Капітолійські музеї: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
Файл:0 L'Enfant au Masque - Palazzo Nuovo - Musei Capitolini.JPG|Дитина в масці |
Файл:0 L'Enfant au Masque - Palazzo Nuovo - Musei Capitolini.JPG|Дитина в масці |
||
Image: The wounded amazon.JPG|Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса |
Image: The wounded amazon.JPG|Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса |
||
Image: |
Image:Apollo Citharoedus with the Griffin - Palazzo Nuovo - Musei Capitolini - Rome 2016.jpg|Аполлон |
||
Image: 0 Alexander-Helios Capitolini (1).JPG|Погруддя Олександра-Геліоса |
Image: 0 Alexander-Helios Capitolini (1).JPG|Погруддя Олександра-Геліоса |
||
Image: Artemis Kephisodotos Musei Capitolini MC1123.jpg|Вірогідно, копія статуї Артеміди [[Кефісодот]]а |
Image: Artemis Kephisodotos Musei Capitolini MC1123.jpg|Вірогідно, копія статуї Артеміди [[Кефісодот]]а |
Версія за 00:19, 10 грудня 2016
Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Будівлі
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
- середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
- перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
- побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.
Галерея
-
Кінна статуя Марка Аврелія
-
Кінна статуя імператора Марка Аврелія
-
Camillus
-
Антіной Капітолійський
-
Фрагмент колосса Констянтина
-
Дитина в масці
-
Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса
-
Аполлон
-
Погруддя Олександра-Геліоса
-
Вірогідно, копія статуї Артеміди Кефісодота
-
Погруддя Августа
-
Погруддя Клеопатри, Чентрале Монтемартіні
-
Костянтин I, можливо оригінал з Базиліки Максенція
-
Голова колоса Костянтина I
-
Ерос Капітолійський
-
Статуя з Хорті Ламіані
-
Маенад, що танцює
-
Мозаїка. Римська робота другого кварталу 4 століття
-
Статуя Афіни, Чентрале Монтемартіні
-
Сатир, що відпочиває
-
Поранений воїн
-
Дитя Геракл душить змій, посланих вбити його в колисці (римський мармур, II століття)
-
Двір Капітолійського музею
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Musei Capitolini |