Хвостоколові: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33: Рядок 33:
}}
}}


'''Хвостоколові''' (Dasyatidae) — родина [[скати|скатів]] ряду [[Орлякоподібні|Орлякоподібних]].
'''Хвостоколові''', '''Плахуруваті колючі'''<ref>Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia. –Reptilia. –Amphibia. –Pisces. (Проєкт). Уклали М. Шарлемань та К. Татарко (Природничий відділ). Київ: ДВУ, 1927, 124+1 с.</ref> ({{lang-la|Dasyatidae}})&nbsp;— родина [[скати|скатів]] ряду [[Орлякоподібні|Орлякоподібних]].


== Розповсюдження ==
== Розповсюдження ==

Версія за 03:09, 29 грудня 2016

Хвостоколові
Dasyatis pastinaca
Dasyatis pastinaca
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Скати (Batoidea)
Ряд: Орлякоподібні (Myliobatiformes)
Родина: Хвостоколові (Dasyatidae)
Роди
Посилання
Вікісховище: Dasyatidae
Віківиди: Dasyatidae
EOL: 1859
ITIS: 160946
NCBI: 30469
Fossilworks: 63613

Хвостоколові, Плахуруваті колючі[1] (лат. Dasyatidae) — родина скатів ряду Орлякоподібних.

Розповсюдження

Населяють тропічні та субтропічні води Світового океану, невелика кількість видів мешкає у помірних водах. Деякі види заходять у прісні водойми або постійно живуть у них. В Україні зустрічаються у Чорному та Азовському морях.

Будова

Шип морського кота

Тіло округлої форми, диск дуже широкий, грудні плавці зрослися попереду голови. Шкіра гладенька. Забарвлення черева світле (біле, брудно-біле, жовтувате), спини — чорне, коричневе або темно-сіре, у багатьох видів — з численними кольоровими плямами, смугами або кільцями. Хвіст тонкий, гострий, бічеобразний, без плавців і шкірястих виростів, у більшості видів довгий. Свою назву отримали внаслідок того, що у середній частині хвоста розташовується один або кілька отруйних шипів, їх довжина у деяких видів може досягати 37 см. Шипи використовуються скатами для захисту від хижаків.

Спосіб життя та розмноження

Максимальна відома тривалість життя — 25 років. Живуть на мілководдях (від мілководдя до 100 метрів), практично весь час тримаються біля дна, крім одного виду — Dasyatis violacea, що живе у товщі води, далеко від берегів. За природою — одинаки, за винятком сезону розмноження або масових міграцій, характерних для деяких видів, проте не територіальні і не агресивні. Харчуються ракоподібними, молюсками, кільчастими черв'яками та іншими бентосними безхребетними, меншою мірою рибою. Хвостоколові яйцеживородящі. Ембріони, що розвиваються в тілі матері окрім живлення жовтком яйця отримує ще поживну рідину, багату на білки. Ця рідина виділяється спеціальними виростами в стінках матки. Пучки таких виростів проникають у бризкальця ембріонів і рідина потрапляє відразу у їх травний тракт. Вагітність триває близько року. В одному приплоді може бути від 2 до 25 дитинчат. Відразу після народження молодь веде самостійне життя, статевої зрілості досягають на 3 — 4-й рік.

Значення

Має деяке промислове значення. Печінка містить до 63% жиру. Можуть становити деяку небезпеку для людини, оскільки отрута їх шипів досить токсична.

Посилання

  1. Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia. –Reptilia. –Amphibia. –Pisces. (Проєкт). Уклали М. Шарлемань та К. Татарко (Природничий відділ). Київ: ДВУ, 1927, 124+1 с.