Вільня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. - як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів. |
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. - як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів. |
||
Протягом 1648 - 1660 рр. Вільня входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин]], проїжджав Петро Парчевич, то він у своїх записках назвав Брусилів першим "городом", який йому зустрівся після виїзду з [[Корець|Корця]]. Тобто весь простір між [[Корець|Корцем]] і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман [[Децик Дацко Васильович|Данило Васильович]], який звав себе "овруцьким полковником" і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]] <ref> Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2007</ref> |
Протягом 1648 - 1660 рр. Вільня входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин]], проїжджав [[Парчевич Петро|Петро Парчевич]], то він у своїх записках назвав Брусилів першим "городом", який йому зустрівся після виїзду з [[Корець|Корця]]. Тобто весь простір між [[Корець|Корцем]] і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман [[Децик Дацко Васильович|Данило Васильович]], який звав себе "овруцьким полковником" і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]] <ref> Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2007</ref> |
||
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]] <ref> Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2011 </ref>. |
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]] <ref> Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2011 </ref>. |
||
Версія за 06:15, 28 жовтня 2016
| село Вільня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростишівський район |
| Рада | Вільнянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA18040250100091076 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Колишня назва | Вілія |
| Населення | 330 |
| Площа | 2,7 км² |
| Густота населення | 122,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12536 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д.Координати: 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
170 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12536, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с.Вільня , тел. 72-2-69 |
| Карта | |
  Вільня | |
 Вільня | |
| Мапа | |
| |
Ві́льня — село в Україні, в Коростишівському районі Житомирської області.
Населення становить 330 осіб.
Колишня назва - Вілія.
Історія
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. - як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів.
Протягом 1648 - 1660 рр. Вільня входила до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирин, проїжджав Петро Парчевич, то він у своїх записках назвав Брусилів першим "городом", який йому зустрівся після виїзду з Корця. Тобто весь простір між Корцем і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами Речі Посполитої. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман Данило Васильович, який звав себе "овруцьким полковником" і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська Речі Посполитої [1]
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки [2].
Уродженці
У Вільні народився Шварцман Ошер Маркович (1889—1919) — єврейський поет.
Мельник Петро Михайлович (1953) українець,поет
“Зустріч з Карпатами”.
Карпатські гори, полонини,
Ви моє серце полонили,
Своїми бистрими потоками,
Своїми милими затоками.
Смерічки он цвітуть на схилах,
А гори, дивно так димлять,
Неначе душі українців,
Ген, над Карпатами летять.
Це душі воїнів з УПА,
Що не здалися в лапи звірів,
Гранату кинули, й злетіли,
У чисте небо, в небуття...
А он кургани зеленіють,
І Хрест святий стоїть на них,
Ой, скільки люду погубили,
На полонинах запашних...
А скільки їх лежить в Сибірі,
Синів і дочок України,
Ой, мамо, як болить душа,
Це наше горе і біда...
То скільки знову треба знищить,
Щоб наші голови підняти,
Щоб згуртуватись всім докупи
І Україну збудувати ?...
Карпатські гори, ви високі,
До Бога, гори, ближче вам,
За Україну попросіть,
Хай він простить, своїм синам.
Хай Україна процвітає,
Хай ллється пісня солов’я,
Хай наш народ щасливим стане,
І з Богом буде вся Земля !
В Карпати знову повернуся,
Зустріну друзів, як тоді...
І чистої води нап’юся,
З Карпатських гір, у колибі.
квітень 2000 рік, м. Київ, П. Мельник
Примітки
- ↑ Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс», 2007
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
