Бартош Папроцький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
Рядок 15: Рядок 15:
== Сім'я ==
== Сім'я ==
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім&nbsp;— Жицького. Дружина&nbsp;— [[дідич]]ка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.<ref>Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)''…&nbsp;— S. 178.</ref>
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім&nbsp;— Жицького. Дружина&nbsp;— [[дідич]]ка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.<ref>Włodzimierz Dworzaczek. ''Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)''…&nbsp;— S. 178.</ref>


== Твори ==
== Твори ==

Версія за 12:51, 28 липня 2016

Папроцький Бартош (Бартоломей) гербу Яструбець (Яструбець) (бл. 1543(1543), Папроцька Воля, тепер Стара Воля — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.

Коротка біографія

Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився коло Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.

За деякими джерелами, навчався в Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці.

Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.

24 лютого 1598 року отримав чеське шляхетство (і відповідне прізвище Папроцький з Глогол). Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.

Помер, певне, у Львові, де був похований у крипті костелу Святого Хреста (францисканців).

Сім'я

Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.[1]

Твори

Автор, зокрема, книги «Герби польського лицарства», в якій описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка, непримиренність козаків до шляхти. В працях «Гніздо цноти» (1578) і «Герби польського лицарства» (1584) є відомості з історії геральдичної символіки окремих українських магнатських і шляхетських родів, а також воєводств, земель та міст.

Примітки

  1. Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)… — S. 178.

Джерела

  • Włodzimierz Dworzaczek. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)