Тхір: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Етимологія: доповнення |
м доповнення |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
}} |
}} |
||
'''Тхір''' (''Putorius'' Cuvier, 1817) — підрід хижих [[ссавці]]в роду ''[[Mustela]]'' родини [[Mustelidae]]. |
'''Тхір''' (''Putorius'' <small>[[Cuvier]], 1817</small>) — підрід хижих [[ссавці]]в роду ''[[Mustela]]'' родини [[Mustelidae]]. |
||
Включає найбільших представників роду ''Mustela'' (sensu lato). |
Включає найбільших представників роду ''Mustela'' (sensu lato). |
||
Версія за 23:00, 3 листопада 2016
| Тхір | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тхір лісовий
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тхір (Putorius Cuvier, 1817) — підрід хижих ссавців роду Mustela родини Mustelidae.
Включає найбільших представників роду Mustela (sensu lato). Нерідко розглядається як окремий від Mustela рід хижих (у тому числі й у книжках щодо фауни України).
Етимологія
Українське «тхір» походить від праслов. *dъхоrь. Первісне значення цього слова — «смердюча тварина», «смердючка» (від *dъхъ — «дух», «неприємний запах», пор. також «тхнути»). Аналогічне походження і фр. putois («дикий тхір») — від старофр. put («смердючий»)[1].
Відмінності від близьких груп
Від інших підродів і родів відрізняється:
- від підроду Erminea (горностай, ласка) — більшими розмірами і темним черевом
- від підроду норка Lutreola (норка) — темнішим від спини забарвленням черева
- від роду рябих тхорів Vormela (перегузня) — однотонним забарвленням
Види тхорів
У обсязі фауни України включає два види:
- тхір лісовий, або темний — Mustela (Putorius) putorius
- тхір степовий, або світлий — Mustela (Putorius) eversmanni.
Згадування в літературі
«Якось … мені закортіло похизуватись своєю сміливістю і я спробував вдавити тхора голіруч — але ледве не позбувся зору. Він оббризкав мені лице їдкою рідиною, що викликала болісне запалення шкіри, яка потім сходила великими шматками.»[2]
Див. також
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Едвін Джеймс (Edwin James). «A narrative of the captivity and adventures of John Tanner, (U.S. interpreter at the Sault de Ste. Marie,) during thirty years residence among the Indians in the interior of North America» (у перекладі російською «Тридцять років серед індіанців» — М.: Іноземна література, 1963 р. — с. 258)
Джерела
- Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
- Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [1]
- Панов Г. Динаміка ареалів та чисельності напівводяних хутрових звірів в Україні у другій половині XX століття // Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 119—132. [2]
- Рід Mustela у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [3]