Менделевій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, вікіфікація
Рядок 1: Рядок 1:
{{Хімічний елемент|Менделєвій (Md)<!--Назва-->|101<!--Атомний номер-->|радіоактивний метал <!-- Зовнішній вигляд-->|258,1<!--Атомна маса-->|287<!--Радіус атома-->|635(6,58)<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 5f<sup>13</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|n/a<!--Ковалентний радіус-->|n/a<!--Радіус іона-->|1,3<!--Електровід'ємність-->|Md←Md<sup>3+</sup> -1,7В <br />Md←Md<sup>2+</sup> -2,4В<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|n/a<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|n/a<!--Теплопровідність-->|1100<!--Температура плавлення-->|n/a<!--Теплота плавлення -->|n/a<!--Температура кипіння-->|n/a<!--Теплота випаровування-->|n/a<!--Молярний об'єм-->|<!--Структура решітки-->|n/a<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}
{{Хімічний елемент|Менделєвій (Md)<!--Назва-->|101<!--Атомний номер-->|радіоактивний метал <!-- Зовнішній вигляд-->|258,1<!--Атомна маса-->|287<!--Радіус атома-->|635(6,58)<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 5f<sup>13</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|n/a<!--Ковалентний радіус-->|n/a<!--Радіус іона-->|1,3<!--Електровід'ємність-->|Md←Md<sup>3+</sup> -1,7В <br />Md←Md<sup>2+</sup> -2,4В<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|n/a<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|n/a<!--Теплопровідність-->|1100<!--Температура плавлення-->|n/a<!--Теплота плавлення -->|n/a<!--Температура кипіння-->|n/a<!--Теплота випаровування-->|n/a<!--Молярний об'єм-->|<!--Структура решітки-->|n/a<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}


'''Менделєвій''' - 101 елемент [[періодична система елементів|періодичної таблиці]], символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.
'''Менделєвій'''&nbsp;— 101 елемент [[періодична система елементів|періодичної таблиці]], символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.


==Загальний опис==
== Загальний опис ==
Відомі 15 [[ізотоп]]ів. Найстабільніший ізотоп <sup>258</sup>Md живе приблизно 51 день.
Відомі 15 [[ізотоп]]ів. Найстабільніший ізотоп <sup>258</sup>Md живе приблизно 51 день.
Електронна конфігурація [Rn]5f<sup>13</sup>7s<sup>2</sup>; період 7, f-блок ([[актиноїд]]). Ізотоп <sup>256</sup>Md (75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом <sup>4</sup>He у циклотроні). Йон Md<sup>2+</sup> стабільний у водних розчинах.
Електронна конфігурація [Rn]5f<sup>13</sup>7s<sup>2</sup>; період 7, f-блок ([[актиноїд]]). Ізотоп <sup>256</sup>Md (75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом <sup>4</sup>He у циклотроні). Йон Md<sup>2+</sup> стабільний у водних розчинах.
Проста речовина — менделєвій.
Проста речовина&nbsp;— менделєвій.

== Історія ==
== Історія ==
Вперше синтезований в 1955 році в [[Університет Берклі|Університеті Берклі]] групою [[Гленн Сіборг|Гленна Сіборга]].
Вперше синтезований в 1955 році в [[Університет Берклі|Університеті Берклі]] групою [[Гленн Сіборг|Гленна Сіборга]].
Рядок 12: Рядок 13:
== Походження назви ==
== Походження назви ==
Названий на честь [[Менделєєв]]а.
Названий на честь [[Менделєєв]]а.

== Отримання ==
== Отримання ==
Для синтезу обстрілювали в [[циклотрон]]і пластинку з <sup>253</sup>[[Ейнштейній|Es]] прискореними альфа частинками:
Для синтезу обстрілювали в [[циклотрон]]і пластинку з <sup>253</sup>[[Ейнштейній|Es]] прискореними альфа частинками:


<math>\mathrm{^{253}_{\ 99}Es \ + \ ^{4}_{2}He \ \longrightarrow\ \ ^{256}_{101}Md \ + \ ^{1}_{0}n}</math>
<math>\mathrm{^{253}_{\ 99}Es \ + \ ^{4}_{2}He \ \longrightarrow\ \ ^{256}_{101}Md \ + \ ^{1}_{0}n}</math>

== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Актиноїди]]
* [[Актиноїди]]
Рядок 22: Рядок 25:


== Література ==
== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк : Вебер, 2008.&nbsp;— 758&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
*{{cite book|last = Silva|first = Robert J.|chapter = Fermium, Mendelevium, Nobelium, and Lawrencium|title = The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements|editor1-first = Lester R.|editor1-last = Morss|editor2-first = Norman M.|editor2-last = Edelstein|editor3-first = Jean|editor3-last = Fuger|edition = 3rd|date = 2006|volume = 3|publisher = Springer|location = Dordrecht|pages = 1621–1651|url = http://radchem.nevada.edu/classes/rdch710/files/Fm%20to%20Lr.pdf |format=PDF| doi = 10.1007/1-4020-3598-5_13|isbn = 978-1-4020-3555-5}}
* {{cite book|last = Silva|first = Robert J.|chapter = Fermium, Mendelevium, Nobelium, and Lawrencium|title = The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements|editor1-first = Lester R.|editor1-last = Morss|editor2-first = Norman M.|editor2-last = Edelstein|editor3-first = Jean|editor3-last = Fuger|edition = 3rd|date = 2006|volume = 3|publisher = Springer|location = Dordrecht|pages = 1621–1651|url = http://radchem.nevada.edu/classes/rdch710/files/Fm%20to%20Lr.pdf |format=PDF| doi = 10.1007/1-4020-3598-5_13|isbn = 978-1-4020-3555-5}}

==Джерела==
== Джерела ==


* [http://periodic.lanl.gov/elements/101.html Los Alamos National Laboratory Mendelevium]
* [http://periodic.lanl.gov/elements/101.html Los Alamos National Laboratory&nbsp;— Mendelevium]
* [http://education.jlab.org/itselemental/ele101.html It's Elemental Mendelevium]
* [http://education.jlab.org/itselemental/ele101.html It's Elemental&nbsp;— Mendelevium]
{{stub}}
{{stub}}



Версія за 10:22, 27 липня 2016

Менделєвій (Md)
Атомний номер 101
Зовнішній вигляд простої речовини радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 258,1 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 287 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 635(6,58) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f13 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Md←Md3+ -1,7В
Md←Md2+ -2,4В
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина n/a г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення 1100 К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння n/a К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Менделевій у Вікісховищі

Менделєвій — 101 елемент періодичної таблиці, символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.

Загальний опис

Відомі 15 ізотопів. Найстабільніший ізотоп 258Md живе приблизно 51 день. Електронна конфігурація [Rn]5f137s2; період 7, f-блок (актиноїд). Ізотоп 256Md (75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом 4He у циклотроні). Йон Md2+ стабільний у водних розчинах. Проста речовина — менделєвій.

Історія

Вперше синтезований в 1955 році в Університеті Берклі групою Гленна Сіборга.

Походження назви

Названий на честь Менделєєва.

Отримання

Для синтезу обстрілювали в циклотроні пластинку з 253Es прискореними альфа частинками:

Див. також

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Silva, Robert J. (2006). Fermium, Mendelevium, Nobelium, and Lawrencium. У Morss, Lester R.; Edelstein, Norman M.; Fuger, Jean (ред.). The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements (PDF). Т. 3 (вид. 3rd). Dordrecht: Springer. с. 1621—1651. doi:10.1007/1-4020-3598-5_13. ISBN 978-1-4020-3555-5.

Джерела