Севрський мирний договір: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 21:30, 16 серпня 2016

Се́врський м́ирний до́гові́́р — був підписаний 10 серпня 1920 р. у Севрі (поблизу Парижа) султанським урядом Османської імперії і союзними державами — переможницями в Першій світовій війні (Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією, Королівством Греція, Польською республікою, Португальською республікою, Королівством Румунія, Королівством сербів, хорватів і словенців, Королівством Хіджаз, Чехословацькою республікою та Демократичною Республікою Вірменія).

Севрський мирний договір був складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи. Мав на меті не тільки відторгнення від Османської імперії арабських районів, але й розчленовування власне турецької території, придушення кемалістської революції, створення плацдарму для «імперіалістичної» інтервенції у Радянську Росію. В основу договору були покладені умови угоди Сайкса-Піко і рішення конференції держав у Сан-Ремо в квітні 1920 р.

Основні положення

До часу підписання договору більша частина Османської імперії була окупована військами великих держав. Згідно з угодою, Палестина та Ірак передавалися Великої Британії, Османська Сирія і Ліван — Французькій республіці як підмандатні території. Османська імперія відмовлялася від усяких зазіхань на Аравійський півострів і країни Північної Африки, визнавала британський протекторат над Єгиптом, британську анексію Кіпру, передавала Королівству Італія Додеканесські острови. Східна Фракія та Едірне (Адріанополь), Галліпольський півострів передавалися Королівству Греція. Зона проток підлягала повному роззброєнню і поступала під контроль створеної Антантою міжнародній Комісії проток.

Таким чином договір позбавляв Османську імперію виходу до Середземного моря. Визначення кордону між Османською імперією і Демократичною Республікою Вірменія надавалося третейському рішенню президента США, які розраховували отримати мандат на Вірменію. Від Османської імперії відділяється Курдистан, межі якого повинні були бути визначені британо-франко-італійською комісією.

Наслідки

Севрський мирний договір відновлював режим капітуляції, фактично надавав державам Антанти право втручатися у внутрішні справи Османської імперії, обмежував османські збройні сили 50 тис. солдат і офіцерів, у тому числі 35 тис. жандармерії. Його підписання викликало величезне обурення османского народу. Уряд Великого національного зібрання Туреччини (створений в квітні 1920 р.) відкинув договір.

Навіть султан не зважився його ратифікувати. Військова та політична підтримка, надана Радянською Росією, а також рішуча перемога у Греко-турецькій війні 1919—1922 дали можливість уряду М. Кемаля Ататюрка домогтися на Лозаннський конференції 1922—1923 рр. офіційного скасування Севрського мирного договору.

Джерела

Велика радянська енциклопедія

Перша світова війна Історія Право

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:TreatyOfSevres (corrected).PNG|міні|300пкс|Поділ [[Анатолія|Анатолії]] та [[Фракія|Фракії]] за Севрським договором]]
-'''Се́врський м́ирний до́гові́́р''' — був підписаний [[10 серпня]] [[1920]] р. у [[Севр]]і (поблизу [[Париж]]а) султанським урядом [[Османська імперія|Османської імперії]] і [[Антанта|союзними державами]] — переможницями в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] ([[Велика Британія|Великою Британією]], [[Третя Французька Республіка|Французькою республікою]], [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівством Італія]], [[Японська імперія|Японською імперією]], [[Бельгія|Бельгією]], [[Королівство Греція|Королівством Греція]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]], [[Перша Португальська Республіка|Португальською республікою]], [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]], [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівством сербів, хорватів і словенців]], [[Королівство Хіджаз|Королівством Хіджаз]], [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]] та [[Демократична Республіка Вірменія|Демократичною Республікою Вірменія]]).
+'''Се́врський м́ирний до́гові́́р''' — був підписаний [[10 серпня]] [[1920]] р. у [[Севр]]і (поблизу [[Париж]]а) султанським урядом [[Османська імперія|Османської імперії]] і [[Антанта|союзними державами]] — переможницями в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] ([[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Великою Британією]], [[Третя Французька Республіка|Французькою республікою]], [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівством Італія]], [[Японська імперія|Японською імперією]], [[Бельгія|Бельгією]], [[Королівство Греція|Королівством Греція]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]], [[Перша Португальська Республіка|Португальською республікою]], [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]], [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівством сербів, хорватів і словенців]], [[Королівство Хіджаз|Королівством Хіджаз]], [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]] та [[Демократична Республіка Вірменія|Демократичною Республікою Вірменія]]).
 Севрський мирний договір був складовою частиною [[Версальсько-Вашингтонська система|Версальсько-Вашингтонської системи]]. Мав на меті не тільки відторгнення від [[Османська імперія|Османської імперії]] арабських районів, але й розчленовування власне турецької території, придушення [[Кемалістська революція|кемалістської революції]], створення плацдарму для «імперіалістичної» [[інтервенція|інтервенції]] у [[РРФСР|Радянську Росію]]. В основу договору були покладені умови [[Угода Сайкса-Піко|угоди Сайкса-Піко]] і рішення конференції держав у [[Сан-Ремо]] в квітні [[1920]] р.
 == Основні положення ==
-До часу підписання договору більша частина Османської імперії була окупована військами [[Великі держави|великих держав]]. Згідно з угодою, [[Палестина]] та [[Ірак]] передавалися Великої Британії, [[Сирія]] і [[Ліван]] — Французькій республіці як підмандатні території. Османська імперія відмовлялася від усяких зазіхань на [[Аравійський півострів]] і країни [[Північна Африка|Північної Африки]], визнавала британський [[протекторат]] над [[Єгипет|Єгиптом]], британську [[анексія|анексію]] [[Кіпр]]у, передавала Королівству Італія [[Додеканес]]ські острови. Східна [[Фракія]] та [[Едірне]] (Адріанополь), [[Галліпольський півострів]] передавалися [[Королівство Греція|Королівству Греція]]. Зона проток підлягала повному роззброєнню і поступала під контроль створеної [[Антанта|Антантою]] міжнародній [[Комісія проток|Комісії проток]].
+До часу підписання договору більша частина Османської імперії була окупована військами [[Великі держави|великих держав]]. Згідно з угодою, [[Палестина]] та [[Ірак]] передавалися Великої Британії, [[Османська Сирія]] і [[Ліван]] — Французькій республіці як підмандатні території. Османська імперія відмовлялася від усяких зазіхань на [[Аравійський півострів]] і країни [[Північна Африка|Північної Африки]], визнавала британський [[протекторат]] над [[Єгипет|Єгиптом]], британську [[анексія|анексію]] [[Кіпр]]у, передавала Королівству Італія [[Додеканес]]ські острови. Східна [[Фракія]] та [[Едірне]] (Адріанополь), [[Галліпольський півострів]] передавалися [[Королівство Греція|Королівству Греція]]. Зона проток підлягала повному роззброєнню і поступала під контроль створеної [[Антанта|Антантою]] міжнародній [[Комісія проток|Комісії проток]].
 Таким чином договір позбавляв Османську імперію виходу до [[Середземне море|Середземного моря]]. Визначення кордону між Османською імперією і Демократичною Республікою Вірменія надавалося третейському рішенню [[Президент США|президента США]], які розраховували отримати мандат на Вірменію. Від Османської імперії відділяється [[Курдистан]], межі якого повинні були бути визначені британо-франко-італійською комісією.

Севрський мирний договір: відмінності між версіями

Версія за 21:30, 16 серпня 2016

Основні положення

Наслідки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук