Львівське воєводство: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
| джіні = |
| джіні = |
||
| тип_заснування = |
| тип_заснування = |
||
| заснований = |
| заснований = 3 грудня 1920 |
||
| назва_до_заснування = |
| назва_до_заснування = |
||
| титул_голови_уряду = |
| титул_голови_уряду = |
||
Рядок 70: | Рядок 70: | ||
'''Льві́вське воєво́дство''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Друга Річ Посполита|Республіки Польща]] на землях [[Галичина|Галичини]] часів Другої Речі Посполитої. |
'''Льві́вське воєво́дство''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Друга Річ Посполита|Республіки Польща]] на землях [[Галичина|Галичини]] часів Другої Речі Посполитої. |
||
Засновано [[ |
Засновано [[3 грудня]] [[1920]] року на землях [[ЗУНР]] в результаті анексії [[Галичина|Галичини]] [[Польща|Польщею]]. |
||
Припинило існування [[4 грудня]] [[1939]] року після анексії [[Галичина|Галичини]] [[СРСР|Союзом Радянських Соціалістичних Республік]]; на його місці утворилися [[Львівська область|Львівська]] і [[Дрогобицька область|Дрогобицька]] області [[УРСР]]. |
Припинило існування [[4 грудня]] [[1939]] року після анексії [[Галичина|Галичини]] [[СРСР|Союзом Радянських Соціалістичних Республік]]; на його місці утворилися [[Львівська область|Львівська]] і [[Дрогобицька область|Дрогобицька]] області [[УРСР]]. |
Версія за 16:24, 30 червня 2016
Львівське воєводство | |||
---|---|---|---|
пол. Województwo lwowskie | |||
| |||
Місто | Львів | ||
Найбільше місто | Львів | ||
Країна | Польська Республіка | ||
Регіон | Галичина | ||
Повіти | 26 | ||
Номерний знак | LW | ||
Офіційна мова | польська | ||
Населення | |||
- повне | 2.718.014 жителів (1921) 3.126.300 жителів (1931) | ||
- густота | 100,6 жителів/км² (1921) 110 жителів/км² (1931) | ||
Площа | |||
- повна | 27,024тис.км² (1921) 28,4 тис.км² (1939) км² | ||
Дата заснування | 3 грудня 1920 | ||
Дата ліквідації | 4 грудня 1939 | ||
Воєвода | останній — Альфред Білик | ||
Адреса | Lwów, ul. Czarneckiego 16 | ||
Скорочення | LW | ||
| |||
Львівське воєводство на карті Другої Речі Посполитої | |||
| |||
|
Льві́вське воєво́дство — історична адміністративно-територіальна одиниця Республіки Польща на землях Галичини часів Другої Речі Посполитої.
Засновано 3 грудня 1920 року на землях ЗУНР в результаті анексії Галичини Польщею.
Припинило існування 4 грудня 1939 року після анексії Галичини Союзом Радянських Соціалістичних Республік; на його місці утворилися Львівська і Дрогобицька області УРСР.
Повіти
Площа повіту дана станом на 1939 рік. Населення за даними загального перепису населення 1931 року. Для повітів, скасованих раніше — площа станом на останній рік існування, населення на основі даних перепису 1921 року.
Повіт | Площа (км²) | Населення | Центр повіту | Населення центру | |
---|---|---|---|---|---|
Львівське воєводство | |||||
Бібрський | 891 | 97 100 | Бібрка | 5441 | |
Бжозовський | 684 | 83 200 | Бжозів | 4242 | |
Цішанівський (до 1922) 4 | 1136 | 86 549 | Цішанів 4 | 2248 | |
Добромильський | 994 | 94 000 | Добромиль | 5531 | |
Дрогобицький | 1499 | 194 400 | Дрогобич | 32 300 | |
Грудецкий | 889 | 85 000 | Грудек Ягеллонський | 12 942 | |
Ярославський | 1337 | 148 000 | Ярослав | 22 330 | |
Яворівський | 977 | 86 800 | Яворів | 10 690 | |
Кольбушовський | 873 | 69 600 | Кольбушова | 3112 | |
Коросненський ¹ | 934 | 113 400 | Кросно | 12 125 | |
Ліський (з 1931 Лєський) | 1832 | 111 600 | Лісько | 3943 | |
Любачівський (з 1923) 4 | 1146 | 87 300 | Любачів 4 | 6245 | |
Львівський | 1276 | 142 800 | Львів | 312 200 | |
Львів-місто | 67 | 312 200 | Львів | 312 200 | |
Ланьцютський | 889 | 97 700 | Ланьцут | 7535 | |
Мостиський | 755 | 89 500 | Мостиська | 4770 | |
Нисківський | 973 | 64 200 | Нисько | 5461 | |
Перемишльський | 1002 | 162 500 | Перемишль | 51 000 | |
Переворський | 415 | 61 400 | Переворськ | 5941 | |
Равський | 1401 | 122 100 | Рава-Руська | 11 146 | |
Рудківський | 670 | 79 200 | Рудки | 3649 | |
Ряшівський ¹ | 1270 | 185 100 | Жешув | 26 900 | |
Самбірський ² | 1133 | 133.800 | Самбір | 21 900 | |
Сяніцький | 1282 | 114 200 | Сянок | 14 262 | |
Сокальський | 1324 | 109 100 | Сокаль | 12 135 | |
Старосамбірський (до 1932) ² | 689 | 82 135 | Старий Самбір | 4867 | |
Стшижувський (до 1932) ¹ | 524 | 56 400 | Стрижів | 3060 | |
Тарнобжезький | 949 | 72 200 | Тарнобжег | 3643 | |
Турківський (з 1931) ³ | 1829 | 114 400 | Турка | 10 145 | |
Жовківський | 1111 | 95 500 | Жовква | 10 348 | |
¹ 1 квітня 1932 розформований Стшижувський повіт а його території увійшли до складу Ряшівського і Кросненського повітів. | |||||
² 1 квітня 1932 розформований Старосамбірський повіт а його територія включена в Самбірський повіт. | |||||
³ 17 квітня 1931 до складу Львівського воєводства переданий Турківський повіт з Станіславівського воєводства. | |||||
4 1 січня 1923 перенесений центр Цешанувського повіту з Цішаніва в Любачув, а назва повіту змінено на Любачівський повіт. |
Населення
Згідно з переписом населення 1931 року, у Львівському воєводстві (разом зі Львовом) налічувалося 3 127 409 мешканців. У східній частині воєводства, що зараз входить до складу України, проживало 1 661 971 людей.
Мова
Мовний склад населення Львівського воєводства (разом зі Львовом) за даними перепису 1931 року[1]
- польська — 1 805 035 (57,7%)
- українська — 1 067 110 (34,1%)
- українська — 579 475
- руська — 487 635
- єврейська — 232 938 (7,4%)
- їдиш — 211 002
- іврит — 21 936
- німецька — 12 049 (0,4%)
- російська — 753 (0,02%)
Рідна мова населення повітів Львівського воєводства за переписом 1931 року[1]
повіт | населення | польська | українська | єврейська | німецька |
---|---|---|---|---|---|
Бжозовський | 83 205 | 81,9 | 12,8 | 4,6 | 0,0 |
Бібрський | 97 124 | 31,7 | 62,2 | 5,7 | 0,2 |
Грудецький | 85 007 | 39,1 | 56,2 | 3,5 | 1,0 |
Добромильський | 93 970 | 38,3 | 55,8 | 5,3 | 0,4 |
Дрогобицький | 194 456 | 47,3 | 40,7 | 10,5 | 1,2 |
