Конецпольські: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Джерела: пененіс до СО - не АД |
|||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://www.mskifa.narod.ru/olesko.html Персональний сайт Кифоренка Сергія]. |
|||
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/181770/295/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 579–588. {{ref-pl}} |
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/181770/295/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 579–588. {{ref-pl}} |
||
* [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 510–529. {{ref-pl}} |
* [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 510–529. {{ref-pl}} |
Версія за 14:38, 4 липня 2016
Конецпольські, у давніх, діаспорних та сучасних джерелах також Конєцпольські,[1] (пол. Koniecpolscy) — польський шляхетський магнатський рід гербу Побог (Побуґ).
Родина Конецпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Ґрюнвальдом (1410).
1443 — було започатковане місто-фортеця Конєцполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.
В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.
Представники
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (1591 —1646). Воював проти армії шведського короля Густава ІІ Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року в битві під Цецорою потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки. Наказав сину перед смертю звести зі світу Богдана Хмельницького як потенційну загрозу «панській» Короні.
В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С. Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.
- Миколай (†1464) — староста та підкоморій перемиський
- Якуб (†1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчинської
- Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая та Станіслава Пшедбура
- Александер (†1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського кам'янецького Анною Срочицькою став власником значних маєтків на Поділлі[2]
- Адам Пшедбур — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
- Якуб — син сєрадзького підкоморія Александра (бл.1585-бл.1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641[3]
- Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.[4] (або у 1649 р.[5])
- Анджей з Прецлав'я (1621—1649) — зять Миколая Потоцького-«ведмежої лаби», проживав у Олеську, шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава Конецпольського у Бродах[6]
- Самуель — зять дідича Добромиля Яна Щасного Гербурта[7]
- Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького та белзького каштеляна Зиґмунта Чижовського
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав Александер найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.
Примітки
- ↑ Юрій Зазуляк. Кримінальне судочинство та міжстанові відносини в Руському воєводстві XV століття]. — С. 114–128.
- ↑ Henryk Kotarski. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 512. (пол.)
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 513
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— 481—638 s.— S. 513. (пол.)
- ↑ Koniecpolscy (01) (пол.)
- ↑ Аdam Kersten. Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621—1649) // Polski Słownik Biograficzny… Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 516
- ↑ S. Cynarski. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — 321—480 s. — S. 444. (пол.)
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 579–588. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 510–529. (пол.)
Посилання
- Резиденція Станіслава Конецпольського у Підгірцях на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
- Koniecpolscy (01) (пол.).
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |