Зішестя Христа в ад: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасовано останні 8 редагувань (195.160.205.84) і відновлено версію 16138099 Shynkar
м →‎top: removed: ­ за допомогою AWB
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Fra Angelico 024.jpg|right|thumb|250px|<center>''Христос виводить із аду душі праведників''<br />([[фреска]] [[Фра Анджеліко]] 1437—1446 рр.)</center>]]
[[Файл:Fra Angelico 024.jpg|right|thumb|250px|<center>''Христос виводить із аду душі праведників''<br />([[фреска]] [[Фра Анджеліко]] 1437—1446 рр.)</center>]]
'''Зішестя Христа в ад''' ({{lang-la|Descensus Christi ad inferos}}, {{lang-el|Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα}})&nbsp;— подія, що відбулася після [[розп'яття Ісуса Христа]] та перед Його [[Воскресіння Христа|Воскресінням]]. [[Ісус Христос]] засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»<ref> [http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=evr#r2 Євр. 2, 14]</ref>, Ісус визво­лив старозавітних праведників, а також [[Адам]]а і [[Єва|Єву]], які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число [[Страсті Христові|Страстей Христових]]. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у [[гріб Господній|гробі]]. '''Ад''' (чи ''відхлань''<ref>[http://www.credo-ua.org/2013/04/81935 Апостольський символ віри]</ref>) на відміну від '''[[Пекло|пекла]]''' як прокляття&nbsp;— це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у [[гріб Господній | гробі]], та згадується у богослужіннях Великої Суботи<ref>[http://www.credo-ua.org/2011/04/44049 Слово на Велику Суботу. credo-ua.org]</ref>. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви [[Лімб (релігія)|Лімб]] та [[Шеол (потойбічний світ)|Шеол]]<ref>[http://www.ewtn.com/faith/teachings/resua1.htm Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection]{{ref-en}}</ref>.
'''Зішестя Христа в ад''' ({{lang-la|Descensus Christi ad inferos}}, {{lang-el|Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα}})&nbsp;— подія, що відбулася після [[розп'яття Ісуса Христа]] та перед Його [[Воскресіння Христа|Воскресінням]]. [[Ісус Христос]] засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»<ref> [http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=evr#r2 Євр. 2, 14]</ref>, Ісус визволив старозавітних праведників, а також [[Адам]]а і [[Єва|Єву]], які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число [[Страсті Христові|Страстей Христових]]. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у [[гріб Господній|гробі]]. '''Ад''' (чи ''відхлань''<ref>[http://www.credo-ua.org/2013/04/81935 Апостольський символ віри]</ref>) на відміну від '''[[Пекло|пекла]]''' як прокляття&nbsp;— це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у [[гріб Господній | гробі]], та згадується у богослужіннях Великої Суботи<ref>[http://www.credo-ua.org/2011/04/44049 Слово на Велику Суботу. credo-ua.org]</ref>. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви [[Лімб (релігія)|Лімб]] та [[Шеол (потойбічний світ)|Шеол]]<ref>[http://www.ewtn.com/faith/teachings/resua1.htm Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection]{{ref-en}}</ref>.


== Євангельські тексти ==
== Євангельські тексти ==

Версія за 14:16, 2 жовтня 2016

Христос виводить із аду душі праведників
(фреска Фра Анджеліко 1437—1446 рр.)

Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»[1], Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань[2]) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та згадується у богослужіннях Великої Суботи[3]. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви Лімб та Шеол[4].

Євангельські тексти

Про зішестя Христа у ад євангелисти прямо не говорять, проте вказані слова пророкувань. У канонічних книгах Нового Завіту є згадка апостолами про перебування Христа в аді:

Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці[5]
Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.” А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.[6]
  • При зверненні Христа до учнів у Євангелії від Матвія:

«Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. [7]»

Примітки

  1. ↑ Євр. 2, 14
  2. ↑ Апостольський символ віри
  3. ↑ Слово на Велику Суботу. credo-ua.org
  4. ↑ Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection(англ.)
  5. ↑ 1 Пет 3:18-19
  6. ↑ Еф 4: 8-10
  7. ↑ Мт 12:40

Посилання

Джерела

  • Катехизм Католицької Церкви. Компендіум. Львів, видавництво «Свічадо» 2008. Р. 125. ISBN 978-966-395-052-5
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зішестя_Христа_в_ад&oldid=18901782