Кіо Еміль Теодорович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
оформлення |
доповнення |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
== Твори == |
== Твори == |
||
* {{ref-ru}}''Кио'', «Фокусы и фокусники». {{М.}}: изд. «Искусство», 1958 г. |
* {{ref-ru}}''Кио'', «Фокусы и фокусники». {{М.}}: изд. «Искусство», 1958 г. |
||
== Родина == |
|||
* ''Перша'' дружина — Борукаєва Кошерхан Тоховна, [[Осетія|осетинська]] [[театр]]альна [[актриса]]; |
|||
* ''друга'' дружина — Гіршфельд Євгенія Василівна (1920 р.нар.); |
|||
* діти — народні артисти РРФСР, ілюзіоністи [[Кіо Еміль Емільович|Еміль Кіо]] (1938 р.нар.) і [[Ігор Кіо]] (1944—2006); |
|||
* брат — '''Фелікс Федорович Гіршфельд''' ({{lang-ru|Феликс Фёдорович Гиршфельд}}, {{нар}}1904 — {{пом}}10 березень 1938), радянський [[анархіст]]-[[містик]], [[журналіст]] з економічних питань в [[газета]]х «Праця» ({{lang-ru|Труд}}) і «Гудок». Випускник Московського промислово-економічного інституту ім. Рикова (1929). Працював [[економіст]]ом-статистиком центрального апарату [[Наркомат]]у шляхів сполучення. У 1924—1928 роках — член анархо-містичного «Ордена Світла» (орден [[тамплієр]]ів, [[лицар]] 1-го ступеня)<ref>Див.: {{книга|заголовок=«Орден российских тамплиеров» : [В 3 т.]|відповідальний=Публ., вступ. ст., коммент., указ. А. Л. Никитина|місце={{М.}} |видавництво="Минувшее" |рік=2003 |том=2: Документы 1930—1944 гг. |серія=Мистические общества и ордена в советской России |сторінок=374, [1] |isbn=5-902073-10-3 }} {{ref-ru}}</ref> . З 1931 р. працював заступником завідувача техніко-економічного відділу редакції газети «Гудок». [[Арешт]]ований в 1930—1931 р. у справі «Ордена Світла», повторно 31 грудня 1937 р. як учасник правотроцькистської антирадянської організації в редакції газети «Гудок», [[розстріл]]яний<ref>{{cite web |url=http://mos.memo.ru/shot-41.htm |title=Сталинские «расстрелы в Москве» |author= |date=29.10.2004 |website=проект "Последний адрес" |publisher= |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160613091536/http://mos.memo.ru/shot-41.htm |archivedate= 13.06.2016 |quote= Ольховская ул. д.21 кв.11, Гиршфельд Феликс Федорович}} {{ref-ru}}</ref>. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:20, 13 червня 2016
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Krupski Oleg (внесок, журнали) о 09:20 UTC (4135094 хвилини тому). |
| Еміль Теодорович Кіо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Эмиль Кио | |||||||
 | |||||||
| Ім'я при народженні | Еміль Теодорович Гіршфельд-Ренард | ||||||
| Народився |
11 квітня 1894 Москва | ||||||
| Помер |
19 грудня 1965 (71 рік) Київ | ||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | ||||||
| Діяльність | артист цирку, ілюзіоніст | ||||||
| Дружина |
Борукаєва Кошерхан Тоховна; Смірнова Євгенія Василівна | ||||||
| Діти | Ігор, Еміль | ||||||
| Батьки |
Теодор Емільович Гіршфельд, Беатріс Германівна Гіршфельд | ||||||
| Нагороди та премії | |||||||
| |||||||
|
| |||||||
 Еміль Теодорович Кіо у Вікісховищі | |||||||
Еміль Теодорович Кіо, Еміль Федорович Гіршфельд (рос. Эми́ль Теодо́рович Ки́о, Эми́ль Фёдо́рович Ги́ршфельд, нар.11 квітня 1894 р., м. Москва, Російська імперія — пом.19 грудня 1965 р., м. Київ, УРСР) — радянський артист цирку, ілюзіоніст. Заслужений артист РРФСР (від 19 листопада 1939 р.), народний артист РРФСР (з 15 жовтня 1958 р.), творець ілюзійних вистав, конструктор циркової апаратури. Спочатку виступав під сценічним псевдонімом Еміль Ренард (рос. Эмиль Рена́рд)[1].
Життєпис
Еміль Теодорович Гіршфельд народився старшим з трьох синів (Еміль, Фелікс і Гарій) в німецько-єврейській родині комівояжера Теодора Емільовича Гіршфельда (пом.1916 р.) і Беатріс Германівни Гіршфельд, родом з м. Голдінгена Курляндської губернії Російської імперії.
Навчався в комерційному училищі. З 1917 р. — актор Московського театру мініатюр «Одеон», потім працював адміністратором, уніформістом і берейтором в цирку Олександра Чинізеллі в м. Варшаві. З 1921 р. виступав як ілюзіоніст на радянській естраді — в естрадних театрах садів «Акваріум» і «Ермітаж», до 1928 р. гастролював містами країни, потім — в естрадному театрі Центрального парку культури й відпочинку. Як артистичний псевдонім, що вперше з'явився на афішах в 1922 р., Еміль Кіо вибрав давньоєврейське слово івр. תְּקִיעָה (ткіо), що було знайоме йому з молитов варшавської синагоги[2][3]. За іншою версією (яку його син Ігор вважав несправжньою[3]), він побачив, що світиться вивіска «Кіно», де не горіла буква «Н», і вирішив, що це «непогане циркове прізвисько».
З 1932 р. на запрошення керівника Державного управління музики, естради та цирку Данкмана О. М., почав виступати на арені цирку.
У 1940 р. Кіо змінив східні мотиви в одязі на строгий фрак і розширив номер з комічними елементами та участю килимових. Працював з режисерами Арнольдом А. Г., Шахетом Б. О. і Местєчкіним М. С..
Помер 19 грудня 1965 р. під час гастролей в м. Києві. Похований в м. Москві на Новодівичому кладовищі[4].
Нагороди
Твори
- (рос.)Кио, «Фокусы и фокусники». М.: изд. «Искусство», 1958 г.
Родина
- Перша дружина — Борукаєва Кошерхан Тоховна, осетинська театральна актриса;
- друга дружина — Гіршфельд Євгенія Василівна (1920 р.нар.);
- діти — народні артисти РРФСР, ілюзіоністи Еміль Кіо (1938 р.нар.) і Ігор Кіо (1944—2006);
- брат — Фелікс Федорович Гіршфельд (рос. Феликс Фёдорович Гиршфельд, нар.1904 — пом.10 березень 1938), радянський анархіст-містик, журналіст з економічних питань в газетах «Праця» (рос. Труд) і «Гудок». Випускник Московського промислово-економічного інституту ім. Рикова (1929). Працював економістом-статистиком центрального апарату Наркомату шляхів сполучення. У 1924—1928 роках — член анархо-містичного «Ордена Світла» (орден тамплієрів, лицар 1-го ступеня)[5] . З 1931 р. працював заступником завідувача техніко-економічного відділу редакції газети «Гудок». Арештований в 1930—1931 р. у справі «Ордена Світла», повторно 31 грудня 1937 р. як учасник правотроцькистської антирадянської організації в редакції газети «Гудок», розстріляний[6].
Примітки
- ↑ Тумаркина Ирина, (16-23.03.2009). ИГОРЬ КИО: «Страницу, где стояла отметка о регистрации брака с Галиной Брежневой, из моего паспорта просто вырвали». "События и люди". «События». №52. Архів оригіналу за 13.06.2016. (рос.)
- ↑ Телеінтерв'ю з Ігорем Кіо: фрагмент показаний 14.05.2008 на Першому каналі ТБ в передачі «Ігор Кіо. Останні 24 години» (рос. Игорь Кио. Последние 24 часа) (рос.)
- ↑ а б Георгиева Лилия, (20 июля 2004, 25 октября 2004). Игорь КИО: "Наш брак с Галиной Брежневой длился девять дней, а роман со всевозможными преградами - четыре года. Но после отставки Хрущева Галя дала понять, что наши отношения лучше прекратить" (интервью с Игорем Кио). «Бульвар» Гордона. №29 (456) 2004, июль. Архів оригіналу за 13.06.2016. (рос.)
- ↑ Дата народження на надгробному пам'ятнику вказана — 1900.
- ↑ Див.: «Орден российских тамплиеров» : [В 3 т.] / Публ., вступ. ст., коммент., указ. А. Л. Никитина. — М. : "Минувшее", 2003. — Т. 2: Документы 1930—1944 гг. — 374, [1] с. — (Мистические общества и ордена в советской России) — ISBN 5-902073-10-3. (рос.)
- ↑ Сталинские «расстрелы в Москве». проект "Последний адрес". 29.10.2004. Архів оригіналу за 13.06.2016.
Ольховская ул. д.21 кв.11, Гиршфельд Феликс Федорович
(рос.)
Джерела
- Кио Эмиль Теодорович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Марьяновский В. А.,. «Кио: Отец и сыновья». — М. : "Искусство", 1984. — 192 с. — (Мастера советского цирка) — 25000 прим. (рос.)
