Сарайська єпархія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) Створена сторінка: '''Сарайська єпархія''' — православна єпархія, підпорядкована митрополиту Русі, і... |
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[митрополит]]у Русі, із центром у Сараї — столиці [[Золота Орда|Золотої Орди]]. |
[[митрополит]]у Русі, із центром у Сараї — столиці [[Золота Орда|Золотої Орди]]. |
||
Заснована 1261, коли митрополит [[Кирило II (митрополит Київський)|Кирило II]] висвятив на сарайську кафедру єпископа Митрофана. |
Заснована 1261, коли митрополит [[Кирило II (митрополит Київський)|Кирило II]] висвятив на сарайську кафедру єпископа Митрофана. |
||
Історичні дані про те, що ініціатором створення '''С.є.''' був великий князь київський і владимирський [[Олександр Невський]] (як твердить пізніша [[церковна історіографія]]), відсутні. '''С.є.''' була створена через переведення єпископської кафедри з Переяславля Руського (нині м. [[Переяслав-Хмельницький]]), знищеного 1239 монголами. |
|||
Найменування «переяславльський» увійшло до |
Найменування «переяславльський» увійшло до офіційної титулатури сарайських єпископів лише 1269, коли було висвячено другого сарайського єпископа Феогноста. |
||
Територія '''С.є.''' охоплювала значну територію Золотої Орди — |
Територія '''С.є.''' охоплювала значну територію Золотої Орди — [[Північне Причорномор'я]], [[Подоння]], [[Поволжя]] (без Північного Кавказу), а також колишні землі [[Київська Русь|Русі]], що увійшли під безпосередню зверхність ординських ханів, — [[Переяславське князівство]] та частину [[Рязанське князівство|Рязанського князівства]]. |
||
Окрім пастирських функцій, сарайський єпископ виконував і дипломатичні обов'язки, слугуючи посередником у стосунках Орди з Руссю та Візантією. Так, сарайський єпископ не раз виступав посередником в укладанні |
|||
Окрім пастирських функцій, сарайський єпископ виконував і дипломатичні обов'язки, слугуючи посередником у стосунках Орди з Руссю та [[Візантія|Візантією]]. Так, сарайський єпископ не раз виступав посередником в укладанні династичних шлюбів між візантійським імператорським домом та [[Чингізиди|Чингізидами]]. Також сарайські єпископи не раз були посередниками між [[Константинопольський патріарх|константинопольськими патріархами]] та церковними [[ієрарх]]ами [[Новгородська республіка|Новгородської]] і Північно-Східної Русі. Зважаючи на політику протекції ординських ханів [[Руська православна церква (988-1240)|руській православній церкві]] та обов'язкове затвердження новопоставлених руських митрополитів в Орді, статус С.є. був надзвичайно престижним. |
|||
династичних шлюбів між візант. імператорським домом та Чингізидами. Також сарайські єпископи не раз були посередниками між константиноп. патріархами |
|||
та церк. ієрархами Новгородської і Північно-Східної Русі. Зважаючи на політику протекції ординських ханів рус. правосл. церкві та обов'язкове затвердження новопоставлених рус. митрополитів в Орді, статус С.є. був надзвичайно престижним. |
|||
Із зміною |
Із зміною зовнішньополітичної ситуації кордони та титулатура очільників '''С.є.''' зазнавали змін. У середині 14 ст. єпархію було перейменовано на Сарську і Подонську, а 1454 кафедру було перенесено в підмосковне с. Крутиці (нині в межах Москви) та перейменовано на Крутицьку. 1589 вона набула статусу [[Митрополія|митрополії]], і досі найпрестижнішої в [[Руська православна церква|Руській православній церкві]]. |
||
(нині в межах Москви) та перейменовано на Крутицьку. 1589 вона набула статусу митрополії, і досі найпрестижнішої в Рус. правосл. церкві. |
|||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
Версія за 09:48, 7 грудня 2016
Сарайська єпархія — православна єпархія, підпорядкована митрополиту Русі, із центром у Сараї — столиці Золотої Орди. Заснована 1261, коли митрополит Кирило II висвятив на сарайську кафедру єпископа Митрофана. Історичні дані про те, що ініціатором створення С.є. був великий князь київський і владимирський Олександр Невський (як твердить пізніша церковна історіографія), відсутні. С.є. була створена через переведення єпископської кафедри з Переяславля Руського (нині м. Переяслав-Хмельницький), знищеного 1239 монголами. Найменування «переяславльський» увійшло до офіційної титулатури сарайських єпископів лише 1269, коли було висвячено другого сарайського єпископа Феогноста.
Територія С.є. охоплювала значну територію Золотої Орди — Північне Причорномор'я, Подоння, Поволжя (без Північного Кавказу), а також колишні землі Русі, що увійшли під безпосередню зверхність ординських ханів, — Переяславське князівство та частину Рязанського князівства. Окрім пастирських функцій, сарайський єпископ виконував і дипломатичні обов'язки, слугуючи посередником у стосунках Орди з Руссю та Візантією. Так, сарайський єпископ не раз виступав посередником в укладанні династичних шлюбів між візантійським імператорським домом та Чингізидами. Також сарайські єпископи не раз були посередниками між константинопольськими патріархами та церковними ієрархами Новгородської і Північно-Східної Русі. Зважаючи на політику протекції ординських ханів руській православній церкві та обов'язкове затвердження новопоставлених руських митрополитів в Орді, статус С.є. був надзвичайно престижним.
Із зміною зовнішньополітичної ситуації кордони та титулатура очільників С.є. зазнавали змін. У середині 14 ст. єпархію було перейменовано на Сарську і Подонську, а 1454 кафедру було перенесено в підмосковне с. Крутиці (нині в межах Москви) та перейменовано на Крутицьку. 1589 вона набула статусу митрополії, і досі найпрестижнішої в Руській православній церкві.
Джерела та література
- А. Г. Плахонін. Сарайська єпархія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 455. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.