на арені цирку. |
З 1932 р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку [[Данкман Олександр Морісович|Данкмана О. М.]], почав виступати на арені цирку. |
||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 08:56, 13 червня 2016
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Krupski Oleg (внесок, журнали) о 08:56 UTC (4137036 хвилин тому). |
| Еміль Теодорович Кіо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Эмиль Кио | |||||||
 | |||||||
| Ім'я при народженні | Еміль Теодорович Гіршфельд-Ренард | ||||||
| Народився |
11 квітня 1894 Москва | ||||||
| Помер |
19 грудня 1965 (71 рік) Київ | ||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | ||||||
| Діяльність | артист цирку, ілюзіоніст | ||||||
| Дружина |
Борукаєва Кошерхан Тоховна; Смірнова Євгенія Василівна | ||||||
| Діти | Ігор, Еміль | ||||||
| Батьки |
Теодор Емільович Гіршфельд, Беатріс Германівна Гіршфельд | ||||||
| Нагороди та премії | |||||||
| |||||||
|
| |||||||
 Еміль Теодорович Кіо у Вікісховищі | |||||||
Еміль Теодорович Кіо, Еміль Федорович Гіршфельд (рос. Эми́ль Теодо́рович Ки́о, Эми́ль Фёдо́рович Ги́ршфельд, нар.11 квітня 1894 р., м. Москва, Російська імперія — пом.19 грудня 1965 р., м. Київ, УРСР) — радянський артист цирку, ілюзіоніст. Заслужений артист РРФСР (від 19 листопада 1939 р.), народний артист РРФСР (з 15 жовтня 1958 р.), творець ілюзійних вистав, конструктор циркової апаратури. Спочатку виступав під сценічним псевдонімом Еміль Ренард (рос. Эмиль Рена́рд)[1].
Життєпис
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в німецько-єврейській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916 р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. Голдінгена Курляндської губернії Російської імперії.
Навчався в комерційному училищі. З 1917 р. — актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. Варшаві. З 1921 р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді — в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928 р. гастролював містами країни, потім — в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку. Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922 р., Еміль Кіо вибрав давньоєврейське слово івр. תְּקִיעָה (ткіо), що було знайоме йому з молитов варшавської синагоги[2][3]. За іншою версією (яку його син Ігор вважав несправжньою[3]), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове прізвисько».
З 1932 р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку Данкмана О. М., почав виступати на арені цирку.
У 1940 р. Кіо змінив східні мотиви в одязі на строгий фрак і розширив номер з комічними елементами та участю килимових. Працював з режисерами Арнольдом А. Г., Шахетом Б. О. і Местєчкіним М. С..
Помер 19 грудня 1965 р. під час гастролей в м. Києві. Похований в м. Москві на Новодівичому кладовищі[4].
Нагороди
Твори
- (рос.)Кио, «Фокусы и фокусники». М.: изд. «Искусство», 1958 г.
Примітки
- ↑ Тумаркина Ирина, (16-23.03.2009). ИГОРЬ КИО: «Страницу, где стояла отметка о регистрации брака с Галиной Брежневой, из моего паспорта просто вырвали». "События и люди". «События». №52. Архів оригіналу за 13.06.2016. (рос.)
- ↑ Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» (рос. Игорь Кио. Последние 24 часа) (рос.)
- ↑ а б Георгиева Лилия, (20 июля 2004, 25 октября 2004). Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио). «Бульвар» Гордона. №29 (456) 2004, июль. Архів оригіналу за 13.06.2016. (рос.)
- ↑ Дата народження на надгробному пам'ятнику вказана — 1900.
Джерела
- Кио Эмиль Теодорович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Марьяновский В. А.,. «Кио: Отец и сыновья». — М. : "Искусство", 1984. — 192 с. — (Мастера советского цирка) — 25000 прим. (рос.)
