Пролетаріат: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення |
ну от до чого це в статті про соціальний клас? |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]] — початку [[19 століття]] — епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]]. |
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]] — початку [[19 століття]] — епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]]. |
||
== Пролетаріат у марксизмі == |
|||
== Пролетарська філософія і ідеологія == |
|||
Поняття ''протелетаріат'' посідає одне з центральних місць у [[марксистська соціологія|соціології марксизму]]. |
Поняття ''протелетаріат'' посідає одне з центральних місць у [[марксистська соціологія|соціології марксизму]]. |
||
Як [[соціальний клас]] пролетаріат у [[марксизм|марксистському]] розумінні є класом, який ''не володіє правом власності на [[засоби виробництва]]'' і таким чином ототожнювався з міським [[Робітництво|робітничим класом]] на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних» |
Як [[соціальний клас]] пролетаріат у [[марксизм|марксистському]] розумінні є класом, який ''не володіє правом власності на [[засоби виробництва]]'' і таким чином ототожнювався з міським [[Робітництво|робітничим класом]] на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних». |
||
За марксовою [[Теорії безкласового суспільства|теорією безкласового суспільства]] пролетаріат є ''передовим класом'', що прискорює еволюцію-перехід суспільства від класового (буржуазного) стану до безкласового ([[комунізм|«комуністичного»]]). Це «прискорення» йде шляхом [[Пролетарська революція|«пролетарської революції»]], у якій пролетаріат відіграє провідну роль. |
|||
[[Держава]], як суспільний інститут, що знаходиться у руках панівних класів, (за [[Карл Маркс|Марксом]], а потім [[Ленін]]им) повинна поступово «відмерти». Для подолання опору залишків правлячих класів — в «перехідний період» — на місці «буржуазної» держави постає держава [[Диктатура пролетаріату|«диктатури пролетаріату»]], в якій провідною політичною силою є [[пролетарські партії|«пролетарська партія»]]. У СРСР керівна партія [[КПРС]] (ВКПб) до початку 60-х років офіційно вважалася «пролетарською» партією або «партією пролетаріату, що переміг». |
|||
'''Утвердження «диктатури пролетаріату», за марксизмом-ленінізмом, означає не припинення [[класова боротьба|класової боротьби]], а її продовження в нових формах і новими методами.''' Концепції про затухання" класової боротьби, згладжування соціальних суперечностей, створення суспільства «класового миру», втрату робітничим класом розвинених держав революційності тощо в СРСР розглядалися як «буржуазні», «ревізіоністські», «реформістські» теорії, ворожі марксизму-ленінізму. |
|||
== Пролетарська партія == |
|||
У дійсності диктатура пролетаріату в Росії і в її країнах-сателітах була диктатурою однієї комуністичної («пролетарської») партії, побудованою на принципах диктаторського централізму (за [[Ленін]]им — «[[демократичний централізм]]»). З метою утримання своєї влади ця партія використовувала в пропагандиській лексиці марксиську пролетарську фразеологію, постійно акцентуючи, що влада в країні належить «робітничому класу». Проте, насправді, в керівних органах партії робітників («пролетарів») практично — починаючи [[Ленін|ленінським]] Центральним Комітетом [[РСДРП]] («більшовики») і кінчаючи [[Брежнєв|брежнєвським]] ЦК і Політбюро — ніколи не було. Ядро партії за походженням створювали: російські міщани-[[Інтелігенція|інтелігенти]] ([[Лев Мартов]], П. Б. Аксельрод), прикажчики (В. П. Ногін, В. М. Молотов), із родини держслужбовців (В. О. Левицький В. О., Н. В. Криленко, [[В.І.Ленін]] — із родини іменного дворянина), з родини купців (А. А. Йоффе, А. С. Мартинов), землевласника-арендаря ([[Л.Д.Троцький]]), збіднілі дрібні дворяни ([[Г.В.Плеханов]], [[А.В.Луначарський]], [[Ф.Е.Дзержинський]]). Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневої революції 1917]] її керівні органи поповнювались з рядів декласованих ([[Маргінал|маргінальних]]) прошарків суспільства, а іноді і осіб з відверто кримінальним минулим ([[Й.В.Сталін]]) |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 21:33, 6 жовтня 2016
Пролетаріа́т (від лат. proles — потомство та лат. proletarius — нижчий клас в Стародавньому Римі) — нижчий, бідніший соціальний клас суспільства, який не має власності на засоби виробництва і для якого основним джерелом засобів для життя є продаж власної робочої сили.
Етимологія
Етимологічно походить від лат. prōlētãrius «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»[1]
«Ті, хто належить до нижніх верств населення». У часи античного Риму цим словом звався соціальний прошарок безземельних (без власності), але не рабів. Дефініція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства (лат. proles).
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період Нового часу кінця 18 ст. — початку 19 століття — епохи індустріальної революції і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого селянства. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці Західної Європи у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню соціальних конфліктів в інших країнах Європи. На початку 20 століття ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на Східну Европу.
Пролетаріат у марксизмі
Поняття протелетаріат посідає одне з центральних місць у соціології марксизму. Як соціальний клас пролетаріат у марксистському розумінні є класом, який не володіє правом власності на засоби виробництва і таким чином ототожнювався з міським робітничим класом на противагу селянству тощо, але інші науковці вживають цей термін для того, щоб одним словом охопити всіх «незаможних».
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)
Література
- А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
- Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
- I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
- К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
- Малюк А. Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики // Спільне. — 23.05.2016.
- Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
- Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.