Менделевій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Хімічний елемент|Менделєвій (Md)<!--Назва-->|101<!--Атомний номер-->|радіоактивний метал <!-- Зовнішній вигляд-->|258,1<!--Атомна маса-->|287<!--Радіус атома-->|635(6,58)<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 5f<sup>13</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|n/a<!--Ковалентний радіус-->|n/a<!--Радіус іона-->|1,3<!--Електровід'ємність-->|Md←Md<sup>3+</sup> -1,7В <br />Md←Md<sup>2+</sup> -2,4В<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|n/a<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|n/a<!--Теплопровідність-->|1100<!--Температура плавлення-->|n/a<!--Теплота плавлення -->|n/a<!--Температура кипіння-->|n/a<!--Теплота випаровування-->|n/a<!--Молярний об'єм-->|<!--Структура решітки-->|n/a<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}
{{Хімічний елемент|Менделєвій (Md)<!--Назва-->|101<!--Атомний номер-->|радіоактивний метал <!-- Зовнішній вигляд-->|258,1<!--Атомна маса-->|287<!--Радіус атома-->|635(6,58)<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 5f<sup>13</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|n/a<!--Ковалентний радіус-->|n/a<!--Радіус іона-->|1,3<!--Електровід'ємність-->|Md←Md<sup>3+</sup> -1,7В <br />Md←Md<sup>2+</sup> -2,4В<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|n/a<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|n/a<!--Теплопровідність-->|1100<!--Температура плавлення-->|n/a<!--Теплота плавлення -->|n/a<!--Температура кипіння-->|n/a<!--Теплота випаровування-->|n/a<!--Молярний об'єм-->|<!--Структура решітки-->|n/a<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}


'''Менделєвій'''&nbsp;— 101 елемент [[періодична система елементів|періодичної таблиці]], символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.
'''Менделєвій'''&nbsp;— 101-ий елемент [[періодична система елементів|періодичної таблиці]], символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.


== Загальний опис ==
== Загальний опис ==
Відомі 15 [[ізотоп]]ів. Найстабільніший ізотоп <sup>258</sup>Md живе приблизно 51 день.
Відомо 15 [[ізотоп]]ів. Найстабільніший ізотоп <sup>258</sup>Md живе приблизно 51 день.
Електронна конфігурація [Rn]5fсрилтт<nowiki>;</nowiki> період 7, f-блок ([[актиноїд]]). Ізотоп <sup>256</sup>Md має період напіврозпаду 75 хвилин, утворюється при бомбардуванні [[Ейнштейній|Es]] ізотопом <sup>4</sup>He у циклотроні. [[Йон]] Md<sup>2+</sup> стабільний у водних розчинах.
Електронна конфігурація [Rn]5fсрилтт

<nowiki>;</nowiki> період 7, f-блок ([[актиноїд]]). Ізотоп <sup>256</sup>Md (75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом <sup>4</sup>He у циклотроні). Йон Md<sup>2+</sup> стабільний у водних розчинах.
Проста речовина&nbsp;— менделєвій.
Проста речовина&nbsp;— менделєвій.


== Історія ==
== Історія ==
Вперше синтезований в 1955 році в [[Університет Берклі|Університеті Берклі]] групою [[Гленн Сіборг|Гленна Сіборга]].
Вперше синтезований в [[1955]] році в [[Університет Берклі|Університеті Берклі]] групою [[Гленн Сіборг|Гленна Сіборга]].


== Походження назви ==
== Походження назви ==
Рядок 17: Рядок 15:


== Отримання ==
== Отримання ==
Для синтезу обстрілювали в [[циклотрон]]і пластинку з <sup>253</sup>[[Ейнштейній|Es]] прискореними альфа частинками:
Для синтезу обстрілювали в [[циклотрон]]і пластинку з <sup>253</sup>[[Ейнштейній|Es]] прискореними [[Альфа-частинка|альфа-частинками]]:


<math>\mathrm{^{253}_{\ 99}Es \ + \ ^{4}_{2}He \ \longrightarrow\ \ ^{256}_{101}Md \ + \ ^{1}_{0}n}</math>
<math>\mathrm{^{253}_{\ 99}Es \ + \ ^{4}_{2}He \ \longrightarrow\ \ ^{256}_{101}Md \ + \ ^{1}_{0}n}</math>
Рядок 25: Рядок 23:
* [[Трансуранові елементи]]
* [[Трансуранові елементи]]
* [[Острів стабільності]]
* [[Острів стабільності]]
* [[Ізотопи менделєвію]]


== Література ==
== Література ==

Версія за 16:17, 8 грудня 2016

Менделєвій (Md)
Атомний номер 101
Зовнішній вигляд простої речовини радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 258,1 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 287 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 635(6,58) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f13 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Md←Md3+ -1,7В
Md←Md2+ -2,4В
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина n/a г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення 1100 К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння n/a К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Менделевій у Вікісховищі

Менделєвій — 101-ий елемент періодичної таблиці, символ Md. Нестабільний. Отримується штучно.

Загальний опис

Відомо 15 ізотопів. Найстабільніший ізотоп 258Md живе приблизно 51 день. Електронна конфігурація [Rn]5fсрилтт; період 7, f-блок (актиноїд). Ізотоп 256Md має період напіврозпаду 75 хвилин, утворюється при бомбардуванні Es ізотопом 4He у циклотроні. Йон Md2+ стабільний у водних розчинах. Проста речовина — менделєвій.

Історія

Вперше синтезований в 1955 році в Університеті Берклі групою Гленна Сіборга.

Походження назви

Названий на честь Менделєєва.

Отримання

Для синтезу обстрілювали в циклотроні пластинку з 253Es прискореними альфа-частинками:

Див. також

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Silva, Robert J. (2006). Fermium, Mendelevium, Nobelium, and Lawrencium. У Morss, Lester R.; Edelstein, Norman M.; Fuger, Jean (ред.). The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements (PDF). Т. 3 (вид. 3rd). Dordrecht: Springer. с. 1621—1651. doi:10.1007/1-4020-3598-5_13. ISBN 978-1-4020-3555-5.

Джерела