Головна сторінка

Шаблон:Головна сторінка/Пошук та довідка

Шаблон:Головна сторінка/Участь та спілкування

Лінійні кораблі типу «Нельсон» — тип лінкорів Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни. Всього для британського флоту побудовано 2 кораблі цього типу і вони були названі на честь знаменитих адміралів минулого — «Нельсон» (англ. Nelson) та «Родні» (англ. Rodney). «Нельсони» стали першими «вашингтонськими лінкорами». Відповідно до Вашингтонської морської угоди Велика Британія отримала право побудувати два лінкори з гарматами калібром до 406-мм і стандартною водотоннажністю до 35 560 т. Формально «Нельсон» і «Родні» були 23-вузловою версією лінійних крейсерів типу «G-3», від будівництва яких Велика Британія відмовилася за вищезгаданою угодою. Попри низку недоліків та невелику максимальну швидкість, «Нельсон» і «Родні» вважалися найсильнішими британськими лінкорами періоду Другої світової війни, за сукупністю характеристик перевершуючи пізніші лінкори типу «Кінг Джордж V». У роки війни обидва лінкори брали активну участь у бойових операціях. А «Родні» зіграв вирішальну роль у потопленні німецького лінкора «Бісмарк», який до цього пустив на дно у Данській протоці гордість Королівського флоту — лінійний крейсер «Худ». NORDITA Північний інститут теоретичної фізики (англ. Nordic Institute for Theoretical Physics) — міжнародний науково-дослідний інститут, заснований 1957 року з ініціативи данського фізика Нільса Бора й шведського фізика Торстена Ґустафсона урядами скандинавських країн як Північний інститут теоретичної атомної фізики (дан. Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik — звідси, часто вживана абревіатура його назви — Nordita, або NORDITA). Був створений з метою поглиблення співробітництва між скандинавськими країнами в рамках фундаментальних теоретичних досліджень в атомній фізиці. Вибране зображення Вікісховища Усі · Перегляд · Проєкт Навчальна кімната в маєтку Ебботсфорд, Мелроуз, Скоттіш-Бордерс, Шотландія. Сьогодні Всесвітній день книги. Ета Кіля Цей список містить наймасивніші зорі, відкриті станом на січень 2024 року. Маса зір вимірюється у сонячних масах і є однією із найважливіших характеристик зір, бо визначає їхню подальшу еволюцію. Масивні зорі еволюціонують дуже швидко порівняно із маломасивними. На останніх етапах еволюції вони перетворюються на нейтронні зорі або чорні діри, що може супроводжуватися спалахом наднової. Масивні зорі є одним із джерел важких елементів у Всесвіті, оскільки температура їх ядер достатньо висока, щоб синтезувати хімічні елементи до заліза, а під час наднових можливим стає утворення і ще важчих елементів. Масивні зорі порівняно рідкісні та швидко еволюціонують, тому їх важко спостерігати. Через це вони залишаються предметом активних досліджень. Вибраний портал Пропозиції · Усі · Перегляд · Проєкт Портал Війна

Шаблон:Головна сторінка/У новинах Шаблон:Головна сторінка/Цей день в історії Шаблон:Головна сторінка/Цікавинки Шаблон:Головна сторінка/Вікі-Тиждень

Розділи Вікіпедії

Сестринські проекти

 Вікісловник      Вікіпідручник      Вікіцитати      Вікіджерела      Віківиди      Вікіновини    

 Вікісховище     Мета-Вікі     Віківерситет      Вікідані      Вікімандри    

Див. також сторінки Фонду Вікімедіа та Вікімедіа Україна