Східноєвропейська платформа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 1: Рядок 1:
'''Східноєвропе́йська платфо́рма''' (Росі́йська платфо́рма)— одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа древніх (дорифейських) платформ. Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від [[Скандинавські гори|Скандинавських гір]] до [[Урал]]у і від [[Баренцове море|Баренцeва]] до [[Чорне море|Чорного]] і [[Каспійське море|Каспійського морів]]. Межа платформи проходить вздовж [[Тіманський кряж|Тіманського кряжу]] і по узбережжю [[Кольський півострів|Кольського п-ова]], а також по лінії, що перетинає [[Середньоєвропейська рівнина|Середньоєвропейську рівнину]] поблизу [[Варшава|Варшави]] і йде через [[Балтійське море]] і південну частину п-ова [[Ютландія]]. Консолідація фундаменту припадає на пізній [[протерозой]]. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є [[Балтійський щит]] та [[Український щит]]. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, пегматитів, апатитів, з чохлом — нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мін. вод. У зах. і центр. частині [[Руська плита|Руської плити]], що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи [[Білоруська антекліза|Білоруську]] і [[Воронезька антекліза|Воронезьку антеклізи]]. Від Балтійського щита їх відділяє [[Балтійська синекліза]], а від Українського — система ґрабеноподібних западин [[Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецький авлакоген|Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену]]. З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., [[Курська магнітна аномалія]] (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади [[апатит|апатиту]] (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти ([[Волгоуральська нафтогазоносна провінція]], [[Прип'ятська западина|Прип'ятська]] і [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецька западини,]] [[Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція]], [[Прикаспійська синекліза]]), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний бас., Прип'ятський калієносний бас. та ін.), викопного вугілля ([[Львівсько-Волинський вугільний басейн]], [[Донецький вугільний басейн]], [[Підмосковний буровугільний басейн]]), фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Син. — [[Руська платформа]].
'''Східноєвропе́йська платфо́рма''' (Росі́йська платфо́рма)— одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа древніх (дорифейських) платформ. Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від [[Скандинавські гори|Скандинавських гір]] до [[Урал]]у і від [[Баренцове море|Баренцeва]] до [[Чорне море|Чорного]] і [[Каспійське море|Каспійського морів]]. Межа платформи проходить вздовж [[Тіманський кряж|Тіманського кряжу]] і по узбережжю [[Кольський півострів|Кольського п-ова]], а також по лінії, що перетинає [[Середньоєвропейська рівнина|Середньоєвропейську рівнину]] поблизу [[Варшава|Варшави]] і йде через [[Балтійське море]] і південну частину п-ова [[Ютландія]]. Консолідація фундаменту припадає на пізній [[протерозой]]. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є [[Балтійський щит]] та [[Український щит]]. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, пегматитів, апатитів, з чохлом — нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мін. вод. У зах. і центр. частині [[Руська плита|Руської плити]], що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи [[Білоруська антекліза|Білоруську]] і [[Воронезька антекліза|Воронезьку антеклізи]]. Від Балтійського щита їх відділяє [[Балтійська синекліза]], а від Українського — система ґрабеноподібних западин [[Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецький авлакоген|Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену]]. З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., [[Курська магнітна аномалія]] (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади [[апатит|апатиту]] (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти ([[Волгоуральська нафтогазоносна провінція]], [[Прип'ятська западина|Прип'ятська]] і [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецька западини,]] [[Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція]], [[Прикаспійська синекліза]]), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний бас., Прип'ятський калієносний бас. та ін.), викопного вугілля ([[Львівсько-Волинський вугільний басейн]], [[Донецький вугільний басейн]], [[Підмосковний буровугільний басейн]]), фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Син. — [[Руська платформа]].

лорлббодло

Версія за 14:55, 11 жовтня 2008

Східноєвропе́йська платфо́рма (Росі́йська платфо́рма)— одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа древніх (дорифейських) платформ. Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від Скандинавських гір до Уралу і від Баренцeва до Чорного і Каспійського морів. Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія. Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, пегматитів, апатитів, з чохлом — нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мін. вод. У зах. і центр. частині Руської плити, що лежить між Балтійським і Українським щитами, підмурівок відносно підведений і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського — система ґрабеноподібних западин Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену. З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., Курська магнітна аномалія (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти (Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська і Дніпровсько-Донецька западини, Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція, Прикаспійська синекліза), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний бас., Прип'ятський калієносний бас. та ін.), викопного вугілля (Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний буровугільний басейн), фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Син. — Руська платформа.