Пам'ятники Тернополя: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 336: | Рядок 336: | ||
|'''15-го полку піхоти ім. князя Нассау''' |
|'''15-го полку піхоти ім. князя Нассау''' |
||
| |
| |
||
|27 червня 1851 |
|||
⚫ | |||
|1960-ті |
|||
| |
|||
| |
| |
||
| Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті. |
| Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті. |
||
Рядок 378: | Рядок 378: | ||
=== Радянський період === |
=== Радянський період === |
||
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |
{| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |
||
⚫ | |||
|- bgcolor="#FFCC00" |
|- bgcolor="#FFCC00" |
||
|bgcolor="#FFCC00"|<span style=>'''Назва'''</span> |
|bgcolor="#FFCC00"|<span style=>'''Назва'''</span> |
Версія за 22:53, 27 листопада 2016
Перелік пам'ятників Тернополя, що існують нині та існували раніше.
Історія
Скульптуру Тернополя можна поділити на 3 періоди:
- часів Австрії, Австро-Угорщини і Польщі (1772—1939),
- СРСР (1944–1991),
- України (від 1991).
Від 1-го часового поділу відомо 8 монументів, із яких зберігся лише один.
На Микулинецькому цвинтарі збереглися деякі високомистецькі надгробки 2-ї пол. 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульптор Й. Шімзер Ст.), Анні й Емілії Губерам (бл. 1860, скульп. П. Евтельє).
За радянської влади було встановлено 24 пам'ятники, 24 меморіальні і 21 анотаційні таблиць. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-х.
У місті було 6 пам'ятників Володимиру Леніну — статуї і бюсти; головний із них — у центрі площі Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.
За часів СРСР серійний пам'ятник Тарасу Шевченку (1952, бетон) у парку його імені знято, у сквері біля обласного драматичного театру встановлено 9 березня 1982 іншу статую (карб. мідь; скульптор Михайло Невеселий).
Демонтовано пам'ятники і так звані «пам'ятні знаки» з постаментами Карлу Марксу (1960, 1982) на початку бульвару його імені, обеліск Перемоги (1960) на початку вул. Леніна (нині вул. Руська), демонтовано та перенесено «Танк Т-34» (1969) на пл. Перемоги, а також перенесено «Гармата-гаубиця-152 мм» (1974) на розвилці вул. Збаразька-Промислова-Текстильна-Енергетична, В. Затонському (1982) перед СШ № 6, Я. Галану (1983) перед корпусом педагогічного інституту (нині ТНПУ).
Залишили пам'ятники О. Пушкіну (1959, оргскло; скульптори М. Вронський, О. Олійник, О. Скобликов) у сквері на вул. Чорновола; у парку Слави: монумент на Пагорб і Слави (1970, 1984; архітектор Б. Гаврилюк, Е. Гронський); Алея Героїв (1984, бронза) — бюсти А. Живова і Г. Танцорова (скульптор Т. Невесела), М. Пігарьова (скульптор М. невеселий), В. Чалдаєва (скульптор І. Козлик), О. Максименка (скульп. В. Мельник), М. Карпенка (скульп. В. Садовник); скульптурна група «Материнський поклик» (1985-86, карб. мідь; скульп. В. Садовник, К. Сікорський). Герою-матросу
Серед меморіальних таблиць на фасадах будівель, із якими пов'язані історичні події, імена видатних діячів української культури, залишилися:
- І. Франку і В. Стефанику (1963, 1976) на вул. Й. Сліпого,
- І. Франку (1963) на вул. К. Острозького,
- М. Костенку (1983) і М. Лисенку (1991) на вул. Гетьмана Сагайдачного,
- Лесю Курбасу (1987) і В. Барвінському (1989) на вул. Качали,
- В. Гнатюку (1989) на вул. його імені,
- Юліанові Опільському (1989) на вул. Камінній,
- С. Дністрянському (1989) і групі діячів української культури (1989) на бульварі Т. Шевченка,
- О. Вітошинському і В. Стефанику (1991) на вул. Юліана Опільського,
- пам'яті євреїв-тернополян (1992) на вул. Руській.
Їх автори — тернопільські скульптори І. Мулярчук, В. Садовник, К. Сікорський, І. Козлик, О. Маляр, Д. Пилип'як та інші. Викон. на плитах із мармуру, штучного каменю, металу, переважно з барельєфами, карбовані на міді.
11 політизовані таблиці знято. За часів СРСР була традиція: до ювілейних дат, пов'язаних із т. зв. Великої Вітчизняною війною, перейменовувати старі назви вул. іменами «визволителів» міста; на крайніх будинках встановлені інформаційні таблиці з портретами. 20 із 21 «дошки» — зняті. Залишилася таблиця Лесі Українці (1983) на однойменній вулиці.
Після проголошення незалежності України в Тернополі відкрито 16 пам'ятників і пам'ятних знаків. Серед монументів — статуї і погруддя:: І. Франку на вул. Гетьмана Сагайдачного (28 травня 1995, карбована мідь; скульптор І. Сонсядло), Я. Стецьку на початоку бульвару Т. Шевченка (15 листопада 1998, бронза; скульптор М. Невеселий), Б. Хмельницькому на території війскової частини (22 червня 1999, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський), В. Гнатюку перед головним корпусом ТНПУ (8 жовтня 1999, бронза; скульптор В. Мельник), А. Шептицькому у сквері на вул. Січових Стрільців (28 жовтня 2001, карбована мідь; скульптор П. Головчак), І. Горбачевському перед морфологічним корпусом ТДМУ (4 червня 2004, бронза; скульптор О. Маляр), Й. Сліпому перед Архікатедральним собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (27 серпня 2004, карбована мідь; скульптор Р. Вільгушинський). 2-й кінний пам'ятник в історії міста — королю Данилові Галицькому на Майдані Волі (5 жовтня 2002, карбована мідь; скульптор Б. Рудий).
Серед нових меморіальних таблиць: Д. Шолдрі (1998, скульптор О. Маляр) — на будинку на вул. Листопадовій, 8, єдина в місті, присвячена художникові; Б. Лепкому — на фасаді обласної філармонії (1999, художник П. Кукурудза); М. Лукасевичу — на будинку СШ № 5 (2002).
Зменшилася кількість інформаційних табл. на вулицях і пам'ятних знаків на будинках. Відкрито пам'ятні знаки — І. Горбачевському (1991, художник Д. Стецько), В. Чорноволу (1999, скульптор О. Маляр) і В. Лучаківському (2004, скульп. В. Садовник).
Окремі пам'ятники
Видатним особам
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
Богданові Хмельницькому | військова частина (Промисловий мікрорайон) | 1999 | ||
Тарасові Шевченку | у невеличкому скверику ліворуч драматичного театру | 1982 | Пам'ятник геніальному Кобзарю встановлено 1982 року. Автор — скульптор Микола Невеселий. Раніше інший монумент був розташований у Парку ім. Тараса Шевченка, приблизно на місці сучасного пам'ятника Бандері. | |
Іванові Франку | Вулиця гетьмана Сагайдачного | 1995, встановлений на місці колишнього будинку гімназії №1 у Тернополі | Файл:Ternopil Ivan Franko.jpg | |
Володимирові Гнатюку | Вулиця Миру, перед ТНПУ | 1999 | ||
Іванові Горбачевському | Вулиця Руська | 2004 | ||
Данилові Галицькому | Майдан Волі | 2001 | Встановлено у жовтні 2002 року. Автори — скульптори Борис і Богдан Руді, Олександр Міщук. | |
Богданові Лепкому | біля входу до загальноосвітньої школи №14, названої на його честь | 1990-ті | ||
Соломії Крушельницькій | Бульвар Шевченка | 2010 | Встановлено 15 липня на бульварі Шевченка. Урочисто відкрито 22 серпня 2010. | |
Степанові Бандері | Вулиця Замкова | 2008, 26 грудня | Файл:Пам'ятник Степану Бандері в Тернополі.jpg | Урочисто відкрито 26 грудня 2008 року. Виготовив пам'ятник місцевий скульптор Роман Вільгушинський. |
Ярославові Стецьку | Бульвар Тараса Шевченка | 1998 | ||
Андрею Шептицькому | Сквер між бульваром Шевченка і вулицею Січових Стрільців |
2004 | Файл:Pamiatnyk Sheptyckomu Ternopil.jpg | |
Йосипові Сліпому | Вулиця Йосипа Сліпого | 2004 | ||
митрополиту Василеві Липківському | біля Церкви Різдва Христового на вулиці Руській | |||
Василеві Стусу | Файл:Пам'ятник Василю Стусу в Тернополі.jpg | |||
Пам'ятник Ігорю Ґереті | вулиця Валова | 25 вересня 2016 | Відкритий 25 вересня 2016 року о 12:00[1]. Пам'ятник освятив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор (Мартинюк). У відкритті пам'ятника взяли участь голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голови Тернопільської обласної та міських рад Віктор Овчарук та Сергій Надал, викладачі та учні Тернопільської обласної експериментальної школи мистецтв імені Ігоря Ґерети, друзі, побратими та кілька сотень тернополян. | |
Славку Луцишину | Гідропарк «Топільче» | 2015 | ||
Пам'ятник святому Вікентію | на території благодійного фонду «Карітас» | 11 жовтня 2016[2] | ||
Олександрові Пушкіну | Вулиця В'ячеслава Чорновола | 1959 | Файл:Тернопіль - Пам'ятник Олександрові Пушкіну - 16083222.jpg |
Значним подіям
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
Українських січових стрільців, меморіал | на Микулинецькому цвинтарі | |||
Жертв сталінських репресій, меморіал | на Микулинецькому цвинтарі | |||
«Материнський поклик» | Старий парк | 1984 | ||
на честь льотчиків-визволителів Тернополя від німецько-фашистських загарбників | Проспект Степана Бандери | |||
на честь 35-річчя визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, пам'ятний знак | Вулиця 15 Квітня | |||
жертвам депортації | Сквер між бульваром Шевченка і вулицею Січових Стрільців |
2014 | Файл:Pam-deportatsii-3042.jpg | |
Воїнам-«афганцям» | Проспект Злуки | Файл:Пам'ятник воїнам-афганцям у Тернополі.jpg | ||
Чорнобильської трагедії жертвам | Проспект Злуки | |||
Пам'ятник Небесній сотні | Площа Героїв Євромайдану | 14 жовтня 2016 |
Скульптурні композиції
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
«Випадкова зустріч», скульптурна група | Бульвар Тараса Шевченка | 2001 | Файл:Ternopil Pamiatnyk.jpg | Подарунок Тернополю американського мецената Джона Звожека, робота американського скульптора Стюарта Джонсона. Початково складалася з двох фігур жінок, одну із фігур викрадено весною 2003 року.[3][4] |
«Дерево Щастя», символ вірності кохання як запоруки щастя | Набережна Тернопільського озера | 2009 | подарунок місту від ковалів франківського фестивалю | |
«Пара лелек», символ родини, молодості, добра та щастя | сквер між Тернопільським замком і майданом Волі | 2010 | подарунок місту; скульптор Сергій Лебединський[5] | |
старому велосипеду кінця XIX століття | Проспект Степана Бандери |
Інші
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
Пам'ятник Герою-матросу (перенесено) | Територія зовнішнього двору будинку готелю "Чайка" | перевстановлено в 1990р. | Файл:Моряк.JPG | Пам'ятник моряку був встановлений в 1960-х рр. поблизу Надставної церкви. Нині на території готелю «Чайка». |
Тристоронній годинник | Сквер на бульварі Тараса Шевченка | 1902, відновлений 2014 | Автор — львівський майстер Олексій Бурнаєв. | |
Ангел-хоронитель | Вулиця Григорія Танцорова (біля облпрофради) | 21 жовтня 2001 | Встановлений 21 жовтня 2001 року з нагоди 75-ої річниці утворення міжспілкового об'єднання Тернопільщини |
Пам'ятники, що не збереглися
- Тарасові Шевченку — стояв до 1983 року при вході в парк його імені
- Максимові Горькому — стояв до початку 1990-х у скверику, де нині пам'ятник А. Шептицькому
- Ярославові Галану — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника В. Гнатюку
- Карлові Марксу — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника Я. Стецьку
- Володимирові Леніну — стояв до 1990 року на місці теперішнього пам'ятника Д. Галицькому
- Володимирові Затонському — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника І. Горбачевському
- Адамові Міцкевичу — стояв перед сучасним драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка, зруйнований
- Юзефові Пілсудському — стояв на площі свободи, перед Домініканським костелом. Нині трішки далі знаходиться пам'ятник Данилу Галицькому, що дуже схожий
- Йосипові Сталіну — стояв на бульварі Шевченка, неподалік будинку Фінансового Управління
Австрійсько-польський період
Назва | Розташування | Дата встановлення | Дата демонтування | Фото | Короткі відомості |
св. Вінцентію з Феррари | в центрі Домініканської площі (нині Площа Свободи) | кінець XVIII ст. | 1827 | Пам'ятник св. Вінцентію з Феррари на високій колоні-постаменті. У зв'язку з реконструкцією площі переміщений біля костелу справа. | |
св. Теклі | посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка) | 1843 | 1944 | «Фіґура» святої Теклі — патронки міста — стояла на колоні посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка); встановлений 1843; зруйнований 1944 під час боїв за Тернопіль. | |
Фіґура-хрест | Загребелля, при Бережанській дорозі | 19 червня 1851 | 1962 | «Фіґура»-хрест; на постаменті — барельєфи св. Луки, Розалії і Франца; встановлений 19 червня 1851 на Загребеллі при Бережанській дорозі; фундатор — міщанин Чернявський; демонтована 1962, відновлена 1993; єдина скульптура, що збереглася. | |
15-го полку піхоти ім. князя Нассау | 27 червня 1851 | 1960-ті | Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті. | ||
Пам'ятник-бюст В. Мандлю — бурґомістрові (1855—1868) Тернополя в «Новому Городі» (нині Старий Парк); скульптор Т. Дикас; відкритий у липні 1887, зруйнований 1940. | |||||
Курган із хрестом у «Новому Городі» на відзначення 400-річчя Берестейської унії; відкритий 29 вересня 1896; нині тут — Пагорб Слави. | |||||
Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор Т. Дикас (м. Львів); відкритий 20 жовтня 1895; зруйнований у листопаді 1918; | |||||
Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор А. Ґловінський; відкритий 16 грудня 1923, зруйнований 10 жовтня 1940. | |||||
Юзефу Пілсудському | Площа Собеського (Майдан Волі) | 11 листопада 1935 | 6 січня 1940 | Кінний пам'ятник Ю. Пілсудському — на площі Собеського (нині майдан Волі); скульптор А. Ґловінський; відкритий 11 листопада 1935; зруйнований 6 січня 1940. |
Радянський період
Назва | Розташування | Дата встановлення | Дата демонтування | Фото | Короткі відомості |
Леніну Володимиру | Площа Свободи(Майдан Волі) | 5 листопада 1967 | 8 серпня 1990 | Пам'ятник Володимирові Леніну в центрі пл. Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990. | |
Серійний пам'ятник Максимові Горькому (1952, бетон) у сквері його імені (замінено новим 1982, штучний камінь), відтак — знято. | |||||
Карлові Марксу (1960) | |||||
Карлові Марксу (1982) |
«Алея Слави»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алея Слави У Старому Парку (раніше Парк Слави) на центральній алеї є шість пам'ятників радянським воїнам, які загинули в боях за Тернопіль.
«Алея Зірок»
На вулиці Гетьмана Сагайдачного в серпні 2011 року започаткована «Алея зірок», на якій щорічно у бронзових зірках тернового цвіту з'являються нові імена видатних тернополян, які зробили вагомий внесок у розвиток Тернополя.
Див. також
Примітки
- ↑ Сергій Надал взяв участь у відкритті пам’ятника відомому краєзнавцю Ігорю Гереті // Тернопільська міська рада. — 2016. — 25 вересня.
- ↑ У Тернополі з'явився покровитель вбогих і дітей-сиріт на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 11 жовтня.
- ↑ СУМНИЙ КІНЕЦЬ «ВИПАДКОВОЇ ЗУСТРІЧІ» //ZN.UA - 08 травня 2003
- ↑ Скульптурна композиція "Випадкова зустріч"
- ↑ Поблизу Тернопільського замку, що неподалік від озера встановили нову скульптурну композицію
Джерела
- Дуда І. Скульптура Тернополя ХVIII-ХХІ ст. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 284—286. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Дуда І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 402—406. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- Фотографії пам'ятників Тернополя // Журнал Тернополя.
Це незавершена стаття про Тернопіль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|