Кароль Антоневич-Болоз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
| Примітки = |
| Примітки = |
||
}} |
}} |
||
'''Кароль Антоневич''' ({{lang-arm|Կարոլ Անտոնեվիչ}}, {{lang-pl|Karol Antoniewicz}}; * [[6 листопада]] [[1807]], с. [[Скварява]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]] — † [[14 листопада]] [[1852]], с. Обра, [[Російська імперія]] (тепер [[Великопольське воєводство]], [[Польща]]) — [[Польська література|польський]] [[поет]] та |
'''Кароль Антоневич''' ({{lang-arm|Կարոլ Անտոնեվիչ}}, {{lang-pl|Karol Antoniewicz}}; * [[6 листопада]] [[1807]], с. [[Скварява]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]] — † [[14 листопада]] [[1852]], с. Обра, [[Російська імперія]] (тепер [[Великопольське воєводство]], [[Польща]])) — [[Польська література|польський]] [[поет]] та |
||
[[письменник]] вірменського походження, католицький [[священник]], член ордену єзуїтів. |
[[письменник]] вірменського походження, католицький [[священник]], член ордену єзуїтів. |
||
== Біографія == |
|||
Кароль Антоневич народився [[6 листопада]] [[1807]] року в селі [[Скварява]] поблизу Золочева у вірменській родині. |
|||
У [[1827]] році закінчив юридичний факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]. |
|||
Приймав активну участь у [[Польське повстання у Правобережній Україні (1830—1831)|листопадовому повстанні]]. |
|||
У [[1833]] році одружився з Софією Никорович. В їхньому шлюбі народилося п'ятеро дітей, але, нажаль, усі вони померли від хвороб. Після короткочасної смерті їх дітей, Кароль розпочав благочинну діяльність, а у своєму маєтку у Скваряві відкрив початкову школу та шпиталь. |
|||
Після смерті дружини, він у [[1839]] році, стає ченцем ордену єзуїтів та після дворічного новіціату склав перші [[Обітниця|обіти]] [[12 вересня]] [[1841]] року. |
|||
== Діяльність == |
|||
Він прославився як проповідник і місіонер, особливо під час селянських заворушень в [[1846]] року. Боровся проти пияцтва і був ініційованого благодійності. Після появи єзуїтів в [[Галичина|Галичині]] у [[1848]] році Кароль Антоневич проповідував у [[Краків|Кракові]], [[Прикарпаття|Прикарпатті]], [[Сілезія|Сілезії]] та [[Велике Князівство Познанське|Великому Князівстві Познанському]]. У Обрі він заснував єзуїтський колегіум та став першим його настоятелем. |
|||
Доглядав та надавав непосильну допомогу хворим на [[холера|холеру]], але, захворівши, і сам став жертвою жертвою епідемії. Помер Кароль Антоневич [[14 листопада]] [[1852]] року в Обрі. |
|||
Версія за 11:58, 17 серпня 2016
| Кароль Антоневич | ||||
|---|---|---|---|---|
| Կարոլ Անտոնեվիչ, Karol Antoniewicz | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Кароль Антоневич | |||
| Народився |
6 листопада 1807 с. Скварява, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
| Помер |
14 листопада 1852 (45 років) с. Обра, Російська імперія (тепер Великопольське воєводство, Польща) ·холера | |||
| Поховання | с. Обра, Російська імперія (тепер Великопольське воєводство, Польща) | |||
| Громадянство | Австро-Угорська імперія | |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність | поет, письменник, католицький священник | |||
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1827) | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1827-1852 | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| Автограф |
 | |||
| Учасник | Листопадове повстання 1830—1831 | |||
 | ||||
|
| ||||
 Кароль Антоневич-Болоз у Вікісховищі | ||||
Кароль Антоневич (вірм. Կարոլ Անտոնեվիչ, пол. Karol Antoniewicz; * 6 листопада 1807, с. Скварява, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — † 14 листопада 1852, с. Обра, Російська імперія (тепер Великопольське воєводство, Польща)) — польський поет та письменник вірменського походження, католицький священник, член ордену єзуїтів.
Біографія
Кароль Антоневич народився 6 листопада 1807 року в селі Скварява поблизу Золочева у вірменській родині.
У 1827 році закінчив юридичний факультет Львівського університету.
Приймав активну участь у листопадовому повстанні.
У 1833 році одружився з Софією Никорович. В їхньому шлюбі народилося п'ятеро дітей, але, нажаль, усі вони померли від хвороб. Після короткочасної смерті їх дітей, Кароль розпочав благочинну діяльність, а у своєму маєтку у Скваряві відкрив початкову школу та шпиталь.
Після смерті дружини, він у 1839 році, стає ченцем ордену єзуїтів та після дворічного новіціату склав перші обіти 12 вересня 1841 року.
Діяльність
Він прославився як проповідник і місіонер, особливо під час селянських заворушень в 1846 року. Боровся проти пияцтва і був ініційованого благодійності. Після появи єзуїтів в Галичині у 1848 році Кароль Антоневич проповідував у Кракові, Прикарпатті, Сілезії та Великому Князівстві Познанському. У Обрі він заснував єзуїтський колегіум та став першим його настоятелем.
Доглядав та надавав непосильну допомогу хворим на холеру, але, захворівши, і сам став жертвою жертвою епідемії. Помер Кароль Антоневич 14 листопада 1852 року в Обрі.