Дугін Олександр Гелійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 35: Рядок 35:


'''Олекса́ндр Ге́лійович Ду́гін ''' ({{lang-ru|Александр Гельевич Дугин}}) (нар.&nbsp;[[7 січня]] [[1962]], [[Москва]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] [[філософ]], [[перекладач]], [[політолог]]<ref>Москвич Дуґін захистив диплом, відтак кандидатську і докторську дисертації у маловідомих південноросійських вишах (на кшталт заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту тощо), а його статті нечасто виходять в авторитетних академічних журналах. Віднедавна він став директором Центру консервативних досліджень, «професором» соціологічного факультету Московського державного університету та виконувачем обов'язків завідувача тамтої катедри міжнародної соціології.// Див., наприклад: [[Андреас Умланд]]: [http://krytyka.com/ua/articles/dvoholova-evraziya Двоголова Евразія].&nbsp;— [[Критика (часопис)|«Критика»]], лютий 2015</ref>, [[публіцист]] [[фашизм|фашистського]]<ref>[http://www.academia.edu/214792/_O_{{ref-ru}} Патологические тенденции в русском неоeвразийстве".&nbsp;О значении взлета Александра&nbsp;Дугина для&nbsp;интерпретации общественной жизни современной&nbsp;России]</ref><ref name="Аргумент1">[http://argumentua.com/stati/professor-dugin-obychnyi-russkii-fashist Аргумент.уа: Профессор Дугин, обычный русский фашист]</ref><ref>[http://tempsreel.nouvelobs.com/ukraine-la-revolte/20140503.OBS6009/le-raspoutine-de-poutine.html Le Raspoutine de Poutine. Chantre d'un fascisme panslave, l'ultranationaliste Alexandre Douguine est un conseiller occulte du chef du Kremlin. Son but ? Annexer une partie de l'Ukraine et reconstituer l'empire russe.— Article publié dans le Nouvel Observateur le 30 avril 2014]</ref> напрямку, засновник ідейного руху «[[Євразійство#Сучасне неоєвразійство в Росії|неоєвразійство»]]. На думку багатьох спостерігачів Олександр Дугін сповідує [[Радикалізм|праворадикальні]], [[екстремізм|екстреміські]], [[тероризм|терористичні]]<ref>[http://www.deutschlandfunk.de/eurasische-bewegung-dugin-ist-auch-ein-faschist.911.de.html?dram%3Aarticle_id=289218 «Dugin ist auch ein Faschist»]{{ref-de}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20070315065218/http://www.anticompromat.ru/dugin/fashizm.html Фашизм&nbsp;— Безграничный и красный]</ref> та [[Радикальний націоналізм|ультранаціоналістичні]] [[Імперіалізм|імперські]] ідеї<ref>[http://www.pravda.com.ua/ru/news/2006/9/27/46953.htm «Украинская правда». Андреас Умланд. ''Фашистский друг Витренко.'' 26.09.2006.]</ref><ref>[http://dt.ua/POLITICS/neoevraziystvo,_pitannya_pro_rosiyskiy_fashizm_i_rosiyskiy_politichniy_diskurs-48712.html Андреас Умланд. «Неоєвразійство», питання про російський фашизм і російський політичний дискурс. Дзеркало тижня.]</ref>.
'''Олекса́ндр Ге́лійович Ду́гін ''' ({{lang-ru|Александр Гельевич Дугин}}) (нар.&nbsp;[[7 січня]] [[1962]], [[Москва]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] [[філософ]], [[перекладач]], [[політолог]]<ref>Москвич Дуґін захистив диплом, відтак кандидатську і докторську дисертації у маловідомих південноросійських вишах (на кшталт заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту тощо), а його статті нечасто виходять в авторитетних академічних журналах. Віднедавна він став директором Центру консервативних досліджень, «професором» соціологічного факультету Московського державного університету та виконувачем обов'язків завідувача тамтої катедри міжнародної соціології.// Див., наприклад: [[Андреас Умланд]]: [http://krytyka.com/ua/articles/dvoholova-evraziya Двоголова Евразія].&nbsp;— [[Критика (часопис)|«Критика»]], лютий 2015</ref>, [[публіцист]] [[фашизм|фашистського]]<ref>[http://www.academia.edu/214792/_O_{{ref-ru}} Патологические тенденции в русском неоeвразийстве".&nbsp;О значении взлета Александра&nbsp;Дугина для&nbsp;интерпретации общественной жизни современной&nbsp;России]</ref><ref name="Аргумент1">[http://argumentua.com/stati/professor-dugin-obychnyi-russkii-fashist Аргумент.уа: Профессор Дугин, обычный русский фашист]</ref><ref>[http://tempsreel.nouvelobs.com/ukraine-la-revolte/20140503.OBS6009/le-raspoutine-de-poutine.html Le Raspoutine de Poutine. Chantre d'un fascisme panslave, l'ultranationaliste Alexandre Douguine est un conseiller occulte du chef du Kremlin. Son but ? Annexer une partie de l'Ukraine et reconstituer l'empire russe.— Article publié dans le Nouvel Observateur le 30 avril 2014]</ref> напрямку, засновник ідейного руху «[[Євразійство#Сучасне неоєвразійство в Росії|неоєвразійство»]]. На думку багатьох спостерігачів Олександр Дугін сповідує [[Радикалізм|праворадикальні]], [[екстремізм|екстреміські]], [[тероризм|терористичні]]<ref>[http://www.deutschlandfunk.de/eurasische-bewegung-dugin-ist-auch-ein-faschist.911.de.html?dram%3Aarticle_id=289218 «Dugin ist auch ein Faschist»]{{ref-de}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20070315065218/http://www.anticompromat.ru/dugin/fashizm.html Фашизм&nbsp;— Безграничный и красный]</ref> та [[Радикальний націоналізм|ультранаціоналістичні]] [[Імперіалізм|імперські]] ідеї<ref>[http://www.pravda.com.ua/ru/news/2006/9/27/46953.htm «Украинская правда». Андреас Умланд. ''Фашистский друг Витренко.'' 26.09.2006.]</ref><ref>[http://dt.ua/POLITICS/neoevraziystvo,_pitannya_pro_rosiyskiy_fashizm_i_rosiyskiy_politichniy_diskurs-48712.html Андреас Умланд. «Неоєвразійство», питання про російський фашизм і російський політичний дискурс. Дзеркало тижня.]</ref>.

Почесним професором Євразійського національного університету імені Л. Н. Гумільова і [[Тегеранський університет|Тегеранського університету]]. Запрошений професор [[Південний федеральний університет|Південного федерального університету]].


Фігурант фінансових санкцій США проти осіб, що винні в агресії проти України<ref>[http://www.treasury.gov/press-center/press-releases/Pages/jl9993.aspx Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters]{{ref-en}}</ref>.
Фігурант фінансових санкцій США проти осіб, що винні в агресії проти України<ref>[http://www.treasury.gov/press-center/press-releases/Pages/jl9993.aspx Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters]{{ref-en}}</ref>.

Версія за 12:44, 19 липня 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дугін.
Олександр Гелійович Дугін
рос. Александр Гельевич Дугин
Файл:Дугин А. Г.jpg
Олександр Дугін
Псевдо Hans Zivers і Ганс Зиверс
Народився 7 січня 1962(1962-01-07) (62 роки)
Москва, Російська РФСР, СРСР СРСР
Країна  Росія
 СРСР
Місце проживання Москва, Росія Росія
Діяльність Філософ, політолог, публіцист, перекладач
Галузь пропаганда[1], геополітика[2], соціологія, політологія[2], філософія, міжнародні відносини[2] і політична філософія[2]
Відомий завдяки засновник та лідер «Міжнародного Євразійського Руху»
Alma mater Московський авіаційний інститут (1979) і Новочеркаська державна меліоративна академіяd
Науковий ступінь доктор соціологічних наук, доктор політичних наук і кандидат філософських наук
Науковий керівник Viktor Vereshchagind
Відомі учні Aleksey Gintovtd, Vladimir Karpetsd і Valery Korovind
Знання мов російська і англійська[2]
Заклад МДУ[3], International Independent University of Environmental and Political Sciencesd, Євразійський національний університет, Тегеранський університет, Південний федеральний університет, Фуданський університет і Селезньов Геннадій Миколайович[3]
Членство Ізборський клуб[4]
Magnum opus Основи геополітики, Четверта політична теоріяd і Q19618546?
Партія Націонал-більшовицька партія (1998)[3], Євразійська партіяd і Євразійський рух
Головував Міжнародний євразійський рух
Конфесія старовір (єдиновірець)
У шлюбі з Євгенія Дебрянська
Діти Дарія Дугіна[5]
IMDb ID 8715040
Сайт dugin.tv

Олекса́ндр Ге́лійович Ду́гін (рос. Александр Гельевич Дугин) (нар. 7 січня 1962, Москва, СРСР) — російський філософ, перекладач, політолог[6], публіцист фашистського[7][8][9] напрямку, засновник ідейного руху «неоєвразійство». На думку багатьох спостерігачів Олександр Дугін сповідує праворадикальні, екстреміські, терористичні[10][11] та ультранаціоналістичні імперські ідеї[12][13].

Почесним професором Євразійського національного університету імені Л. Н. Гумільова і Тегеранського університету. Запрошений професор Південного федерального університету.

Фігурант фінансових санкцій США проти осіб, що винні в агресії проти України[14].

Поліглот, знає більше десяти мов.

Біографія

Сім'я

Батько — Гелій Олександрович Дугін (1935–1998) — кандидат юридичних наук, генерал-лейтенант Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил СРСР[15], працював у Російській митній академії[16], мати — Галина Вікторівна Дугіна(1937–2000) — лікар, кандидат медичних наук. Проживала у Москві.

Олександр Дугін був одружений з Євгенією Дебрянською, від якої має сина[15]. Наразі одружений з Наталією Мелентьєвою — філософом, кандидатом філософських наук, публіцистом, директором видавництва «Арктогея», викладачем філософії в МДУ. Син: Артур (в хрещенні Димитрій) Олександрович Дугін, 1985 року народження, москвич, закінчив Московський державний лінгвістичний університет, музикант. Дочка: Дар'я Олександрівна Дугіна, 1992 року народження, студентка філософського факультету МДУ.

Кар'єра і життя

Файл:Coat National Bolshevik Party.svg
Націонал-більшовицький двоголовий орел О. Дугіна[17].

1979 року вступив до Московського авіаційного інституту (МАІ), проте був відрахований з другого курсу за неуспішність[18] (згодом, при захисті дисертації, представив у Вчену раду РДУ диплом про закінчення заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту)[19][20].

1980 року разом із Гейдаром Джемалем вступив у гурток «Чорний орден СС»[21],[18][22][23][24], який створив і очолив (обравши звання «рейхсфюрера») містик[25], один з перших російських «нових правих»[26] Євген Головін; саме учнем Головіна він себе і вважає[27]. (Гурток Головіна складався з колишніх членів «Южинського гуртка» письменника Юрія Мамлєєва, але, всупереч поширеним твердженнями, у самого Мамлєєва, що емігрував 1974 року, Дугін не бував)[28].

Разом з Гейдаром Джемалем Дугін вступив 1988 року в Національно-Патріотичний Фронт «Пам'ять» Дмитра Васильєва, але потім був вигнаний з цієї організації, за офіційним формулюванням, за те, що «контактував і контактує з представниками емігрантських дисидентських кіл окультистсько-сатанинського спрямування, зокрема, з якимсь письменником Мамлєєвим»[29][30]. Разом із Едуардом Лимоновим і Єгором Лєтовим одним із співзасновників Націонал-Більшовицької Партії Росії. 1989 року входив до групи «Рух інтелектуальних консерваторів» Ігоря Дудинського.[31] У період з 1990 по 1992 рік працював з розсекреченими архівами КДБ, на основі яких підготував низку газетних, журнальних статей, книг і телепередачу «Таємниці століття», що транслювалася на Першому каналі.

За результатами опитування, проведеного сайтом openspace, у якому було віддано більш ніж 40 тисяч голосів, Дугін посів 36 місце серед найвпливовіших інтелектуалів Росії[43].

Країни, в яких Олександр Дугін потрапив під санкції

Цитати Дугіна

  • З книги Дугіна «Четвёртая Политическая Теория»:
Європейські нації витісняли релігію, етноси і стану на узбіччя, вважаючи це пережитками «темних століть». У цьому відмінність ліберального націоналізму від інших версій — тут не визнається ніякої цінності за етно-релігійної або історичною спільністю, акцент ставиться лише на вигоди і переваги колективного договору індивідуумів, заснували державу по конкретних прагматичних міркувань[44].
  • З книги Дугіна «Тамплиеры Пролетариата»:
В XX столітті існує всього три ідеологічні форми, які змогли довести реалістичність своїх принципів в питанні політико-державної реалізації - це лібералізм, комунізм і фашизм.
При всьому бажанні неможливо назвати іншу модель суспільства, яка не була б однією з форм цих ідеологій і одночасно існувала б в реальності. Є ліберальні країни, є комуністичні і є фашистські (націоналістичні). Інших немає. І бути не може. У Росії ми пройшли два ідеологічних етапи - комуністичний і ліберальний.
Залишається фашизм[45]
  • З книги Дугіна «Основи геополітики»:
«[…]Суверенітет України являє собою настільки негативне для російської геополітики явище, що, в принципі, легко може спровокувати збройний конфлікт.[…] Україна як самостійна держава з якимись територіальними амбіціями являє собою величезну небезпеку для всієї Євразії, і без рішення української проблеми взагалі говорити про континентальну геополітику безглуздо. Це не означає, що культурно-мовна чи економічна автономія України повинна бути обмежена, і що вона повинна стати чисто адміністративним сектором російської централізованої держави (як, до деякої міри, були справи в царській імперії чи при СРСР). Але стратегічно Україна повинна бути строго проекцією Москви на півдні і заході (хоча детальніше про можливі моделях переструктуралізаціі піде мова в розділі про Захід).»[46]
Але те що ми бачимо 2-го травня, це вже виходить за всі межі. Я думаю вбивати, вбивати і вбивати. Більше розмов ніяких не повинно бути. Це я вам як професор говорю.

У Росії розпочався[49] збір підписів за звільнення професора факультету соціології МДУ та лідера міжнародного євразійського руху Олександра Дугіна через публічні заклики вбивати українців: «ми вважаємо, що публічна діяльність „професора“ Дугіна несумісна з займаним їм постом в системі державної освіти, завдає шкоди образу російської науки і статусу МДУ ім. Ломоносова».[50][51]

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://globalvoices.org/2022/05/23/the-propagandist-dugin-and-the-justification-of-russian-imperialism/
  2. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  3. ↑ а б в https://www.spiegel.de/geschichte/russlands-ueberfall-auf-die-ukraine-wladimir-putin-ist-nicht-verrueckt-er-handelt-ideologisch-konsequent-a-51d52385-74da-4ed5-8c61-50eb0628ffde
  4. ↑ https://izborsk-club.ru/11021
  5. ↑ https://www.bbc.com/news/world-europe-62621509
  6. ↑ Москвич Дуґін захистив диплом, відтак кандидатську і докторську дисертації у маловідомих південноросійських вишах (на кшталт заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту тощо), а його статті нечасто виходять в авторитетних академічних журналах. Віднедавна він став директором Центру консервативних досліджень, «професором» соціологічного факультету Московського державного університету та виконувачем обов'язків завідувача тамтої катедри міжнародної соціології.// Див., наприклад: Андреас Умланд: Двоголова Евразія. — «Критика», лютий 2015
  7. ↑ (рос.) Патологические тенденции в русском неоeвразийстве". О значении взлета Александра Дугина для интерпретации общественной жизни современной России
  8. ↑ а б Аргумент.уа: Профессор Дугин, обычный русский фашист
  9. ↑ Le Raspoutine de Poutine. Chantre d'un fascisme panslave, l'ultranationaliste Alexandre Douguine est un conseiller occulte du chef du Kremlin. Son but ? Annexer une partie de l'Ukraine et reconstituer l'empire russe.— Article publié dans le Nouvel Observateur le 30 avril 2014
  10. ↑ «Dugin ist auch ein Faschist»(нім.)
  11. ↑ Фашизм — Безграничный и красный
  12. ↑ «Украинская правда». Андреас Умланд. Фашистский друг Витренко. 26.09.2006.
  13. ↑ Андреас Умланд. «Неоєвразійство», питання про російський фашизм і російський політичний дискурс. Дзеркало тижня.
  14. ↑ Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters(англ.)
  15. ↑ а б Михаил Бойко и Роман Сенчин Доктор Дугин // Литературная Россия, № 15. 13.04.2007
  16. ↑ Наказ ГТК РФ від 30.05.1997 № 301 «Про проведення у м. Москві наради з питань тилового забезпечення»
  17. ↑ А. Дугин. «Фашизм безграничный и красный»
  18. ↑ а б Тимур Полянников, політолог. По стежках Химери, або роздуми про євразійство і «новий світовий порядок»//«Континент»№ 21(83)- 22(84),2002 р.
  19. ↑ Борис Режабек. Мерзла земля євразійця Дугіна. Про автора: [1]
  20. ↑ Аркадій Малер. Критичний аналіз "вимушених пояснень А. Дугіна
  21. ↑ Микита Каледін «Терапія виявилася безсилою перед манією Дугіна-молодшого перевлаштувати світ», «Стрінгер» № 7, 01.05.2003
  22. ↑ Інформація РГИУ
  23. ↑ Нові праві — нечисленний громадський рух, що об'єднав у себе російський націонал-більшовизм і націонал-соціалістичну ідеологію Західної Європи. — Інститут російської цивілізації
  24. ↑ «Володимир Можегов.» Повзе ангел // «Континент», 2010, № 144
  25. ↑ «Roger Griffin, Matthew Feldman». Fascism: Post-war fascisms. Taylor & Francis, 2004. ISBN 0-415-29020-1, 9780415290203. Стр. 197
  26. ↑ Олександр Верховський, Володимир Прибиловський, Катерина Михайловська. Націоналізм і ксенофобія в російському суспільстві. — М., «Панорама», 1998
  27. ↑ Дугин: история любви к Чикатило
  28. ↑ Ю. Мамлєєв. «Є між нами якась таємниця…»[недоступне посилання — історія] // «Завтра», 2 квітня 2008.
  29. ↑ «Пам'ять». Документи і тексти / Упоряд. Ст. Прибиловський. — М., ИЭГ «Панорама», 1990. — '«Пн. 25-26»'
  30. ↑ Олександр Верховський, Володимир Прибиловський, Катерина Михайловська. Націоналізм і ксенофобія в російському суспільстві. — М., «Панорама», 1998. — '«Пн. 52»'
  31. ↑ Дугін Олександр Гелійович на peoples.ru
  32. ↑ Робота в чорному //А. Р. Дугін Російська річ, 1994
  33. ↑ Біографія Дугіна // Міжнародний Євразійський Рух, 20.10.2002
  34. ↑ Е. Лимонов. Людина короткої волі[недоступне посилання — історія] // газета «Завтра»
  35. ↑ Правда про Лимонова // Погляд
  36. ↑ Статті Олександра Дугіна в журналі "Rolling Stone"
  37. ↑ Архів радіопередачі «Русская Вещь»
  38. ↑ Коштуница и Николич принимают Евразию]
  39. ↑ Іван Демідов Російському народу необхідно поставити собі мету //Евразия.огд
  40. ↑ Кафедра соціології міжнародних відносин Соціологічний факультет МДУ
  41. ↑ Дугин в Кишинёве, или реабилитация традиционалистского дикурса
  42. ↑ Александр Дугин дал пресс-конференцию в Анкаре
  43. ↑ Найвпливовіший інтелектуал Росії. Опитування в деталях (рос.)
  44. ↑ Четвёртая Политическая Теория
  45. ↑ "Тамплиеры Пролетариата". - Електронна версія
  46. ↑ Дугин А. Г. Проблема суверенной Украины // Основы геополитики. — М. : АРКТОГЕЯ-центр, 2000. — 928 с.
  47. ↑ Александр Дугин: «Убивать, убивать и убивать!» - YouTube
  48. ↑ [http://ukrainian.voanews.com/content/dugin-usa-lecture-fail/2745650.html Розслідування: Як обкладений санкціями США Дугін таки прочитав там лекцію? // Голос Америки � 2016 VOA, Inc.]
  49. ↑ Требуем увольнения профессора факультета социологии МГУ А. Г. Дугина!
  50. ↑ В Росії збирають підписи за звільнення професора МДУ, який закликав вбивати українців
  51. ↑ В России собирают подписи за увольнение профессора Дугина из МГУ — за прямой призыв «убивать украинцев»(рос.)

Публікації

  • Дугин А. Г. Теория многополярного мира / Сост. Н. В. Сперанская. М.: Евраз. движение (Тип. изд-ва), 2013. 533 с.: ил. 1000 экз. ISBN/ISSN 978-5-903459-12-4
  • "Дугин А.Г." «Воображение. Философия, социология, структуры», М., Академический проект, 2015. ISBN 978-5-8291-1828-0

Перформанси

  • FINIS MUNDI - Цикл театралізованих музично-філософських постановки, які йшли в 1997-1998 року на Радіо 101.
  • «Богема против НАТО (1998)»[1] - відео-арт, перформанс за участю ноиз-виконавців CISFINITUM, Олексія Борисова, Павла Жагуна і арт-групи "Север".
  • Barbarossa Umtrunk ‎– Tagebuch eines Krieges (2005-2015)[2] - музичний альбом у стилі індастріал і дарк-ембієнт, вийшов на німецькому лейблі SkullLine.

Література

Посилання

Критика
Відео
Интерв'ю
  1. ↑ Богема против НАТО в журнале «Вторжение» #24, М., 2001
  2. ↑ Barbarossa Umtrunk ‎– Tagebuch eines Krieges (2005-2015)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дугін_Олександр_Гелійович&oldid=18477131