Ряшівський | 185 106 | 93,9 | 0,5 | 4,9 | 0,0 |
Жовківський | 95 507 | 37,5 | 58,7 | 3,5 | 0,2 |
Колбушовський | 69 565 | 94,0 | 0,1 | 5,3 | 0,1 |
Коросненський | 113 387 | 82,6 | 12,9 | 3,9 | 0,0 |
Ланцютський | 97 679 | 94,3 | 2,8 | 2,4 | 0,1 |
Ліський | 111 575 | 28,5 | 63,0 | 7,6 | 0,5 |
Любачівський | 87 266 | 49,6 | 43,8 | 6,3 | 0,1 |
Львів (місто) | 312 231 | 63,5 | 11,3 | 24,1 | 0,8 |
Львівський | 142 800 | 56,5 | 40,9 | 1,1 | 1,3 |
Мостиський | 89 460 | 55,9 | 41,6 | 2,4 | 0,0 |
Ниськівський | 64 233 | 94,3 | 0,2 | 4,8 | 0,1 |
Переворський | 61 388 | 95,5 | 0,7 | 3,5 | 0,0 |
Перемишльський | 162 544 | 53,2 | 36,9 | 9,8 | 0,0 |
Равський | 122 072 | 22,4 | 67,3 | 9,0 | 0,9 |
Рудківський | 79 170 | 48,5 | 45,8 | 5,4 | 0,0 |
Самбірський | 133 814 | 42,5 | 51,0 | 5,8 | 0,5 |
Сяніцький | 114 195 | 59,5 | 33,4 | 6,4 | 0,0 |
Сокальський | 109 111 | 39,3 | 55,0 | 5,4 | 0,1 |
Тарнобжезький | 73 297 | 92,3 | 0,1 | 7,1 | 0,0 |
Турківський | 114 457 | 22,8 | 70,3 | 6,6 | 0,1 |
Яворівський | 86 762 | 31,0 | 64,4 | 3,5 | 0,7 |
Ярославський | 148 028 | 81,4 | 14,2 | 4,1 | 0,0 |
Львівське воєводство | 3 127 409 | 57,7 | 34,1 | 7,4 | 0,4 |
Релігія
Релігійний склад населення за переписом 1931 року[1]
- католики — 1 448 826 (46,3%)
- греко-католики — 1 305 339 (41,7%)
- юдеї — 342 405 (10,9%)
- протестанти —13 090 (0,4%)
- православні — 9 027 (0,3%)
Релігійний склад населення повітів Львівського воєводства за переписом 1931 року[1]
повіт | населення | римокатолики | грекокатолики | юдеї | православні |
---|---|---|---|---|---|
Бжозовський | 83 205 | 79,1 | 15,3 | 5,2 | |
Бібрський | 97 124 | 23,5 | 68,0 | 8,2 | |
Грудецький | 85 007 | 26,4 | 66,7 | 5,9 | |
Добромильський | 93 970 | 27,6 | 63,5 | 8,0 | |
Дрогобицький | 194 456 | 26,8 | 56,7 | 14,9 | 0,3 |
Ряшівський | 185 106 | 88,6 | 1,8 | 9,2 | |
Жовківський | 95 507 | 21,2 | 69,9 | 8,2 | |
Колбушовський | 69 565 | 92,0 | 0,1 | 7,3 | |
Коросненський | 113 387 | 80,4 | 9,6 | 5,8 | 3,7 |
Ланцютський | 97 679 | 88,1 | 4,9 | 6,4 | |
Ліський | 111 575 | 16,3 | 73,1 | 9,8 | |
Любачівський | 87 266 | 37,8 | 51,2 | 10,7 | |
Львів (місто) | 312 231 | 50,4 | 15,9 | 31,9 | 0,3 |
Львівський | 142 800 | 47,2 | 47,3 | 3,6 | 0,1 |
Мостиський | 89 460 | 38,7 | 55,0 | 6,1 | |
Ниськівський | 64 233 | 92,0 | 1,4 | 6,2 | |
Переворський | 61 388 | 89,3 | 4,9 | 5,5 | |
Перемишльський | 162 544 | 41,3 | 45,2 | 13,2 | 0,1 |
Равський | 122 072 | 18,4 | 68,9 | 11,0 | 0,5 |
Рудківський | 79 170 | 35,0 | 57,8 | 6,8 | |
Самбірський | 133 814 | 32,6 | 58,7 | 8,4 | |
Сяніцький | 114 195 | 42,9 | 47,8 | 8,3 | 0,3 |
Сокальський | 109 111 | 23,3 | 63,5 | 12,3 | 0,6 |
Тарнобжезький | 73 297 | 89,9 | 0,2 | 8,6 | |
Турківський | 114 457 | 5,5 | 84,4 | 9,3 | 0,7 |
Яворівський | 86 762 | 21,2 | 72,4 | 5,9 | 0,1 |
Ярославський | 148 028 | 56,5 | 35,3 | 7,9 | |
Львівське воєводство | 3 127 409 | 46,3 | 41,7 | 10,9 | 0,3 |
На території нинішньої української частини Львівського воєводства релігійний розподіл населення був наступним: 903 349 осіб (54.35 %) — греко-католики, 521 084 осіб (31.35 %) — римо-католики, 218 995 осіб (13.18 %) — юдеї, 11 184 осіб (0.67 %) — протестанти, 4 017 осіб (0.24 %) — православні.
Освіта
За переписом 1931 р. серед населення Львівського воєводства старше 10 років вміли читати та писати 74,9% осіб, вміли тільки читати 1,4% населення, а 23,1% населення не вміли читати і писати.[1]
Серед юдеїв вміли читати і писати 85,3% населення старше 5 років, серед римокатоликів — 78,0%, серед грекокатоликів — 60,6%.[1]
Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[1]
повіт | населення | вміють читати і писати |
вміють тільки читати |
не вміють читати і писати |
невідомо |
---|---|---|---|---|---|
Бжозовський | 62 105 | 80,7 | 2,3 | 16,6 | 0,5 |
Бібрський | 71 882 | 80,5 | 0,5 | 17,7 | 1,2 |
Грудецький | 61 596 | 67,0 | 0,4 | 32,3 | 0,3 |
Добромильський | 68 854 | 62,4 | 0,6 | 35,6 | 1,5 |
Дрогобицький | 149 511 | 71,2 | 0,5 | 27,4 | 0,9 |
Ряшівський | 138 550 | 80,0 | 4,2 | 15,5 | 0,4 |
Жовківський | 73 036 | 72,4 | 0,8 | 26,5 | 0,3 |
Колбушовський | 50 680 | 75,7 | 3,7 | 20,5 | 0,2 |
Коросненський | 84 567 | 83,0 | 2,7 | 14,0 | 0,3 |
Ланцютський | 73 327 | 77,9 | 5,5 | 16,2 | 0,4 |
Ліський | 79 231 | 43,0 | 0,8 | 55,4 | 0,9 |
Любачівський | 64 976 | 73,9 | 1,1 | 24,5 | 0,4 |
Львів (міcто) | 267 043 | 90,8 | 0,6 | 7,9 | 0,6 |
Львівський | 106 381 | 84,9 | 0,5 | 14,1 | 0,5 |
Мостиський | 65 790 | 67,4 | 1,1 | 31,3 | 0,3 |
Ниськівський | 47 099 | 81,0 | 3,1 | 15,7 | 0,3 |
Переворський | 45 613 | 85,2 | 2,4 | 12,1 | 0,3 |
Перемишльський | 126 653 | 78,6 | 0,8 | 20,3 | 0,3 |
Равський | 90 677 | 63,6 | 0,7 | 34,6 | 1,1 |
Рудківський | 58 414 | 68,0 | 0,9 | 30,5 | 0,6 |
Самбірський | 101 700 | 73,1 | 0,6 | 25,6 | 0,7 |
Сяніцький | 84 066 | 73,4 | 0,8 | 24,7 | 1,1 |
Сокальський | 83 835 | 80,6 | 0,8 | 18,0 | 0,5 |
Тарнобжезький | 55 365 | 82,8 | 3,3 | 13,4 | 0,5 |
Турківський | 81 572 | 44,1 | 0,6 | 54,0 | 1,3 |
Яворівський | 64 065 | 61,2 | 0,6 | 37,5 | 0,6 |
Ярославський | 112 009 | 78,4 | 0,9 | 19,8 | 0,9 |
Львівське воєводство | 2 368 597 | 74,9 | 1,4 | 23,1 | 0,6 |
Воєводи
- Казімеж Ґрабовський (23 квітня 1921 — 30 червня 1924)
- Станіслав Зимни (10 березня 1924 — 10 грудня 1924; до 30 червня 1924 — в.о.)
- Павел Ґарапіх (30 грудня 1924 — 28 липня 1927)
- Петро Дунін-Борковський (28 липня 1927 — 30 квітня 1928)
- Войцех Аґенор Ґолуховський (9 липня 1928 — 29 серпня 1930)
- Броніслав Наконечніков-Клюковський (29 серпня 1930 — 6 липня 1931)
- Юзеф Рожнєцкі (28 липня 1931 — 30 січня 1933)
- Владислав Беліна-Пражмовський (31 січня 1933 — 14 квітня 1937)
- Альфред Білик (30 квітня 1937 — 17 вересня 1939)
Примітки
|