Грабар Сергій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль, вікіфікація
джерела, доповнення
Рядок 3: Рядок 3:
| Ім'я = Сергій Грабар
| Ім'я = Сергій Грабар
| Фото = Портрет С. Грабаря (Народний художник України Володимир Слєпченко).jpg
| Фото = Портрет С. Грабаря (Народний художник України Володимир Слєпченко).jpg
| Підпис = Портрет С. Грабаря (Народний художник України Володимир Слєпченко)
| Підпис = Портрет С. Грабаря (Народний художник України Володимир Слєпченко)
| Дата народження = 12.4.1954
| Дата народження = 12.4.1954
| Місце народження = Київ
| Місце народження = Київ
Рядок 12: Рядок 12:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в Києві. Закінчив українське відділення філологічного факультету [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Київського педагогічного інституту]]. Деякий час викладав у школі. Працював у видавництві «Наукова думка», пізніше — упродовж 15 років — працював у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]], завідувач екскурсійного бюро. [[1992]] року перейшов на роботу до Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. З лютого 2004 р. — заступник генерального директора Державного підприємства «Національна туристична організація». З 2005 р. — виконавчий директор Української будівельної асоціації, з 2011 року — виконавчий директор Конфедерації Будівельників України, з 2014 року — директор з комунікаційних зв'язків КБУ. Член Видавничої ради видавництва «Ярославів Вал». Член Редакційної колегії часопису «Київ». [[Автор]] статей і публіцистичних матеріалів з питань історії, культури, релігії, літератури та живопису. У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу [[Літературний конкурс "Юне Слово"|«Юне слово»]].З лютого 2011 року член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]].
Народився в Києві. Закінчив українське відділення філологічного факультету [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Київського педагогічного інституту]]. Деякий час викладав у школі. Працював у видавництві «Наукова думка», пізніше — упродовж 15 років — працював у [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]], завідувач екскурсійного бюро. [[1992]] року перейшов на роботу до Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. З лютого 2004 р. — заступник генерального директора Державного підприємства «Національна туристична організація». З 2005 р. — виконавчий директор Української будівельної асоціації, з 2011 року — виконавчий директор Конфедерації Будівельників України, з 2014 року — директор з комунікаційних зв'язків КБУ. Член Видавничої ради видавництва «Ярославів Вал». Член редакційної колегії часопису «Київ». [[Автор]] статей і публіцистичних матеріалів з питань історії, культури, релігії, літератури та живопису. У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу [[Літературний конкурс "Юне Слово"|«Юне слово»]]. З лютого 2011 року член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]], був членом Ради і Президії НСПУ.


== Творчість ==
== Творчість ==
Рядок 64: Рядок 64:
* Премія «Срібна летяча пір'їна» на VII Міжнародному фестивалі поезії «Славянска прегръдка» (Болгарія, 2013).
* Премія «Срібна летяча пір'їна» на VII Міжнародному фестивалі поезії «Славянска прегръдка» (Болгарія, 2013).
* Премія «Український національний олімп» (2013).
* Премія «Український національний олімп» (2013).

== Джерела ==
* Сергій Грабар: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України: біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — 568 с. — С. 106. ISBN 978-966-2927-05-6


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 70: Рядок 73:
* [http://sergiygrabar.com/?p=221 Сергій Грабар — ведучий авторської програми на радіо «Культура»]
* [http://sergiygrabar.com/?p=221 Сергій Грабар — ведучий авторської програми на радіо «Культура»]
* [http://ualit.org/?p=3553 Сергій Грабар: «Євреїв сорок років водив по пустелі Мойсей, а ми ще і Мойсея не маємо»]
* [http://ualit.org/?p=3553 Сергій Грабар: «Євреїв сорок років водив по пустелі Мойсей, а ми ще і Мойсея не маємо»]
{{Без джерел|дата=липень 2012}}


[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські поети]]

Версія за 10:39, 14 грудня 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабар.
Сергій Грабар
Портрет С. Грабаря (Народний художник України Володимир Слєпченко)
Народився 12 квітня 1954(1954-04-12) (70 років)
Київ
Діяльність письменник, перекладач
Сфера роботи література[1] і переклад[1]
Сайт: sergiygrabar.com

Сергі́й Володи́мирович Гра́бар (12 квітня 1954(19540412) року, Київ) — український письменник і перекладач.

Біографія

Народився в Києві. Закінчив українське відділення філологічного факультету Київського педагогічного інституту. Деякий час викладав у школі. Працював у видавництві «Наукова думка», пізніше — упродовж 15 років — працював у Києво-Печерській лаврі, завідувач екскурсійного бюро. 1992 року перейшов на роботу до Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. З лютого 2004 р. — заступник генерального директора Державного підприємства «Національна туристична організація». З 2005 р. — виконавчий директор Української будівельної асоціації, з 2011 року — виконавчий директор Конфедерації Будівельників України, з 2014 року — директор з комунікаційних зв'язків КБУ. Член Видавничої ради видавництва «Ярославів Вал». Член редакційної колегії часопису «Київ». Автор статей і публіцистичних матеріалів з питань історії, культури, релігії, літератури та живопису. У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу «Юне слово». З лютого 2011 року член Національної спілки письменників України, був членом Ради і Президії НСПУ.

Творчість

Поезія

  • «Натхнення» (Київ: Такі справи, 1999)
  • «Пелюстки надії» (Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002)
  • «Твоє ім'я» (Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006)

Проза

  • «Від першої особи» (Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго,2000)
  • «Стан душі» (Київ: Амадей, 2004)
  • «Сецесії» (Київ: Факт, 2007)
  • «Притчі» (Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008)
  • «Вибір» (Тернопіль: Джура, 2009)
  • «Кава Меланж» (Київ: Факт, 2009)
  • «Метаморфози» (Київ: Грані-Т, 2010)
  • «Ремінісценції» (Київ: Український письменник, 2011)
  • «Три кольори спокуси» (Київ: Ярославів Вал, 2013)
  • «Дзеркало» (Івано-Франківськ: Мантикора, 2015)
  • «Ритуал» (Київ: Ярославів Вал, 2015)

Переклади іноземними мовами

  • 2004 — книжка новел «Від першої особи» хорватською мовою «Od Prve Osobe» (Загреб: Na Uskrs).
  • 2005 — книжка новел «Стан душі» азербайджанською мовою «Ruhun Aynasi»(Baki: Vektor).
  • 2007 — книжка новел «Стан душі» вийшла в Ірані мовою фарсі(Tebriz: Parlak Danulduzu Kulturen).
  • 2008 - книжка новел «Хазри» російською мовою (Баку: Вектор).
  • 2009 — книжка новел «Сецесії» німецькою мовою (Ausburg: Verlag an der Wertach).
  • 2009 — книжка новел «Сецесії» російською мовою (Санкт-Петербург: Алетея).
  • 2009 — книжка новел «Хазрі» азербайджанською мовою «Xezri» (Baki: Vektor).
  • 2011 - книжка новел «Кава Меланж» російською мовою (Москва: Игра слов).
  • 2012 — книжка новел «Поводир» грузинською мовою (Тбілісі: Кавказький дім).

Переклади

З турецької

  • Метін Туран «Меджнун сльозами ніжить голубінь води» (Київ: «Видавничий Дім Дмитра Бураго», 2005)
  • Ісмаїл Бозкурт «Можливо, одного дня» (Київ-Тернопіль: «Джура», 2007)

З азербайджанської

  • Ельчін Іскандерзаде «Фарби часу» (Київ: «Видавничий Дім Дмитра Бураго», 2006)
  • Анар «Білий Овен, Чорний Овен» (Київ: Ярославів Вал, 2015)

Премії та нагороди

  • Лауреат 5-го Міжнародного кінофестивалю «Вітер мандрів»
  • Лауреат премії ім. Івана Огієнка (2000)
  • Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Шахлара Акперзаде (Азербайджан, 2005).
  • книжка «Ruhun Aynasi»(«Стан душі») була визнана «Книгою року» Міжнародною Академією вивчення тюркського світу (Анкара, Туреччина, 2006).
  • Лауреат Міжнародної літературної премії імені Великого князя Юрія Долгорукого (Росія, 2009).
  • Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2012).
  • Премія «Срібна летяча пір'їна» на VII Міжнародному фестивалі поезії «Славянска прегръдка» (Болгарія, 2013).
  • Премія «Український національний олімп» (2013).

Джерела

  • Сергій Грабар: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України: біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — 568 с. — С. 106. ISBN 978-966-2927-05-6

Посилання

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грабар_Сергій_Володимирович&oldid=19346494