Електроліти: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
оформлення |
Sideklique@i.ua |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Електролі́ти''' ([[англійська мова|англ.]]'' electrolytes, ''[[німецька мова|нім.]] Elektrolyte m pl) — речовини, [[розплав]]и або розчини |
'''Електролі́ти''' ([[англійська мова|англ.]]'' electrolytes, ''[[німецька мова|нім.]] Elektrolyte m pl) — речовини, [[розплав]]и або розчини яких проводять [[електричний струм]] внаслідок [[електролітична дисоціація|дисоціації]] на [[іон]]и, проте самі речовини не проводять електричний струм. |
||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
Версія за 15:55, 4 жовтня 2016
Електролі́ти (англ. electrolytes, нім. Elektrolyte m pl) — речовини, розплави або розчини яких проводять електричний струм внаслідок дисоціації на іони, проте самі речовини не проводять електричний струм.
Загальний опис
Прикладами можуть служити розчини електролітів кислот, солей і основ. Електроліти — провідники другого роду, речовини, які в розчині (або розплаві) складаються повністю або частково з іонів, і які мають внаслідок цього іонну провідність.
1) Хімічні речовини або їхні системи, в яких проходження електричного струму зумовлене переміщенням іонів і у випадку постійного струму супроводжується електролізом.
Розрізняють:
- тверді електроліти (AgCl, AgI, PbF2, Ag4RbI5)
- рідкі (розчини солей, кислот, лугів)
- розплавлені (NaOH, MgCl2 та ін.).
У твердих електролітах електропровідність може бути зумовлена рухом:
- лише йонів одного типу (наприклад, катіонами Ag+ в AgI, аніонами F- в PbF2);
- одночасно катіонами і аніонами;
- електронною складовою провідності поряд з іонною.
В розчинах — завдяки електролітичній дисоціації на йони під дією йонізуючого розчинника або в результаті хімічної реакції. За ступенем дисоціації розрізняють сильні та слабкі електроліти. Електроліти є у всіх рідких системах живих організмів, слугують середовищем для проведення хімічних синтезів.
2) Складники рідкого електроліту — речовини, що, самі необов'язково будучи провідниками, здатні утворювати йони внаслідок розчинення в йонізуючих розчинниках (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в результаті реакції, чим зумовлюється провідність розчину.
3. Сполука, яка в розтопленому стані або в розчині проводить електричний струм.
4. У хімії води — хімічна сполука, при розчиненні якої у воді утворюються йони, здатні проводити електричний струм.
Трийоновий електроліт
Електролі́т трийо́новий — електроліт, частки якого внаслідок дисоціації розкладаються на три йони, два катіони і один аніон або два аніони і один катіон. Один моль такого електроліту розпадається на три молі йонів, якими можуть бути два молі катіонів і один моль аніонів або два молі аніонів і один моль кітіонів, напр:
Небінарний електроліт
Електролі́т небіна́рний — електроліт, частки якого розпадаються внаслідок дисоціації на два або більше катіонів і два або більше аніонів. Це значить, що один моль такого електроліту дисоціює на два або більше катіонів і два або більше аніонів, напр:
Симетричний електроліт
Симетричний (бiнарний) електролiт — той, в якому число анiонiв дорiвнює числу катiонiв: 1,1-валентнi (NaCl, Hg2Cl2, численні солі з органічними йонами, пр., тетралкіламонійгалогени, перхлорати піриліїв, піридиніїв, азоліїв, ацетат амонію та ін.), 2,2-валентнi (CaSO4).
Сильний електролiт
Електролiт з близьким до одиницi ступенем дисоцiацiї, щопрактично не залежить вiд концентрацiї. Молярна електропровiднiсть сильних електролiтiв з розбавленням визначається рухливiстю йонiв i при безконечному розбавленнi прямує до їх граничного значення. Розчини таких електролiтів добре проводять електричний струм. Більшість розчинних неорганічних іонних сполук є сильними електролітами.
Дотичні терміни
Електролітичний,(англ. electrolytic, нім. elektrolytisch) — пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням; До електролітів належать кислоти, основи та майже всі солі.
Електролітична дисоціація — розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику; Наприклад, рівняння дисоціації молекули електроліту KA на катіон K(+) та аніон A(-)в загальному вигляді записується так: KA -> K(+) + A(-)
Електролітична ванна — посудина з розчином, в якій проводять електроліз.
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Посилання
- ЕЛЕКТРОЛІТ//ДСТУ 3054-95 ЧАВУН I СТАЛЬ Методи аналізу. Терміни та визначення
- ЕЛЕКТРОЛІТИ //Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |