Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка

Шаблон:Театр: веб-сторінка,

Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка
Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка
51°29′29″ пн. ш. 31°17′58″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Чернігів
Адреса	проспект Миру, 23
Назва на честь (епонім)	Шевченко Тарас Григорович
Власник	комунальне підприємство
Тип	український музично-драматичний театр
Статус	обласний академічний
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито	1926 (як Кіровоградський пересувний робітничо-колгоспний театр) 1934 (як Чернігівський український музично-драматичний театр)
Оф. відкриття	1959
Репертуар	українська, російська і світова класична і сучасна драматургія і комедія
Керівництво	генеральний директор  — засл.діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко, художній керівник—головний режисер  — засл.артист України Андрій Бакіров, головниий диригент — Олексій Рощак, режисери-постановники — Віра Тимченко, головниий балетмейстер — Ольга Шпаковська, головниий художник — концертмейстер — Світлана Філін
teatr.cn.ua
Ідентифікатори і посилання
	UA-74-101-0044
EUTA theatre ID	3212
Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

Черні́гівський обласни́й академі́чний украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені Тара́са Шевче́нка — театр у Чернігові, провідна театральна сцена міста і Чернігівської області. Один із найстаріших в Україні серед обласних театрів, створених у 1920-ті роки під час українізації в УРСР. Названий в честь українського поета Тараса Шевченка.

Історія

Створення і довоєнна діяльність

Музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка засновано в травні 1926 року внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському (нині Кіровоград) машинобудівному заводі «Червона зірка» із залученням кількох професійних акторів. Серед цих акторів були Галина Ольшевська, Андрій Андрієнко, Василь Хмурий, Ольга Долинська, О. Рясна, Леонід Задніпровський, Федір Костенко, П. Царько та інші. Са́ме вони і стали фундаторами театру і тривалий час працювали в ньому. Очолював цей робітничо-селянський український пересувний драматичний театр імені Т. Г. Шевченка (таку назву театр отримав від першого дня свого заснування) актор і режисер Леонід Предславич.

Відкривався театр виставою «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. У репертуарі перших років були такі вистави: «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Суєта» Івана Карпенка-Карого, «Мірандоліна» Карло Гольдоні, «Живий труп» Льва Толстого та інші. Подорожуючи по містах і селах нинішньої Кіровоградщини, вже за перший рік роботи театр обслужив понад 55 тисяч глядачів, показавши у 45 населених пунктах 196 вистав.

1933 року після гастролей колективу театру в Казахстані, де проходив тоді двомісячник української культури, Наркомос УРСР відрядив театр у повному складі для обслуговування трудящих новоутвореної (7 жовтня 1932 року) Чернігівської області. На початку 1934 року саме тут, у Чернігові, він отримав статус стаціонарного сценічного колективу. Офіційною назвою установи стала Чернігівський державний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка. Деякі з дослідників схильні розпочинати історію чернігівського драмтеатру саме з цієї події й цього часу — такої думки, зокрема, дотримується автор статті про театр в Українській Радянській Енциклопедії Л. Т. Зайчик.

До Другої світової війни в установі, яка була однією з провідних в Україні, розкрились творчі таланти багатьох акторів, серед яких — Володимир Волгрик, Олександра Дудківська, Віра Майська, Надія Зарницька, Петро Січовий, Олександр Бірєв-Паливода, М. Хмара, Володимир Коновалов, Іван Лиховид, Лев Сабінін, М. Поет, В. Кречет, Марія Наговська, Валентина Болейко, актор і художник С. Макаров. Багато з них віддали Чернігівському театру найкращі роки свого творчого життя. Художнє керівництво в театрі здійснював Григорій Воловик, музичну частину очолював соратник Марка Кропивницького, диригент і композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР Матвій Васильєв.

Творчим досягненням чернігівських театралів цього періоду стала постановка вистави «Фата моргана» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського, що стала спільним доробком драматурга Якова Мамонтова, режисера Григорія Воловика і всього колективу театру. У березні 1939 року відбулася прем'єра вистави «Тарас Шевченко» за п'єсою Юрія Костюка у постановці Григорія Воловика, яку театр підготував до 125-річчя від дня народження Кобзаря. Роль молодого Шевченка виконував Володимир Волгрик. Вистава з успіхом була показана в столиці України Києві, де виконавець заголовної ролі був нагороджений ювілейною шевченківською медаллю. Також у довоєнному репертуарі театру були такі вистави, як «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького, «Розбійники» Фрідріха Шіллера, «Витівки Скапена» Жана-Батіста Мольєра і чимало інших. Першим в Україні Чернігівський театр здійснив постановку творам свого земляка-чернігівця Івана Кочерги «Майстри часу» та «Підеш — не вернешся»; одним з перших ставив п'єси Олександра Корнійчука, зокрема незабутню «В степах України»; неодноразово звертався до постановки п'єс Івана Микитенка.

1940-1960-ті

У червні 1941 року чернігівські «шевченківці» перебували на гастролях у місті Орлі (Росія). З оголошенням про початок Німецько-радянської війни на загальних зборах творчого колективу було ухвалено рішення про припинення його роботи як творчої одиниці, натомість зі створенням 3 концертних бригад, що вирушили на фронт. Частина акторів, зокрема Василь Хмурий, Володимир Коновалов та керівник хору Д. Ісенко, повернувшись до Чернігова, згодом увійшли до складу партизанського з'єднання Олексія Федорова, який діяв на окупованій Чернігівщині. Вони створили там так званий «Театр Лісограда», що влаштовував театральні вистави і концерти для партизанів і населення окупованих територій.

Після визволення Чернігова у вересні 1943 року Чернігів, як і чимало інших міст в Україні, лишався напівзруйнованим, у цих складних умовах рештки театральної трупи, зібравшись, відновили роботу театру у непристосованому приміщенні вцілілого Єлецького монастиря на 300 місць. У ці перші повоєнні роки колектив стикнувся з численними труднощами — відсутність театрального майна і посібників, брак акторів, при тому поступово відновлюючи довоєнний репертуар і ставлячи нові вистави. Від кінця 1943 до 1953 року художнє керівництво театром здійснював заслужений артист УРСР Дмитро Котевич, а від 1953 до 1960 року — заслужений артист Казахської РСР Б. А. Лур'є.

Після війни до театру прийшли актори, майбутні заслужені артисти УРСР Марія Бебешко, Микола Розцвіталов, Петро Губарєв, І. Лиховид, Володимир Ігнатенко, а також талановиті актори — Т. Бовкун, Г. Заславець, П. Сердюк, Анатолій Яценко, М. Уманець, Г. Гродзицька, В. Майська, композитор і диригент Юрій Котеленець, який очолив музичну частину театру, балетмейстери В. Кальницький, М. Сахно. В репертуарі театру цього періоду (і в 50-ті роки) були такі вистави, як «Безталанна» Івана Тобілевича, «Не судилось» та «Циганка Аза» Михайла Старицького, «У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською, «Украдене щастя» Івана Франка, «Платон Кречет», «Макар Діброва» та «В степах України» Олександра Корнійчука, «Останні» та «На дні» Максима Горького, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Дві сім'ї» та «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького та інші. У чернігівських виставах «Украдене щастя» та «В степах України» декілька разів брали участь майстри української театральної сцени Наталія Ужвій, Амвросій Бучма, Юрій Шумський та Євген Пономаренко. 1956 року урочисто було відзначено 30-річчя чернігівського драмтеатру.

5 листопада 1959 року виставою «Щорс» Юрія Дольд-Михайлика відбулося відкриття нового театрального сезону у новозбудованому приміщенні Чернігівського обласного театру, яке надавало всі можливості для здійснення значимих і масштабних сценічних постановок. Від 1960 до 1965 року головними режисерами короткотерміново були М. Бондаренко, М. Вельямінов та П. Морозенко. 1965 року головним режисером театру став заслужений артист УРСР Віталій Рудницький, який керував творчим процесом до 1983 року.

На початку 60-х років до театру прийшло нове поповнення: народний артист УРСР Борис Лучицький, заслужені артисти УРСР Анжеліка Лучицька, Володимир Тось (директор театру), Нонна Рудницька, артисти Алла Мацуєва (Абелєва), Анатолій Гурський, Володимир Курилов, Віктор Мірошниченко, Анатолій Філіпов, Емма Мороз, Петро Мороз, Іван Тарасов (усі вони згодом отримали почесні звання), а також артисти Ольга Зеленська, Тамара Рубан, Клавдія Муціянова, Валентина Усова, Марія Мельник, Анатолій Галімон, М. Ушаньова, Георгій Макаренко, режисер Леонід Отрюх (пізніше — заслужений артист УРСР). Пізніше до творчого складу театру були зараховані артисти В. Єременко, А. Ковальський, В. Соломко, О. Гонтар, Вадим Васильєв та Філіппов Анатолій (згодом народний артист України), Олена Латиш (згодом — директор театру, заслужений працівник культури України), режисер Юрій Табурянський. У цей час було поставлено багато чудових вистав. Так, 9 березня 1961 року відбулася прем'єра опери Миколи Аркаса «Катерина» за однойменною поемою Тараса Шевченка (диригент В. Вітковський, режисер О. Сапсай), що мала надзвичайний успіх. Успішною також стала постановка чернігівськими «шевченківцями» драми «Потомки запорожців» Олександра Довженка — на республіканському огляді 1964 року її було визнано найкращою.

Чернігівські «шевченківці», 1970-1980-ті

У 1970-тих — 1980-тих роках трупу поповнили народний артист УРСР Владилен Попудренко, заслужені артистки УРСР Жанна Фадєєва та Нонна Рудницька, артисти Антоніна Баглій, Петро Дехтяренко, Валентин Судак, Володимир Клименко, Олена Бондаренко, Ганна Пащенко, Ольга Козунова, Любов Колесникова, молоді режисери С. Павлов та Петро Ластівка. У цей період в театрі було поставлено десятки різноманітних вистав, які мали довге сценічне життя. Зокрема, з-поміж найуспішніших проектів цього часу «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за Миколою Гоголем), «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Витівки Хануми» Авксентія Цагарелі, «Полум'яні літа» за Олександром Довженком (режисер заслужений артист УРСР Віталій Рудницький), «Вій, вітерець!» Яніса Райніса, «Фата моргана» Якова Мамонтова (за Михайлом Коцюбинським), «Украдене щастя» Івана Франка, «Святая святих» Йона Друце, «Безталанна» Івана Тобілевича, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Дівчина і море» Дмитра Шевцова, «Ніна Сагайдак» Вадима Бойка, «А зорі тут тихі» Бориса Васильєва, «Солдатська вдова» Миколи Анкілова (режисер заслужений артист УРСР Леонід Отрюх), «Американська трагедія» Теодора Драйзера, «Підступність і кохання» Фрідріха Шіллера, «Безприданниця» Олександра Островського, «Грушенька» за Миколою Лєсковим, «Слуга двом панам» Карло Гольдоні (режисер Юрій Табурянський), «Тил» Миколи Зарудного, «Дикий ангел» Олексія Коломійця (режисер С. Павлов), «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого, «Поріг» Олексія Дударєва, «Серце Луїджі» Івана Буковчана (режисер Петро Ластівка).

Наявність в театрі професійного оркестру, хору і балету, та найголовніше — артистів з прекрасними вокальними даними, обумовила появу в репертуарі театру класичних і сучасних музичних комедій та оперет. Зокрема, на сцені Чернігівського театру у 60-х — 80-х роках були поставлені і користувалися успіхом у глядачів такі оперети, як «Севастопольський вальс» Костянтина Листова, «Поцілунок Чаніти» та «Трембіта» Юрія Мілютіна, «Під чорною маскою» Людмили Лядової, «Роза вітрів» Бориса Мокроусова, класичні «Сільва», «Маріца» та «Герцогиня з Чикаго» Імре Кальмана, «Моя прекрасна леді» Ф. Лоу, «Мадемуазель Нітуш» Флорімона Ерве, «Три мушкетери» Максима Дунаєвського тощо. За диригентським пультом стояли Володимир Заславський, Юрій Котеленець, заслужений артист України Дмитро Білоус.

У 1976 театр було нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Кінець 1980-х — 1990-ті

У 1987–1998 роках директором театру була заслужений працівник культури України Олена Латиш.

У 1984–2003 роках художнє керівництво в театрі здійснював народний артист України та СРСР Володимир Грипич. Він здійснив чимало яскравих постановок — «Іваном звуть його» за кіносценарієм Олександра Довженка «Повість полум'яних літ», «Енеїда» за Іваном Котляревським, дума-опера «Сліпий» за поемою Тараса Шевченка «Невольник», «Княжна Чорна» за романом Дмитра Міщенка «Сіверяни», «Чернігівка» за однойменним твором Миколи Костомарова, «Яма» («Женя») за повістю Олександра Купріна, «Мати-наймичка» за повістю Тараса Шевченка та багато інших.

На посаді чергового режисера-постановника у 1995–2002 роках у театрі працював вихованець Володимира Грипича, молодий режисер Андрій Бакіров, котрий здійснив на чернігівській сцені такі вистави: «Живи і пам'ятай» Валентина Распутіна, «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, «Історія про щастя і біду та кохання у саду» за творами Федеріко Гарсіа Лорки, «Три сестри» Антона Чехова, «Людина і джентльмен» Едуардо де Філіппо, «Ідентифікація танго» за творами Славомира Мрожека, Ежена Йонеску та Федора Достоєвського, «Мертві душі» Михайла Булгакова за поемою Миколи Гоголя.

Від 1988 року працює в театрі черговим режисером-постановником Віра Тимченко. За цей час вона здійснила багато постановок різножанрових вистав, як для дорослих, так і для підростаючого покоління, серед яких «Закон» Володимира Винниченка, «Ваш хід, королево!» Ежена Скріба, «Вісім люблячих жінок» Робера Тома, «Весілля з генералом» Євгена Птичкіна за творами Антона Чехова, «Моя прекрасна леді» Фредерика Лоу, «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за Миколою Гоголем), «Вас запрошує оперета» (концерт-вистава за сторінками класичних оперет), «У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, «Шельменко-денщик» Михайла Ножкіна (за твором Григорія Квітки-Основ'яненка), «Слуга двох панів» Карло Гольдоні, «Білосніжка та семеро гномів» О. Табакова та Л. Устинова (за п'єсою братів Грімм), «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, тощо.

У 2001 році (директор театру Мироненко Сергій Павлович) за високі творчі досягнення та у зв'язку з 75-річчям Чернігівському українському музично-драматичному театру ім. Т. Г. Шевченка було надано статус академічного.

Театр у 2000 — 2016 

У 2000–2007 роках працював у театрі режисером-постановником Сергій Кузик, який поставив музичну комедію «О'кей, Мойшо!» Шолом-Алейхема, народну комедію «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, комедію «Не тільки про любов» за п'єсою «Східна трибуна» та трагікомедію «Нічні розваги з молодим Козерогом» Олександра Галіна, театральну фантазію «Мольєр» Михайла Булгакова, драму «Відьма» за поемою Тараса Шевченка, вистави для дітей.

Як режисер-постановник, від 2003 року, працював у театрі Микола Карасьов (2006-2009 роки головний режисер театру). За цей час він здійснив постановки таких вистав, як сумна комедія «Коли відкриєш очі…» за п'єсою Миколи Коляди «Ми їдемо, їдемо, їдемо в далекії краї», комедія-жарт «Одружуйтесь, і ну вас к бісу!» за одноактівками Антона Чехова «Ведмідь» та «Освідчення», гламурна комедія «Кумир душі моєї…» за п'єсою Дениса Фонвізіна «Бригадир», містичний фарс «Панночка» Ніни Садур за повістю Миколи Гоголя «Вій», трагікомедії «Історія з метранпажем» та «Двадцять хвилин з янголом» Олександра Вампілова («Провінційні анекдоти»), ряд постановок для дітей.

Певні кризові явища в колективі Чернігівського драмтеатру почалися у 2-й половині 2000-х років. За 10 років (1999-2009) змінилося 4 директори театру (В. Гаврилюк, С. Мироненко, Л. Смоляк, І. Семененко, заслужений артист України). У червні 2009 року рішенням сесії Чернігівської облради на посаду генерального директора комунального підприємства «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка» був призначений Сергій Линник, який обіймав цю посаду до березня 2015 року. З травня 2015 року генеральним директором театру призначено Сергія Мойсієнка, заслуженого діяча мистецтв України.

Художнє керівництво колективом з 2010 року здійснює головний режисер театру, заслужений артист України Андрій Бакіров. Вагомий внесок у творчу діяльність театру зробили свого часу головний диригент театру заслужений діяч мистецтв України Анатолій Ткачук та головний художник заслужений працівник культури України Олександр Симоненко.

За останні п’ять років репертуар театру поповнився такими серйозними роботами, як «Дуже старий сеньйор з великим крилами» А. Курейчика за мотивами оповідання Г. Маркеса, «Безумний день, або весілля Фігаро» П.-О. Бомарше, «Наше містечко» Т. Уайлдера, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Пісочниця» М. Вальчака, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Нельська вежа» О. Дюма, «Останній палко закоханий» Н. Саймона, «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, «Мати-наймичка», опера «Катерина» та дума-опера «Сліпий» за творами Т. Шевченка, «Каліка з острова Інішмаан» М. МакДонаха, «ЖадOFF» за п’єсою О. Островського, «Комедія помилок» В. Шекспіра, «Одержима» Лесі Українки, «Циганка Аза» М. Старицького, «Не плачте за мною ніколи…» за твором М. Матіос та інші.

У 2010 році на Міжнародний день театру 27 березня було репрезентовано офіційний веб-сайт театру^[4].

У Чернігові на базі драмтеатру відбувається традиційний Міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі», (заснований у 1990 році з ініціативи колишнього директора театру, заслуженого працівника культури України Олени Павлівни Латиш). Співзасновниками цього фестивалю були директори Заслуженого колективу Республіки Білорусь Гомельського обласного драматичного театру Валентина Георгіївна Роговська і Ордена Трудового Червоного Прапора Брянського театру драми імені О.К. Толстого Володимир Андрійович Макаров. Спочатку творчі колективи са́ме цих театрів і були постійними учасниками чернігівського фестивалю, згодом заснувавши у своїх містах театральні фестивалі з такою ж назвою. Починаючи з 1994 року Чернігівський театр постійно запрошується до участі в традиційних фестивалях «Слов’янські театральні зустрічі», які щороку проводяться у Брянську і Гомелі.

Пізніше до складу учасників Чернігівського фестивалю долучилися театральні колективи з інших міст України. Починаючи з 2001 року, коли фестиваль отримав статус Міжнародного, до участі в ньому запрошуються театральні колективи з усієї України, Білорусі, Польщі, Росії, слов’яномовні прибалтійські театри. У березні 2016 року в Чернігові проводиться ХХІV Міжнародний фестиваль «Слов’янські театральні зустрічі», присвячений 90-й річниці утворення Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.

Сучасний творчий колектив, репертуар і діяльність

До творчої команди художнього керівника – головного режисера театру, заслуженого артиста України Андрія Бакірова входять як досвідчений режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко, так і молодий цікавий режисер-постановник Тетяна Шумейко, хормейстер театру, заслужений працівник культури України Микола Борщ та головний балетмейстер Ольга Шпаковська. Має театр і досвідчений оркестровий колектив, який очолює головний диригент Олексій Рощак.

Зараз у театрі з успіхом працюють народний артист України Валентин Судак, заслужені артистки України Антоніна Баглій і Наталія Максименко, провідні майстри сцени Олена Бондаренко, Анатолій Ковальський, Любов Колесникова, Микола Мироненко, Оксана Гребенюк, Олександр Куковєров, Петро Великий, артисти-вокалісти Едуард Брагіда, Валентин Корінь, Альберт Лукашов, Владислав Лещенко, Лариса Кравчук, артисти Ольга Козунова, Світлана Бойко, Наталія Гнатенко, Вікторія Пеняєва, Сергій Носенок, Діна Лобур, Вікторія Велика, Ксенія Макієвська, Микола Лемешко, Олексій Щевельов, Євген Бондар, Ірина Юсухно, Сергій Пунтус, Наталія Пунтус, Дмитро Літашов, Ірина Лозовська, Олена Стаценко, Володимир Сурай, Світлана Сурай, Анна Владович, Микола Мусатов. А ще є у творчому активі театру чудова балетна група: Борис і Дмитро Лойченки, Володимир Кирильченко, Антоніна Сидоренко, Анастасія Сальнікова, Катерина Гергель, Віталій Невжимський, Вероніка Дмитрук, Віталіна Брагіда.

У репертуарі театру станом на початок 90-го ювілейного сезону є понад 30 різножанрових вистав, серед яких чільне місце посідають твори української і світової класичної драматургії, такі як «Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким, «Сватання на Гончарівці» і «Шельменко-денщик» за творами Григорія Квітки-Основ’яненка, «За двома зайцями» і «Циганка Аза» Михайла Старицького, «Ніч перед Різдвом» за Миколою Гоголем, «Комедія помилок» Вільяма Шекспіра. Також користуються великим успіхом у глядача вистави «Французька вечеря» і «Боїнг-Боїнг» Марка Камолетті, «Тато в павутинні» та «Смішні гроші» Рея Куні, дитячі спектаклі «Сестра моя Русалонька» Людмили Розумовської, «Зимова казка» Марії Шуринової, «Чарівна Лампа Аладдіна» Саші Лихого, «Снігова королева» Євгена Шварца, «Принцеси» Євгена Журавкіна, казка-гра «Бука» Михайла Супоніна та інші.

Чернігівський академічний облмуздрамтеатр поряд із активною сценічною діяльністю постійно проводить міжнародні театральні фестивалі, бере участь у загальнодержавних і міжнародних театральних проектах, презентаціях, творчих звітах, мистецько-культурних і громадських акціях. Високу оцінку глядачів неодмінно отримують концертні програми, що готуються творчим колективом театру з нагоди відзначення державних, професійних та мистецьких свят. Подібні заходи є доброю традицією в культурному житті Чернігова.

Колектив Чернігівського театру не раз перебував на гастролях, як у містах колишнього СРСР, так і Європи та світу, брав участь зі своїми виставами у різних театральних фестивалях (Каїрський фестиваль експериментальних театрів, Гданський Шекспірівський фестиваль, Московський Міжнародний фестиваль, присвячений 100-річчю Ф. Гарсіа Лорки, Всеукраїнські фестивалі: академічних театрів «Данапріс» у Запоріжжі, театрального мистецтва «В гостях у М.В. Гоголя у Полтаві, «Коломийські представлення» на Івано-Франківщині, «Вересневі самоцвіти» у Кіровограді, Чернівецький фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», Ніжинський фестиваль жіночої творчості імені М.К. Заньковецької та багато інш.).

Протягом останнього десятиліття оновлений і відроджений театр став помітною складовою загальноєвропейського культурного простору, сценічним майданчиком, що продовжує і розвиває засади європейського театру і традиції театру корифеїв, пропагує і збагачує надбання вітчизняної культури.

Джерела і посилання

• Офіційна веб-сторінка театру
• Зайчик Л. Т. Чернігівський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — с. 293
• Зеленська Ольга (керівник літературно-драматургічної частини Чернігівського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, театрознавець) Чернігівський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка на Управління культури та туризму Чернігівської обласної державної адміністрації
• Чернігівський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка на Туристично-інформаційному порталі «Чернігів для туриста»
• Чернігівський український музично-драматичний театр // Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ, стор. 920
• Зеленська Ольга Історчина довідка про Чернігівський драмтеатр на інтернет-версія газети «Високий Вал» (м. Чернігів)
• Кульбицький О., Миколаєнко В. «Ось і під'їзд Театральний…» // стаття у газ. «Деснянська правда» (м. Чернігів) за 16 листопада 1999 року на Офіційна веб-сторінка театру
• 3D-модель Чернігівськго академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (Google Earth)