Балкарці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
MobyVan (обговорення | внесок) м в якості → як |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
Балкарські общини є також у [[Казахстан]]і, [[Узбекистан]]і та країнах, куди балкарці-[[мухаджири]] в різний час [[Еміграція|емігрували]] — [[Туреччина|Туреччині]], [[США]] тощо. |
Балкарські общини є також у [[Казахстан]]і, [[Узбекистан]]і та країнах, куди балкарці-[[мухаджири]] в різний час [[Еміграція|емігрували]] — [[Туреччина|Туреччині]], [[США]] тощо. |
||
Перепис населення в [[Україна|Україні]] [[2001]] року зафіксував проживання в країні '''206''' представників балкарського етносу, з них 1/5 (40 осіб) |
Перепис населення в [[Україна|Україні]] [[2001]] року зафіксував проживання в країні '''206''' представників балкарського етносу, з них 1/5 (40 осіб) як рідну вказали мову своєї національності, майже кожний шостий (36 осіб) рідною вважали [[українська мова|українську]], решта — переважно [[російська мова|російську]] (115 осіб)<ref>[http://www.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/select_5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=0&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20&n_page=1 Перепис населення в Україні 2001 року (укр.)]</ref>. |
||
Т.ч. чисельність балкарців у світі становить бл. 130 тис. осіб (''оцінка'', поч. 2000-х рр.). |
Т.ч. чисельність балкарців у світі становить бл. 130 тис. осіб (''оцінка'', поч. 2000-х рр.). |
||
Версія за 21:09, 26 серпня 2016
| Балкарці Алан | |
|---|---|
|
Файл:Балкарський танець.jpg Балкарський народний танець | |
| Кількість | бл. 130 тис. чол. |
| Ареал |
 Росія: Кабардино-Балкарія  Туреччина |
| Близькі до: | карачаївці |
| Мова | карачаєво-балкарська мова |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Балка́рці (самоназва аланла, рос. балкарцы) — один із давніх гірських тюркських народів Північного Кавказу.
Територія проживання і чисельність
Балкарці, як і карачаївці, є корінним північно-кавказьким народом, що проживає в Кабардино-Балкарії, населяючи переважно її гірські і передгірські райони у верхів'ї річок Хазнідон, Черек—Балкарський (малкарці), Черек-Безенгієвський (безенгійці, холамці), Чегем (чегемці), Баксан (баксанці або в минулому — урусбіївці) та Малка (малкарці).
Чисельність балкарців у Росії за даними перепису населення 2002 року — 108 426 особи[1], з них 104 951 особа (бл. 97 % усіх російських балкарців) — у Кабардино-Балкарії, де вони складають понад 11,5 % населення, будучи чисельно третім народом республіки. Російський перепис населення 2010 року зафіксував близько 113 тис. осіб, які ідентифікували себе як «балкарці»[2].
Балкарські общини є також у Казахстані, Узбекистані та країнах, куди балкарці-мухаджири в різний час емігрували — Туреччині, США тощо.
Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання в країні 206 представників балкарського етносу, з них 1/5 (40 осіб) як рідну вказали мову своєї національності, майже кожний шостий (36 осіб) рідною вважали українську, решта — переважно російську (115 осіб)[3].
Т.ч. чисельність балкарців у світі становить бл. 130 тис. осіб (оцінка, поч. 2000-х рр.).
Мова і релігія
Балкарці разом зі спорідненими карачаївцями розмовляють карачаєво-балкарською мовою[4], що належить до західно-кипчацької підгрупи тюркської групи алтайської мовної сім'ї. Поширена також російська мова. Писемність на основі кирилиці.
За віросповіданням карачаївці майже на 100 % мусульмани-суніти.
Національний рух
Під час кризи в СРСР у Балкарії утворилося кілька націоналістичних організацій — Національна рада балкарського народу, Ліга відродження Балкарії, Тере. Пропонувалося утворити республіку Балкарію та об'єднати її з Карачаєм, населеним близькоспорідненими з балкарцями карачаєвцями. 17 листопада 1991 року на другому З'їзді балкарського народу була проголошена Республіка Балкарія. 29 грудня 1991 року в усіх балкарських поселеннях був проведений референдум про створення балкарської республіки, на якому за вихід балкарців зі складу Кабардино-Балкарії проголосували 95% від тих, хто взяв участь у референдумі, і 80,5% від тих, хто був занесений у списки. Тим не менше, республіка не почала функціонувати фактично. Друга спроба створити республіку була зроблена у 1996 році на черговому З'їзді балкарців, однак вона закінчилася арештами та обшуками[5][6][7][8][9][10][11][12].
Виноски
- ↑ Перепис населення в Росії 2002 року (рос.)
- ↑ Результати перепису населення Російської Федерації 2010 року (національний склад) (рос.)
- ↑ Перепис населення в Україні 2001 року (укр.)
- ↑ Міжнародний вказівник мов світу — Карачаєво-балкарська мова
- ↑ Светлана Червонная Тюркский мир Северного Кавказа: этнические вызовы и тупики федеральной политики // Журнал «Казанский федералист» / 2002 / номер 1, зима, 2002
- ↑ С.АККИЕВА Лозунг национального самоопределения и политическая борьба в Кабардино-Балкарии. 1989–1996
- ↑ Кризисные явления и демократические реформы в Кабардино — Балкарии в 1985–2004 г.
- ↑ Национальные движения в Кабардино-Балкарской республике
- ↑ «БАЛКАРИЯ» № 2 (13) Август 2003 года
- ↑ Голос КАБАРДЫ No4, март — апрель 2011 г.[недоступне посилання]
- ↑ Сергей МАРКЕДОНОВ. География межэтнических конфликтов на постсоветском пространстве. Большой Кавказ (4)
- ↑ «СОВЕТ СТАРЕЙШИН БАЛКАРСКОГО НАРОДА КБР». «Аналитическая справка»[недоступне посилання]
Джерела, посилання та література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988, стор. 203 (стаття "Балкарцы") (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Міжнародний вказівник мов світу - Карачаєво-балкарська мова (англ.)
- Велика Росія — Балкарці (рос.)
- Сайт про автономії та народи Північного Кавказу (рос.)
- Алексеева Е.П. Карачаевцы и балкарцы - древний народ Кавказа, Нальчик, 1963 (рос.)
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||