Імені Тараса Шевченка (станція)

Станція імені Тараса Шевченка Одеська залізниця Шевченківська дирекція Сміла
Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д.
Дата відкриття	15 серпня
Рік відкриття	1876 (148 років)
Попередня назва	Бобринська
Тип	дільнична
Відстань до Києва, км	212
Код станції	420008 ?
Код «Експрес-3»	2208350 ?
Послуги
імені Тараса Шевченка на Вікісховищі

Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна

Легенда  Черкаси   Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Знам'янка  р. Холодний 922,2 Хмельницька 923,8 Мала Яблунівка 924,9 Берегова р. Гнилий Ташлик 926,2 Малосмілянка 927,3 Дачна 928,3 Софіївка 934,4 Червоний Хутір 935,9 936 км 938 Переїзна Т 2414 942,2 Сердюківка 944,1 Кизиловий Сад 948,7 Богунове 952,6 Макіївка 953 953 км 954,3 Будо-Макіївка Черкаська область Кіровоградська область 962,2 Капітанівка Т 2414 968,7 Радгоспна 972,6 Турія 976,6 Новомиргород р. Велика Вись Т 1212 989 Войнівка р. Мала Вись 997,3 Виска Т 2401 1000,4 Улянівка 1002,4 Рожене М30 1008 Олександрівка 1017,7 Капустине 1026,9 Червоний Граніт 1027,4 1027 км 1029,1 Кар'єрна 1032,9 Адабаш р. Чорний Ташлик  Чорноліська  1038,9 1040 км Т 1504 1041,9 1043 км 1048,9 Помічна  Підгородна  М13  Долинська   Колосівка

Дільниця Гребінка — ім. Т. Шевченка

Легенда  Дарниця – Прилуки  799,3 Гребінка —  Ромодан  Південна залізниця Одеська залізниця р. Гнила Оржиця 803,4 Оржиця 805,5 805 км 809,5 810 км р. Суха Оржиця Полтавська область Черкаська область 813,5 Писарщина р. Чумгак 821,3 Драбове-Барятинське 823,2 Драбівський Радгосп 828,6 Бойківщина р. Кропивна 832,9 Мехедівка 836,4 Верхньозгар 840,6 Привітне 845,4 Пальміра 853,6 Богуславець Н08 860,2 Золотоноша I  Ляплава  863 Хвилівка 865,5 866 км р. Суха Згар 867,3 Залісся р. Золотоношка 870,3 Благодатне Кременчуцьке водосховище 878,4 Панське 882 882 км р. Дніпро Золотоніський район Черкаси 883,8 Соснівка Р10 Н16 887 км 887,5 ЗТА 889,9 Черкаси 893 Буддеталь Черкаси Черкаський район 894 894 км 897,7 898 км 900 900 км 902 Степанки 904,8 Білозір'я 907,9 Хацьки 910 910 км 911,2 Калатор р. Ірдинь Черкаський район Сміла 914,2 Сміла 915,8 Центральна 917,1 Сріблянка р. Сріблянка  Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Помічна – Знам'янка

Станція імені Тараса Шевченка (до 1936 року та у 1941–1944 роках — Бобринська, у 1936–1938 роках — станція імені Постишева, у 1938–1940 роках — станція імені Єжова) — вузлова дільнична залізнична станція Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.

Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.

Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.

На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею, а з 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці.

Друге переобладнання станція пережила у 1958 — 1964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.

У 1991 році увійшла до підпорядкування Укрзалізниці.

Впродовж 2005–2008 рр. станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісної лінії «Київ — Дніпро».

13 вересня 2012 року локомотивне депо станції імені Т. Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму.

Пасажирське сполучення

Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та Балтії, деякими європейськими країнами.

Згідно розкладу на 2016 рік на станції зупиняються пасажирські потяги, які курсують цілий рік:

№ поїзда	Маршрут руху	№ поїзда	Маршрут руху
12 «Славутич»	Київ — Новоолексіївка	12 «Славутич»	Новоолексіївка — Київ
41	Дніпропетровськ — Трускавець	42	Трускавець — Дніпропетровськ
61	Москва — Миколаїв	62	Миколаїв — Москва
85 Львів-Новоолексіївка 86 Львів-Новоолексіївка
794 «Дніпровські зорі»	Ім. Тараса Шевченка — Харків	793 «Дніпровські зорі»	Харків — Ім. Тараса Шевченка
228*	Київ — Бердянськ	227*	Бердянськ — Київ
70	Львів — Маріуполь	69	Маріуполь — Львів
72 «Запоріжжя»	Запоріжжя — Київ	72 «Запоріжжя»	Київ — Запоріжжя
84 «Азов»	Київ — Маріуполь	83 «Азов»	Маріуполь — Київ
102	Київ — Херсон	102	Херсон — Київ
121 «Миколаїв»	Київ — Миколаїв	121 «Миколаїв»	Миколаїв — Київ
148 «Хаджибей»	Київ — Одеса	148 «Хаджибей»	Одеса — Київ
732 «Інтерсіті+»	Київ — Запоріжжя	731 «Інтерсіті+»	Запоріжжя — Київ
736 «Інтерсіті+»	Київ — Запоріжжя	735 «Інтерсіті+»	Запоріжжя — Київ

Зірочкою помічено поїзда, які курсують в літній період.

Станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:

• № 11/12 Київ — Сімферополь
• № 28/27 Київ — Севастополь
• Київ — Євпаторія
• Київ — Феодосія
• Київ — Адлер — Кисловодськ
• Одеса — Москва
• Херсон — Санкт-Петербург
• Вітебськ — Євпаторія
• Львів — Донецьк — Маріуполь
• Львів — Сімферополь
• Ковель — Сімферополь
• Київ — Дніпропетровськ (Столичний експрес)
• Кишинів — Ростов

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
• Сторінка на сайті Укрзалізниці