Красний Пінхас Абрамович

Пі́нхас Кра́сний (1881, Бердичів, Київська губернія, — 1939) — єврейський громадський і політичний діяч.

Біографія

Був членом правління, а після лютневої революції 1917 року — одним із керівників Фолкспартей. Брав участь в організації єврейських шкіл в Україні. З квітня 1918 — член Президії парламенту України — Української Центральної Ради — Малої Ради.

З лютого 1919 по листопад 1920 займав посаду міністра з єврейських справ в різних урядах Директорії. За його ініціативи Директорія прийняла постанову про створення надзвичайної державної комісії для розслідування погромів та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

У кінці 1920 Красний емігрував, а в 1927 повернувся до Радянського Союзу. У 1938 був заарештований, в 1939 страчений за звинуваченням у створенні та керівництві антирадянською сіоністською терористичною організацією.

В 1928 вийшла книга «Трагедія українського єврейства (до процесу Шварцбарда)», в якій Красний звинуватив Директорію і Симона Петлюру в організації єврейських погромів.

Посилання

• Пінхас Красний // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)