Публіцистика: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Напрями публіцистики == |
== Напрями публіцистики == |
||
До публіцистичних жанрів належать: [[есе]], [[нарис]], [[замальовка]], [[фейлетон]], [[памфлет]], [[гумореска]], [[байка]], [[пародія]]. |
До публіцистичних жанрів належать: [[есе]], [[нарис]], [[замальовка]], [[фейлетон]], [[памфлет]], [[гумореска]], [[байка]], [[пародія]], хроніка, портрет. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 18:47, 6 жовтня 2016
Публіци́стика (з латини publicum - "громадськість") — рід літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу[1].
Від суто наукового твору публіцистичний відрізняється наявністю авторської оцінки явищ (подекуди суб'єктивної) та спонуканням до висновків на майбутнє.
Призначення публіцистики
У публіцистики є два основних призначення:
- утворювати громадську думку;
- викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.
Публіцист не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики — він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.[1]
Важливою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. "Сплав" науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняте питання, дати зважену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного отримувача свою правоту, переконати його не безпідставними доказами, а цифрами, точними даними, логічними підтвердженнями, посиланнями на першоджерела. Поважне і глибоке дослідження суспільних непорозумінь, викликів свіжість думки і слова, достовірність — ось ознаки, які дозволяють говорити сьогодні про публіцистику як різновид ледь не наукової діяльності.
Напрями публіцистики
До публіцистичних жанрів належать: есе, нарис, замальовка, фейлетон, памфлет, гумореска, байка, пародія, хроніка, портрет.
Див. також
Примітки
- ↑ Феномен публіцистики: проблема дефініційї - Титаренко М., Науковий вісник Львівського університету, 2007
Джерела
- Михайлин І.Л. Основи журналістики, Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури, 2011.
Це незавершена стаття про журналістику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |